Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження строків
21 березня 2019 р. Справа №200/3280/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з позовною заявою Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до суду з позовом до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 12 лютого 2019 року ВП № 58002063 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року вказаний позов був залишений без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз'яснено, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
20 березня 2019 року на адресу суду надійшла заява Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про збільшення позовних вимог відповідно до якої просило вважати позовні вимоги викладені в наступній редакції, а саме:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 12 лютого 2019 року ВП № 58002063 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 гривень;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 28 лютого 2019 року ВП № 58002063 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 гривень.
Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд зазначає, наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Таким чином, суд вважає за можливе прийняти заяву Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про збільшення позовних вимог.
У зв'язку з прийняттям заяви про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».
Однак в заяві про збільшення позовних вимог викладено клопотання про надання відстрочки на сплату судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про надання відстрочки на сплату судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», а позивач, який звернувся з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору або відстрочити його сплату, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон України «Про судовий збір», ні Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають. Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг щодо сплати судового збору для позивача.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Позивачем до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 гривень за подачу позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов'янське УК/м. Слов'янськ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34318206084034; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)» та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
На підставі цього, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
З урахуванням викладеного та з метою недопущення порушення права позивача на доступ до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням даної ухвали.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 47, 121, 161, 205, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про надання відстрочки на сплату судового збору - відмовити.
Продовжити Мангушському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області строк для усунення недоліків адміністративного позову - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про продовження строків від 21 березня 2019 року.
Позивачу для усунення недоліків позовної заяви (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу позову в розмірі 3 842,00 гривень.
Копію ухвали про продовження строків від 21 березня 2019 року невідкладно надіслати позивачу.
У разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Голубова Л.Б.