копія
22 березня 2019 року Справа № 160/2609/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відділ з питань виплати пенсії №20 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головне Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відділ з питань виплати пенсії №20 , в якій просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком з 01.06.2018 року по 01.10.2018 року
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком з 01.06.2018 року по 01.10.2018 року.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
У позовній заяві позивач просить суд звільнити останнього від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору позивача, оскільки позивач має єдиним джерелом доходу пенсійні виплати та немає інших джерел існування, а також є внутрішньо переміщеною особою.
Згідно частин 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи те, що предметом спору є захист соціальних прав позивача, а саме: права на пенсійні виплати, приймаючи до уваги той факт, що позивач є пенсіонером і внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копії яких містяться у матеріалах справи та для забезпечення доступу позивача до правосуддя, суд вважає за можливе звільнити позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Позивач до позовної заяви також додав заяву про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду, яка обгрунтована тим, що позивач довідався про припинення виплати пенсії лише 11.03.2019 року після отримання листа відповідача від 25.02.2019 року. Відповідач не повідомляв про припинення виплати пенсії позивачу раніше.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Оскільки припинення нарахування та виплати пенсії позивачу є дією суб'єкта владних повноважень - відповідача, то відповідно до спірних правовідносин має застосовується друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд дійшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
До такого висновку суд дійшов і з врахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеній у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» (заява № 48787/99), в якій встановив обов'язок держави, навіть за відсутності належного ефективного контролю над частиною власної території, вжити заходів у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
На підставі викладеного суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду встановлений статтею 122 КАС України, а тому заява про поновлення такого строку не підлягає задоволенню, з мотивів, що наведені вище.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/2609/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відділ з питань виплати пенсії №20 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 17 квітня 2019 року о 09:30 у приміщенні ОСОБА_2 окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №10 .
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Златін С.В.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'зати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:
всі документи (матеріали), на підставі яких ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) призупинені пенсійні виплати з 01.06.2018 року по 01.10.2018 року, рішення про призупинення пенсійних виплат з 01.06.2018 року ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), інформацію та її документальне підтвердження стосовно поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), рішення від 18.07.2018 року № 16 про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив:
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив:
Інформацію щодо адміністративної справи № 160/2609/19 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.
Визнати обов'язкову особисту участь представника відповідача у судовому засіданні.
Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_2 окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) ОСОБА_4
З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_5