про відмову у забезпеченні позову
22 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/783/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся (далі - позивач, ОСОБА_2А.) з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про визнання коду товару від 08.02.2019 №КТ-UA205000-0004-2019, зобов'язати митницю здійснити митне оформлення товару.
Одночасно із пред'явленням позову представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення митниці від 08.02.2019 №КТ-UA205000-0004-2019 про визнання коду товару, про що просить суд постановити відповідну ухвалу.
В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову представник позивача посилається на наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення та зазначає, що транспортний засіб відноситься до категорії М1, має кількість місць для сидіння, включаючи водія, 9 та відповідає екологічним нормам стандарту «Євро 4». На сьогоднішній день митне оформлення автомобіля не завершене, картка відмови у митному оформлені декларанту не видавалась. Відносно агента з митного оформлення ОСОБА_3, який виступав декларантом транспортного засобу, складено протокол про порушення митних правил №1099/20500/19 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Санкція даної статті не передбачає конфіскацію товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а тому автомобіль тимчасово, до закінчення справи про адміністративне правопорушення, не вилучався та знаходиться в зоні митного контролю м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС.
Вказує на те, що за класифікованим відповідачем кодом автомобіль в силу вимог ст.2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» не підлягає пропуску для вільного обігу на територію України та не може бути допущений до участі в дорожньому русі, оскільки не відповідає стандартам не нижче «Євро 5». За таких обставин у випадку прийняття митницею рішення про відмову у митному оформленні позивач буде змушений вивезти автомобіль за межі України. При цьому термін тимчасового дозволу на автомобіль закінчився ще 21.02.2019, тобто вивезти його за межі України позивач може лише шляхом поміщення на лафету іншого транспортного засобу та використовувати даний транспортний засіб за призначенням не зможе. На переконання представника позивача, вказані дії потягнуть за собою значні витрати, включаючи витрати на оплату зберігання автомобіля за період з моменту прийняття на зберігання та до моменту вивезення автомобіля з місця стоянки.
Вказані обставини, на думку представника позивача можуть істотно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду щодо оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки очевидними є ознаки протиправності дій суб'єкта владних повноважень, якими порушуються права, свободи та інтереси позивача.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, якими порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову повинні бути пов'язані з його предметом, співмірними позовним вимогам, а вид забезпечення позову повинен відповідати заявленій меті.
З позовної заяви вбачається, що предметом публічно-правового спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення про визнання коду товару від 08.02.2019 №КТ-UA205000-0004-2019 та зобов'язання здійснити митне оформлення легкового автомобіля.
Виходячи із пов'язаності заходів про забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, зупинення дії рішення митниці про визнання коду товару від 08.02.2019 №КТ-UA205000-0004-2019 фактично призведе до вирішення по суті частини позовних вимог. Крім того, посилання позивача на протиправність даного рішення суд розцінює передчасним, оскільки вказана обставина підлягає встановленню під час судового розгляду справи.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що даний спосіб забезпечення позову є фактичним вирішенням позовної вимоги на період розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Покликання представника позивача на ту обставину, що в разі прийняття відповідачем рішення про відмову в митному оформленні позивач змушений буде вивезти автомобіль за межі України, що потягне за собою значні витрати, суд до уваги не бере, оскільки митницею вказане рішення не приймалось, жодних зобов'язань щодо вивезення транспортного засобу з території України позивачу не висувалось.
Таким чином, будь-яких обґрунтованих підстав для забезпечення позову, визначених частиною першою статті 151 КАС України, зокрема того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до винесення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд не вбачає.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 154, 248 КАС України, суд
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.Б.Плахтій