Номер провадження: 22-ц/813/237/19
Номер справи місцевого суду: 521/8988/17
Головуючий у першій інстанції Лічман Л.Г
Доповідач Калараш А. А.
21.03.2019 року м. Одеса
Справа №521/8988/17
Провадження №22-ц/813/237/19
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Калараш А.А.,
суддів - Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.,
за участю секретаря судового засідання - Драганової Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
відповідач - ОСОБА_7,
відповідач - ОСОБА_8,
представник відповідачів - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 діючого в інтересах ОСОБА_5, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Лічмана Л.Г. 23 серпня 2018 року в м. Одеса, повний текст рішення складено 04 вересня 2018 року,
встановив:
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин, в обґрунтування якої посилалась на те, що після смерті сина позивача - ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. залишилась спадщина, у складі якої є рухоме і нерухоме майно. Позивач не змогла звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців від дня її відкриття, оскільки є громадянкою Ісламської Республіки Афганістан (далі - ІР Афганістан) та постійно проживала за межами України. З огляду на її вік, віддаленість проживання, необхідність підготовки документів для приїзду в Україну, потребу у допомозі та супроводі при переїзді, вона не змогла своєчасно прибути до України та звернутися до нотаріуса. Заяву про прийняття спадщини подано з незначним пропуском строку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7.
06.04.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Строк, який пропущено, ОСОБА_14 вважає таким, що пропущений з поважних причин. Також для отримання правовстановлюючих документів на спадкове майно необхідно підтвердити родинний зв'язок з сином ОСОБА_11, однак свідоцтво про його народження відсутнє. Син народився в Афганістані, реєстрація проводилась в Афганістані, повторно отримати свідоцтво неможливо та у свідоцтві про народження відомості про матір не вказуються. Факт, що ОСОБА_14 є матір'ю ОСОБА_11 підтверджується довідкою від 10.02.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд:
1.Встановити, що ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_2 (ОСОБА_2) (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки Ісламської Республіки Афганістан.
2.Визначити ОСОБА_2 (ОСОБА_2) (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 (ОСОБА_2) задоволено повністю.
Встановлено, що ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, є сином ОСОБА_2 (ОСОБА_2) (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки Ісламської Республіки Афганістан.
Визначено ОСОБА_2 (ОСОБА_2) (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
В апеляційній скарзі ОСОБА_9, діючий в інтересах ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2018 рокуу справі №521/8988/17 та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції бездоказово встановив факт родинних відносин, та не звернув уваги на те, що про порядок прийняття спадщини позивачу було відомо і, перебуваючи за межами України, можливо було поштою направити відповідну заяву про прийняття спадщини, та суд невірно встановив те, що ОСОБА_5 мешкала в Афганістані і не заперечувала, що ОСОБА_16 є матір'ю її покійного чоловіка.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині надання додаткового строку на прийняття спадщини, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна.
Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 актовий запис № 8871 (а.с. 14, 48).
Відповідно до довідки № К571/96 від 10.11.2017 року згідно законодавства ІР Афганістан ім'я, прізвище та по батькові матері не зазначається в свідоцтві про народження дитини - тазкера (а.с. 122).
Позивач ОСОБА_2 (ОСОБА_2) є громадянкою Ісламської Республіки Афганістан, що підтверджується паспортом, виданим 31.01.2017 року Кабульським Головним Управлінням Паспортного Контролю Міністерства внутрішніх справ (а.с. 7-10).
Відповідно до довідок № К 745/95 від 10.02.2017 року та № К464/96 від 19.09.2017 року, № 570/96 від 10.11.2017 року, виданих Консулом Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні, підтверджено, що громадянка І.Р. Афганістан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, згідно Свідоцтва № НОМЕР_4 дійсно є матір'ю ОСОБА_17 та ОСОБА_11, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 13, 109, 121).
З довідки Міністерства внутрішніх справ ІР Афганістан щодо ОСОБА_11 вбачається відсутність інформації про зазначення матері (а.с. 123-124).
Згідно заяви Громадської організації «Національно-культурне об'єднання» «Афганська община» № 085 вказана організація в особі Президента ОСОБА_18, від імені всіх членів організації - громадян України, уродженців Афганістану, які були особисто знайомі з ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і який був Президентом цієї Організації в період з 2000 року по 2009 рік, підтверджують, що ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно є його рідним братом, а ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, є їх матір'ю. Дані факти їм відомі зі слів ОСОБА_11 (а.с. 10).
Зі змісту довіреності сер. № НОМЕР_4 реєстр № 15/67, посвідченої головою апеляційного суду Бамьян ІР Афганістан від 21.12.2016 року, вбачається, що ОСОБА_14 уповноважила ОСОБА_19 представляти її інтереси та отримати належну їй частку нерухомості та рухомості її сина ОСОБА_11 Ці дії відбувалися за участі двох свідків, громадян ІР Афганістан, які маючи законні права та релігійні повноваження, були присутніми в суді і засвідчили, що вони добре знають зазначених сповідників, які свідчили у суді під справжніми іменами. У разі виникнення розбіжностей ці свідки зобов'язались нести відповідальність ( а.с. 123-127).
Свідок ОСОБА_19, допитаний судом після попередження про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і прийняття присяги, підтвердив, що він є рідним братом ОСОБА_11, ОСОБА_14 є його матір'ю.
Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення цієї справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При наявності зазначених та досліджених доказів суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про належність, допустимість, достовірність та достатність наданих позивачем доказів для встановлення факту родинних відносин з померлим.
Доводи апеляційної скарги про бездоказовість та безпідставність встановлення факту родинних відносин на увагу не заслуговують, та спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Надані сторонами докази перевірені судом та їх достатність для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішив відповідно до норм закону та свого внутрішнього переконання.
Після смерті ОСОБА_11 з відповідною заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_7 за № 17 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Н.В. звернулася ОСОБА_14 (а.с. 11, 86).
Строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 сплинув ІНФОРМАЦІЯ_8.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.04.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. відмовлено ОСОБА_14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_11, з підстав пропуску строку встановлено ст. 1270 ЦК України та було рекомендовано звернутись до суду (а.с. 12).
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_14 в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, визначивши такий строк у три місяці.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про можливість надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до абзацу 6 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України 30.05.2008 № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
ОСОБА_14 є громадянкою Ісламської Республіки Афганістан та на момент смерті сина знаходилась на території Афганістану.
Посольство України в ІР. Афганістан відсутнє. Функції Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ісламській Республіці Афганістан виконуються Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Таджикистан за сумісництвом.
ОСОБА_14 оформила довіреність сер. № НОМЕР_4 реєстр № 15/67, посвідчену головою апеляційного суду Бамьян ІР Афганістан, якою уповноважила ОСОБА_19 представляти її інтереси та отримати належну їй частку нерухомості та рухомості її сина ОСОБА_11, котра є в матеріалах справи.
Згідно з відміток у паспорті позивачки про перетин кордону видно, що для оформлення візи ОСОБА_14 15.02.2017 року приїхала до Ісламської Республіки Пакистан, де також є Посольство України.
У м. Ісламабаді ОСОБА_14 видано візу зі строком дії з 10.03.2017 року по 10.06.2017 року.
Відповідно до п. 3.3. гл. 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
Згідно п. 3.6. гл. 10 Розділу ІІ Порядку не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.
Відповідно до п 3.23. гл. 10 Розділу ІІ Порядку своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
Відповідно 3.24. гл. 10 Розділу ІІ Порядку у разі якщо спадкоємець відправив нотаріусу за місцем відкриття спадщини поштою належно оформлену заяву про прийняття спадщини, а потім особисто з'явився до нотаріуса і подав заяву про відмову від спадщини, нотаріус бере до уваги ту заяву, яка була зареєстрована першою у Журналі реєстрації вхідних документів.
Однак, матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_14 була позбавлена можливості надіслати поштовим зв'язком до Республіки Україна заяву про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_11 , таких доказів не було надано і до апеляційного суду.
Окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що представник ОСОБА_19, який представляє інтереси ОСОБА_14, був позбавлений можливості перетину кордону та приїзду до України з метою подачі заяви особисто складеною ОСОБА_20 у встановленому законом порядку про прийняття спадщини, таких доказів не було надано і до суду апеляційної інстанції.
Пунктом 3.11.3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач ОСОБА_14, перебуваючи в м. Ісламабаді в Ісламській Республіці Пакистан, була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до посольства України в ІР Пакистан, а також звернутись до Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ісламській Республіці Афганістан, обов'язки якого виконуються Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Таджикистан за сумісництвом, таких доказів не було надано і до апеляційного суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 11.02.2019 року у справі № 460/2967/15-ц.
Посилання позивача, на те що на момент смерті сина ОСОБА_11 у ОСОБА_14 не було закордонного паспорта, який вона отримала лише 31.01.2017 року не підтверджує того факту, що ОСОБА_14 була позбавлена можливості отримати закордонний паспорт раніше, тобто у період з ІНФОРМАЦІЯ_5 по 31.01.2017 року.
Встановлені обставини на думку колегії суддів не є непереборними обставинами та не є поважними причинами, що дають підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сина.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що причини пропуску строку не є істотними та непереборними знайшли своє підтвердження зібраними доказами у справі.
За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині надання додаткового строку на прийняття спадщини скасуванню з постановленням нового судового рішення в цій частині. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 діючого в інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2018 року в частині визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини - скасувати, в цій частині ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 22.03.2019 року.
Судді Одеського апеляційного суду
А.А. Калараш
А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова