21 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/172/19
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов"язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
-визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов"язків військової служби в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
В обґрунтування позову зазначив, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Протоколом від 10.08.2016 №3462 Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв засвідчила, що поранення (контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тому є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. Вважає, що відповідач протиправно прийняв рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Ухвалою від 15.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 18.02.2019.
06.02.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивачем не подано усіх необхідних документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, зокрема документів про обставини поранення, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, позивачу встановлено інвалідність понад 3-х місячний термін з дня звільнення.
18.02.2019 розгляд справи відкладено у зв"язку з неявкою сторін до 27.02.2019.
Протокольною ухвалою суду від 27.02.2019 залучено до участі у розгляді справи третю особу на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв"язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2019.
07.03.2019 представник третьої особи надіслав до суду пояснення на позов. В обґрунтування пояснень зазначив, що позивачем до заяви не надано документів про причини та обставини поранення, не пов"язані з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп"яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, тому рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні є правомірним.
У судовому засіданні 11.03.2019 оголошено перерву для надання можливості позивачу підготувати відповідь на відзив до 13.03.2019.
13.03.2019 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що надані ним документи до заяви про призначення одноразової грошової допомоги підтверджують обставини поранення та відповідають Порядку №975.
13.03.2019 справу знято з розгляду, у зв"язку з перебуванням судді у відпустці. Судове засідання призначено на 21.03.2019.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позов підтримав.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
З 23.10.1967 позивач проходив строкову військову службу в різних військових частинах до 05.12.1969, з них з 1968 році, його було направлено до країни, де велися бойові дії - до Чехословаччини, що підтверджується копією військового квитка № НОМЕР_1 . (а.с.18-19)
В період проходження служби під час виконання бойових дій у 1968 році, він отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки, обох ніг (контузія головного мозку, наслідком яких є рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №697/Ж від 21.03.2016 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. (а.с.21)
Протоколом № 3462 від 10.08.2016 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця Міністерства оборони України встановлено, що наявні у позивача поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами. (а.с.22)
Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 07.09.2016 року, ОСОБА_1 було встановлено групу інвалідності - другу з 17.08.2016 поранення, контузія, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії. (а.с.3)
Позивач, на підставі вказаних документів, звернувся із заявою до військового комісару Коростенського ОМВК про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності 2 групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 , направив на адресу відповідь за вих. №211859 від 28.09.2016, відповідно до якої Житомирський обласний військовий комісаріат повідомив, що ОСОБА_1 не надано документи про обставини поранення, та просив додатково надати документ про обставини поранення оскільки без нього він не має право надсилати висновок на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Позивач оскаржив зазначене рішення до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
Рішенням від 22.01.2018 по справі № 279/3779/17 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області адміністративний позов задовольнив, визнав бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 з неподання до Міністерства оборони України висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії протиправною та зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с.23-26)
На підставі вказаного рішення, позивач повторно звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок отримання поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
09.11.2018 Міністерство оборони України рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом № 111, відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги. В обґрунтування рішення вказало, що оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Роз'яснено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 21.03.2016 № 697/Ж та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 10.08.2016 № 3462, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення (а.с.27).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перебування особи на військовій службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому необхідно керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку стягнення грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
20 грудня 1991 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Статтею 16 вказаного Закону № 2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті (ч.6 ст.16 Закону №2011-XII).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Протоколом № 3462 від 10.08.2016 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця Міністерства оборони України встановлено, що наявні у позивача поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами. (а.с.22)
Відповідно до пункту 21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення № 402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення № 402).
Отже, за визначеного вище правового врегулювання, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральна військово-лікарська комісія по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №697/Ж від 21.03.2016 містить інформацію, що виявлені при огляді рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричиненні під час проходження служби у 1968 році.
Судом встановлено, що при встановленні ЦВЛК причинного зв'язку поранення, контузії позивачу, був взятий до уваги висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №697/Ж від 21.03.2016, який і є медичним документом.
Вказані обставини спростовують доводи відповідача, що позивач не подав копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), оскільки зазначені документи долучені позивачем при подачі заяви щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та підтверджують обставини поранення.
При цьому, суд відмічає, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо), повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов'язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.05.2018, 26.06.2018 у справах №№729/426/17, 7503765/17, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, за наведених обставин суд зазначає, що позивач подав повний пакет документів, передбачений пунктом 11 Порядку №976, для призначення йому одноразової грошової допомоги. Водночас комісія МО України не вправі ставити під сумнів та надавати юридичну оцінку висновку ЦВЛК про причинний зв'язок поранення, контузії, оскільки установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) належить виключно до повноважень військово-лікарської експертизи (пункт 1.1 Положення №402).
Пунктом 19 Порядку №975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відтак, лише за наведених у пункті 19 Порядку №975 підстав призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Наведене дає підстави дійти висновку, що подані до заяви документи є належними та достатніми доказами, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), в тому числі причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв ОСОБА_1 , а тому вказують на відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії).
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави відмовляти позивачу призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов"язків військової служби.
За таких обставин, наведені відповідачем доводи не підтверджують наявність передбачених пунктом 19 Порядку №975 підстав для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.
При цьому, посилання у відзиві на те, що позивач отримав інвалідність після спливу трьох місяців з моменту звільнення зі служби судом до уваги не приймаються, оскільки підставою для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, такі доводи не були.
Крім того, щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №276/224/17 на підтвердження подання позивачем неповного пакету документів суд оцінює критично, оскільки за результатами розгляду , справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач Міністерство оборони України як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу прийнята на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.
Враховуючи, що факт порушення відповідачем права позивача на отримання одноразової грошової допомоги знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту виключено шляхом визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням 2 групи інвалідності та зобов"язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв"язку з встановленням 2 груп інвалідності в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, з огляду на що, позов задовольняє у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект,6, м.Київ-168, 03168, код ЄДРПОУ 0034022) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов"язків військової служби в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
Зобов'язати Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект,6, м.Київ-168, 03168, код ЄДРПОУ 0034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності 2 групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос