Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 березня 2019 р. Справа№200/1077/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства “Мирноградвугілля” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення,-
Державне підприємство “Мирноградвугілля” (ідентифікаційний 32087941, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Соборна, будинок 1) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької Дивізії, б.114) про визнання протиправними та скасування рішення від 22.09.2018 №0077394512 про нарахування штрафу у сумі 1143671,93 грн. за період з 31.12.2013 по 30.03.2015, штрафу у сумі 11032691,80 грн. за період з 29.01.2015 по 23.08.2018; нарахування пені у сумі 5931274,84 грн. Позовні вимог вмотивовані тим, що відокремленим підрозділом позивача є “Шахта 5/6” Державного підприємства “Мирноградвугілля” яка є самостійним платником єдиного внеску та знаходиться в місті Мирноград. Нормами пункту 9-4 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” позивач (відокремлений підрозділ) звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених статтею 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, у зв'язку з чим нарахування штрафних санкцій та пені є неправомірним.
23 січня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання.
11 лютого 2019 року до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ втратив чинність, оскільки у Законі № 2464-VІ його виключено. Крім того, на офіційному сайті Президента України 30.04.2018 було розміщено новину про закінчення антитерористичної операції та підписано Указ Президента «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» від 30.04.2018 №116/2018. Отже, позивач не звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Крім того позивач не сплачував єдиний соціальний внесок у період з 31.12.2013, тобто до початку проведення антитерористичної операції. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
18 лютого 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду.
Представник позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у запереченні.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державне підприємства «Мирноградвугілля» зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку 25.03.2003, включене до ЄДРПОУ за № 32087941.
Структурна одиниця «Шахта «5/6» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Мирноградвугілля», зареєстроване в установленому порядку без права юридичної особи, включено до ЄДРПОУ № 33839081. Відокремлений підрозділ «Шахта «5/6» ДП «Мирноградвугілля» перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
22 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області відносно відокремленого підрозділу “Шахта 5/6” Державного підприємства “Мирноградвугілля” прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно якого застосовано штраф у розмірі 1143671,93 грн. (10%) за період з 31.12.2013 по 30.03.2015, грн., штраф у розмірі 11032691,80 грн. (20%) за період з 29.01.2015 до 23.08.2018, та нараховано пеню у розмірі 5931274,84 грн. (том 1 а.с.8)
Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу були подані звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до яких позивачем самостійно визначені зобов'язання зі сплати страхових внесків.
З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок нарахований згідно звітів №130284329 від 12.12.2013, №1400788033 від 16.01.2014, №1403324742 від 14.02.2014, №1404196508 від 11.03.2014 у сумі 1334717,27 грн., 1550339,18 грн., 1443863,57 грн., 1283245,16 грн. відповідно. Строк сплати по вказаним деклараціям: до 30.12.2013, до 28.01.2014, до 28.02.2014, до 28.03.2014 року. Сума штрафу у розмірі 10% складає 561216,56 грн.; по звітам, строк сплати по яким визначається з 28.04.2014 по 28.03.2018 нараховані штрафні санкції у сумі 11615147,17 грн.; пеня нарахована за період з 29.01.2015 по 23.08.2018.
7 листопада 2018 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №36335/6/99-99-11-02-02-25 в якому зазначено, що скаржником належним чином не виконувались норми ст.9 Закону №2464 в частині своєчасної сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Спірною обставиною є незастосування відповідачем нормам пункту 9-4 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:
"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Суд звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.
Місто Покровськ (Красноармійськ) Донецької області, на території якого розташована податкова інспекція входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.
Також, слід зазначити, що місто Мирноград (Димитров) (місце знаходження суб'єкта господарювання, де він здійснює свою господарську діяльність) також віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.
З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ та те, що станом на час винесення рішення про застосування фінансових санкцій антитерористична операція тривала позивач звільняється від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, у зв'язку з чим спірне рішення підлягає скасуванню.
Разом з цим, суд зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було, чим спростовує доводи відповідача щодо втрати чинності цього пункту.
Суд також критично ставиться до твердження відповідача щодо ненадання позивачем заяви про звільнення від виконання своїх обов'язків до закінчення антитерористичної операції з огляду на наступне.
Абзац перший статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 (далі - Закон № 1669) змістує: «Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди після 14.04.2014.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначено вище, на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлено, що до розрахунку штрафної санкції та пені, зокрема, входить період прострочення позивачем зобов'язання, яке підлягало сплаті до проведення антитерористичної операції, а саме до 28.03.2014 (включно). Доказів на спростування цієї обставини позивачем суду не надано, розрахунок пені та штрафної санкції позивачем не оспорюється. Сам факт несвоєчасної сплати зобов'язання позивач також не оспорює, тому суд приходить до висновку, що штраф у розмірі 561216,56 грн. нараховано правомірно.
Отже, скасуванню підлягає вимога від 22 вересня 2018 року №0077394512 в частині нарахування штрафу у розмірі 10% сумі 582455,37 грн., штрафу у розмірі 20% у сумі 11032691,80 грн., пені у сумі 5931274,84 грн.
За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що не підлягає скасуванню штраф у розмірі 561216,56 грн., присудженню підлягає судовий збір у розмірі 18614,49 грн. (96,9%), сплачений відповідно до платіжного доручення від 08.01.2019 №21.
Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державного підприємства “Мирноградвугілля” до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 вересня 2018 року №0077394512 про нарахування штрафу у розмірі 10% сумі 582455,37 грн., штрафу у розмірі 20% у сумі 11032691,80 грн., пені у сумі 5931274,84 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) на користь Державного підприємства “Мирноградвугілля” (ідентифікаційний 32087941, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Соборна, будинок 1) судовий збір у розмірі 18614 (вісімнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 49 грн.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні. Повний текст рішення суду буде складено 22 березня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кошкош О.О.