про забезпечення позову
м. Вінниця
22 березня 2019 р. Справа № 120/954/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
20.03.2019 року адвокат ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 08.11.2018 за № Ф-122479-52У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 15819,54 грн.
Одночасно з пред'явленням позовної заяви представник позивача подав заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваної вимоги. Крім того, просить встановити порядок виконання ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони Жмеринському міськрайонному відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання такої вимоги.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача зазначає, що в лютому 2019 року на адресу позивача ОСОБА_2 надійшла постанова від 12.02.2019 головного державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП № 58295466 з виконання вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-122479-52У від 08.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 15819,54 грн. Відтак позивач дізнався про існування цієї вимоги, яка набрала чинності ще 02.01.2019. Вимогу податкового органу позивач вважає протиправною, посилаючись на те, що не провадить діяльності як фізична особа-підприємець, відповідних доходів не отримує, а з 2008 року працює на посаді слюсара з ремонту рухомого складу у відділі Пункту технічного обслуговування вагонів Виробничого підрозділу вагонна дільниця станції Жмеринка філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця». Позивач є найманим працівником і страхові внески за нього сплачує роботодавець. Водночас винесення вимоги за № Ф-122479-52У від 08.11.2018 порушує його права як застрахованої особи та фактично означає подвійну сплату єдиного внеску, що законодавством не передбачено. Вважає, що оскаржуване рішення відповідача має ознаки очевидної протиправності. Крім того, примусове виконання вимоги про сплату боргу та накладення стягнення на заробітну плату позивача істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Представник позивача просить суд врахувати зазначені обставини та вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Встановлено, що вимогою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-122479-52У від 08.11.2018 позивача ОСОБА_2 зобов'язано сплатити борг (недоїмку) з єдиного внеску в розмірі 15819,54 грн.
Постановою головного державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП № 58295466 з виконання вищевказаної вимоги. Водночас боржником за цим виконавчим провадженням визначено позивача.
Отже, вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-122479-52У від 08.11.2018 на сьогодні є виконавчим документом, на підставі якого органом державної виконавчої служби проводиться стягнення та вчиняються виконавчі дії.
Разом з тим, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору у справі за позовною заявою ОСОБА_2, тоді як подання позову не зупиняє його дію та не є перешкодою для його подальшого виконання.
За цих обставин суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред'явленого ним позову.
Крім того, суд вважає недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження вимоги про сплату недоїмки та її примусове виконання органами ДВС з відповідними негативними наслідками для позивача, які можуть мати місце (арешт майна, звернення стягнення на заробітну плату тощо).
Таким чином, встановлені судом обставини дають підстави для висновку про наявність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість виникнення ситуації, при якій захист або відновлення прав позивача, у разі задоволення позову, стане утрудненим чи навіть неможливим.
Додатково суд також враховує, що невжиття заходів забезпечення позову, по-перше, може призвести до того, що намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться нереалізованим у випадку примусового стягнення з нього спірних коштів або їх частини; по-друге, може зумовити виникнення інших спорів і для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів.
Водночас це не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке відповідно до ст. 2 КАС України полягає, зокрема, у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене суд приходить до переконання про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_2, передбачених у п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, а саме у спосіб зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-122479-52У від 08.11.2018.
Водночас суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо очевидної протиправності оспорюваної вимоги. Такі доводи, на думку суду, є передчасними і можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи по суті. Тому суд не вбачає достатніх підстав для забезпечення позову відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Крім того, в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов'язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.
Відтак вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-122479-52У від 08.11.2018 унеможливить подальше вчинення виконавчих дій.
З цих мотивів суд вважає безпідставною вимогу представника позивача про встановлення судом заборони Жмеринському міськрайонному відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання вказаної вимоги.
До того ж, в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України заборона судом вчинення певних дій як вид забезпечення позову застосований виключно до відповідача.
Натомість представник позивача фактично просить застосувати цей захід до органу ДВС, який не є стороною у справі за позовом ОСОБА_2
Таким чином, заява про забезпечення позову у вищезазначений спосіб не відповідає вимогам процесуального закону, а тому в цій частині не може бути задоволена судом.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 256, 294 КАС України, суд
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-122479-52У від 08.11.2018 про сплату ОСОБА_2 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 15819,54 грн.
Копію ухвали негайно надіслати для виконання Жмеринському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та головному державному виконавцю цього відділу ОСОБА_3, а іншим особам, які беруть участь у справі, - для відома.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала в повному обсязі складена 22.03.2019.
Суддя Сало Павло Ігорович