Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 березня 2019 р. Справа№200/961/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: вул. Широка, б. 29, м. Білозерська, Донецька область, рнокпп. НОМЕР_1) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Незалежності, б. 28а, м. Добропілля, Донецька область, код ЄДРПОУ 37755477), третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (вул. Строїтельна, б. 17, м. Білозерське, Донецька область, код ЄДРПОУ 36028628) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, 17 січня 2019 року звернувся з позовною завою до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоди роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська” до пільгового стажу для перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 виробництв професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України;
- визнання протиправним та скасування рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 2277 від 11 липня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська” до пільгового стажу для перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 виробництв професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України;
- зобов'язання Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська” до пільгового стажу для перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 виробництв професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України;
- зобов'язання Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 липня 2018 року про перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05 липня 2018 року звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії із додаванням пільгового стажу згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача № 2277 від 11 липня 2018 року відмовлено у перерахунку пенсії, не зараховано до пільгового стажу за списком 1 період роботи з 30.12.2005 року по 29.11.2007 року в якості гірника підземного в ТДВ «Шахта «Білозерська» у зв'язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць.
Вказує, що згідно до наказів по підприємству ТДВ «Шахта Білозерська» атестація робочих місць була проведена 28.11.1994 року, наказ № 225-ТБ, 29.10.2000 року наказ № 239-ТБ, 30.11.2007 року наказ № 59-ТБ.
Вважає, що з набуттям чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» робочі місця з потенційно шкідливими і особливо важкими умовами праці підлягали обов'язковій атестації, якщо атестація була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Вказує, що оскільки всупереч вимогам законодавства адміністрація шахти покладених на неї обов'язків не виконала, вчасно не перевіривши атестацію, а робота гірничого монтажника з повним робочим днем в шахті за всіх умов визначалась шкідливою, то порушення порядку проведення атестації робочих місць у процесі, де роль працівника є пасивною, не може впливати на перерахунок пенсії.
У зв'язку з чим вважає рішення відповідача таким, що прийняте протиправно та підлягає скасуванню.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах, однак рішенням позивачу в перерахунку пенсії відмовлено.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовується Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результати проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Результати атестації використовуються при встановлені пенсій за віком на пільгових умовах.
Зазначає, що за не підтвердження своєчасності атестації робочих місць відповідальність повинно нести підприємство, у зв'язку з чим вважає рішення законним та обґрунтованим, а позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
22 січня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
11 лютого 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов.
15 березня 2019 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви відповідача в розгляді справи в порядку загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), громадянин України, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатен здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, яке в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатен здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Третя особа, Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (код ЄДРПОУ 36028628) яке в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.
Судом встановлено, що позивач 05 липня 2018 року звернувся до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням № 2277 від 11 липня 2018 року Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило у перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу.
Так, відповідно до рішення: не зараховано до пільгового стажу період роботи з 30.12.2005 року по 29.11.2007 року в ТДВ «Шахта «Білозерська» в якості гірника підземного у зв'язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць.
Також не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року в ВСП «Шахтоуправління Білозерське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» ш. «Білозерська» та з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року в ТДВ «Шахта «Білозерська» в якості прохідника підземного, оскільки в даних державного реєстру застрахованих осіб «Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування» відсутня сплата внесків за вищевказані періоди роботи.
Відповідно до трудової книжки АВ № 306212 ОСОБА_1 працював на відокремленому підрозділі «Шахті «Білозерська Державного підприємства «Добропіллявугілля» (реорганізація - 01.04.2003 року) в період з 16 листопада 2002 року на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті, з 28 березня 2006 року на посаді учня гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 01 червня 2006 року по 03 серпня 2012 року на посаді прохідника V розряду підземного з повним робочим днем в шахті.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, правова норма статті 62 Вказаного Закону передбачає, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка і лише при її відсутності, або записів у ній, стаж підтверджується у відповідності з Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 637.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 зазначено, що в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 працював на відособленому підрозділі «Шахті «Білозерська Державного підприємства «Добропіллявугілля» (реорганізація - 01.04.2003 року) в період з 16 листопада 2002 року на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті, з 28 березня 2006 року на посаді учня гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 01 червня 2006 року по 03 серпня 2012 року на посаді прохідника V розряду підземного з повним робочим днем в шахті.
Відповідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати її внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Займані позивачем посадаи протягом періоду з 30 грудня 2005 року до 29 листопада 2007 року дід подає до пп. 1 п. 1 розділу I Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, відповідно до посад, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Пунктом 2 розділу XV Закону № 1058 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими мовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 року атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій. посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731). при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Верховний Суд України в своїй ухвалі від 16.09.2014 року справа № 21-307а14, зазначив, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі матеріалами, що на відокремленому підрозділі "Шахти Білозерської" Державного підприємства «Добропіллявугілля» 29 грудня 2000 року, відповідно до наказу № 239/ТБ та 30 листопада 2007 року, відповідно до наказу № 597-ТБ здійснено атестацію робочого місця гірника підземного з повним робочим днем в шахті, що підтверджує право зарахування періоду роботи позивача протягом 30.12.2005 року по 29.11.2007 року в ТДВ «Шахта Білозерська» до пільгового стажу. Вказани обставини підтверджуються записами трудової книжки.
Правова позиція щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах у випадку порушення термінів поведення чергової атестації підприємством роботодавцем викладена в постановах Верховного суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, від 26 жовтня 2016 року у справі № 174/603/15-а та від 21 лютого 2018 року та у справі № 352/547/16-а (К/9901/20098/18).
Таким чином, рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу № 2277 від 11 липня 2018 року в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком 1 періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного в ТДВ «Шахта «Білозерська» є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зауважує, по позивач оскаржує тільки відмову у зарахуванні періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська”, тому суд не вбачає достатніх підстав для визнання протиправним та скасування рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 2277 від 11.07.2018 року в цілому, проте визнає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком 1 період роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська”.
Таким чином і позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2018 року про перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 підлягає задоволенню частково, лише в частині повторного розгляду зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності його дій під час здійснення відмови в перерахунку пенсії позивачу.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про перерахунок пенсії, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача в частині зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року з урахуванням висновків суду.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджено квитанцією № 0.0.1234862112.1 від 11.01.2019 року.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору, а тому стягненню підлягає судовий збір у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань на рахунок позивача відповідно до задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: вул. Широка, б. 29, м. Білозерська, Донецька область, рнокпп. НОМЕР_1) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Незалежності, б. 28а, м. Добропілля, Донецька область, код ЄДРПОУ 37755477), третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (вул. Строїтельна, б. 17, м. Білозерське, Донецька область, код ЄДРПОУ 36028628) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоди роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська” до пільгового стажу для перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 виробництв професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 2277 від 11 липня 2018 року в частині відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська” до пільгового стажу для перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 виробництв професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 липня 2018 року про перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 в частині зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в ТДВ “Бахта Білозерська”, зарахувавши його до пільгового стажу для перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу за списком № 1 виробництв професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Незалежності, б. 28а, м. Добропілля, Донецька область, код ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: вул. Широка, б. 29, м. Білозерська, Донецька область, рнокпп. НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 382 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Повний текст рішення складено та підписано 22 березня 2019 року.
Суддя Христофоров А.Б.