Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 березня 2019 р. Справа№200/14091/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якого, просить суд: визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,9495 починаючи з моменту звернення 01.01.2004 року; зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати пенсію із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати, який було призначено при первісному нарахуванні пенсії 1,9495 починаючи з (з урахуванням виплачених сум) з 01.01.2004 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 05.01.1998 року їй призначено пенсію за віком та встановлено коефіцієнт заробітної плати 1,9495. При проведенні перерахунку розмір коефіцієнту зменшено до 0,89802, зменшено і саму суму можливої пенсії, тобто допущено звуження змісту та обсягу її прав. Вважає такі дії відповідача протиправними.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху та відповідно надано термін для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року справу №200/14091/18-а призначено до розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням викликом сторін.
Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 05.01.1998 року, як одержувач пенсії за віком, що призначена на загальних умовах та обчислена у відповідності до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.
05.08.2010 року позивач зверталась до управління із заявою про перерахунок пенсії з додаванням стажу та заробітку відповідно до ч. 4 ст. 40 ЗУ. До зазначеної заяви, для обчислення заробітку відповідно до ст. 40 діючого законодавства позивачем надавалась довідка про заробітну плату №2603 від 30.07.2010. За допомогою функції «оптимальний заробіток» було визначено найбільш вигідний варіант розрахунку заробітку - з 01.10.1987 р. по 30.09.1992р. та з 01.10.2006р. по 30.06.2010р. (89 міс., інд. к-т заробітку - 0,89802).
У подальшому індивідуальний перерахунок пенсії позивача з додаванням стажу проведено з 01.08.2012 року на підставі заяви позивача від 09.08.2012 року №1070. Розмір пенсії обчислений з урахуванням стажу 37 років 09 місяців 14 днів (стаж враховано по 24.05.2012 року) та заробітної плати за період з 01.10.1987 року по 30.09.1992 року та з 01.10.2006 року по 30.06.2010 року (89 міс.) станом на 30.09.2017 року розмір пенсії складав 1606,84 грн.
З 01.10.2017 проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 03.10.2017 року №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з використанням показника середньої заробітної плати 3764,40 грн. та показника вартості одного року страхового стажу 1%. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлено в розмірі 1452,00грн. Індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,37750. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за період з 01.10.1987 р. по 30.09.1992р. на підставі довідки про заробітну плату та з 01.10.2006 по 30.06.2010,за даними персоніфікованого обліку, становить 3380,51 грн. (3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік *0,89802- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Крім цього відповідачем зазначено, що Законом України від 03.10.2017 №2148 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” були внесені зміни до ст. 28 діючого законодавства, а саме, з 01.01.2018 року для осіб, які досягли 65-річного віку мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, з 01.01.2018 року розмір пенсії ОСОБА_1 складає 1772,57 грн., де: 1277,14 грн. - основний розмір пенсії (3380,51 грн.*0,37750), 175,86 грн. - доплата до прожиткового мінімуму(до 1452,00грн.), 37.20 грн. - доплата до 40% мін. зарплати( 1489,20грн.), 216.94 грн. - доплата за 17 років понаднормативного стажу (1276,14 грн.* 17%), 1706.14 грн. - загальний розмір пенсії за віком.
Разом із вищевикладеним, відповідач посилається на факт пропуску позивачем строку звернення до суду передбачений ст. 122 КАС України.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надав клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку управління ПФУ з 05.01.1998 року, як одержувач пенсії за віком, що призначена на загальних умовах та обчислена у відповідності до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.
Для обчислення пенсії Управлінням було використано заробіток позивача з 01.10.1987 р. по 30.09.1992р. на підставі довідки про заробітну плату та з 01.10.2006р. по 30.06.2010р. за даними персоніфікованого обліку (89 міс., інд. к-т заробітку - 0,89802).
Згідно листа Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 13.08.2018 року №ВЕБ-05001-Ф-С-18-013224 розмір пенсії з 01.01.2018 року складає 1772,57 грн., де: 1276,14грн. основний розмір пенсії (3380,51.*0,37750), 175,86 грн. доплата до прожиткового мінімуму (до 1452,00 грн.); 37,20 грн. - доплата до 40% мінімальної заробітної плати (1489.20 грн.), 216,94 грн. - доплата за понаднормативний стаж (1276.14 грн. *17%), 66.43 грн. - підвищення дітям війни.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок неправомірного, на думку позивача, застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивачу коефіцієнта заробітної плати у розмірі 0,89802 замість необхідного 1,9495.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно частини 2 статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати розраховується, як сума коефіцієнтів заробітної плати поділена на кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 05.01.1998 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09 липня 2003 року. Для обчислення пенсії відповідачем було використано заробіток позивача з 01.10.1987 р. по 30.09.1992р. на підставі довідки про заробітну плату та з 01.10.2006р. по 30.06.2010р. за даними персоніфікованого обліку.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
З 01.10.2017 проведено масовий перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України від 03.10.2017 року №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з використанням показника середньої заробітної плати 3764,40 грн. та показника вартості одного року страхового стажу 1%. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлено в розмірі 1452,00грн. Індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,37750. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за період з 01.10.1987 р. по 30.09.1992р. на підставі довідки про заробітну плату та з 01.10.2006 по 30.06.2010,за даними персоніфікованого обліку, становить 3380,51 грн. (3764,40 грн.- показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік *0,89802- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
З 01.01.2018 року розмір пенсії ОСОБА_1 складає 1772,57 грн., де: 1277,14 грн. - основний розмір пенсії (3380,51 грн.*0,37750), 175,86 грн. - доплата до прожиткового мінімуму(до 1452,00грн.), 37.20 грн. - доплата до 40% мін. зарплати( 1489,20грн.), 216.94 грн. - доплата за 17 років понаднормативного стажу (1276,14 грн.* 17%), 1706.14 грн. - загальний розмір пенсії за віком.Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за період з 01.10.1987 року по 30.09.1992 року на підставі довідки про заробітну плату та з 01.10.2006 року по 30.06.2010 року за даними персоніфікованого обліку становить 3380,51 грн. (3764,40 грн. показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік*0,89802 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Як вбачається із вищезазначеного при призначенні та проведенні перерахунку пенсії позивачу, відповідачем було дотримано вимоги вищенаведених нормативних актів. Так, при призначенні пенсії позивачу у 1998 році, так і при проведенні її перерахунку розмір пенсії позивача розраховувався із заробітної плати згідно наданої самим же позивачем довідки про заробітну плату за період з 01.10.1987 року по 30.09.1992 року та з 01.10.2006 року по 30.06.2010 року за даними персоніфікованого обліку, що узгоджується з приписами статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року N 1058-IV.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що при призначенні пенсії позивачу, відповідачем правильно визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії, а також враховуючи, що визначення коефіцієнту заробітної плати встановлено на законодавчому рівні та не визначається самостійно застрахованими особами.
Суд, також зазначає, що Постановою Пенсійного фонду № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії. Така форма заяви передбачає розділ наступного змісту При призначенні пенсії прошу виключити з підрахунку заробітної плати період з ____ до ___ або провести це автоматизованим способом (непотрібне закреслити).
Отже, законодавець дав право особі пенсіонеру визначити період, що підлягає виключенню з підрахунку заробітної плати, для обчислення розміру пенсії.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач звертаючись до УПФ із заявами про перерахунок пенсії від 05.08.2010 року, 09.08.2012 року жодного разу не виказувала бажання щодо періодів, які підлягають виключенню з підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії на його думку, які заявлені у позовній заяві.
Натомість прохання, щодо здійснення перерахунку з 01.08.2010 року, шляхом виключення періоду з 01.10.2006 року по 30.06.2010 року застосованого при оптимізації коефіцієнта (з дня невірного нарахування, тобто на думку позивача з 01.08.2010 року) викладено у скарзі спрямованій до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.06.2018 року.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми законодавства та враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що управління, перераховуючи пенсію позивача в автоматизований спосіб, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Разом із тим, що строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів
Судом за результатами розгляду правомірності позовних вимог встановлено, що підстави для звернення до суду у позивача за заявленими вимогами відсутні.
З огляду на наведені вище положення КАС України, де строк звернення до суду пов'язаний з моментом виникнення підстав для звернення, суд вважає, що оскільки підстави для звернення до суду відсутні, то відповідно не є можливим встановити факт пропуску строку для звернення.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом у постанові від 02.04.2018р. №215/2896/16-а.
Враховуючи, що позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд відповідно до ст. 139 КАС України вважає, що сплачена ним при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 704, 80 грн відшкодуванню відповідачем за рахунок бюджетних асигнувань не підлягає.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 14 березня 2019 року.
Суддя Буряк І. В.