Рішення від 14.02.2019 по справі 212/8535/18

Справа № 212/8535/18

2/212/684/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Козлова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стрижак Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті ОСОБА_1, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що між нею та відповідачем 16 жовтня 2014 року зареєстрований шлюб, Виконавчим комітетом Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 6. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, спору про місце проживання дитини не має. Шлюбні відносини припинили, оскільки в сім'ї не було взаємопорозуміння по вирішенню сімейних проблем, на підставі чого постійно виникали сварки. На теперішній час сумісного господарства не ведуть, збереження сім'ї не можливе. Просить суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме: 500,00 гривень за надання правової допомоги та 704,80 гривень сплаченого судового збору.

Справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017, що передбачено ч. 1 п. 9 Розділу XІІІ Перехідних Положень ЦПК України.

Позовна заява надійшла до суду 07 листопада 2018 року. На виконання вимог ст. 122 ч. 3 ЦПК України прийнятий Законом від 18.03.2004 № 1618-IV, 29.10.2018 судом направлявся запит до відповідного органу реєстрації місця проживання фізичних осіб, для перевірки зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача ОСОБА_3.

Відповідь на запит судом отримана 22 листопада 2018 року, справа підсудна Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тому ухвалою від 23 листопада 2018 року було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 21 грудня 2018 року підготовчий розгляд справи закінчено, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачка до суду 14 лютого 2019 року не з'явилася, надала письмову заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, свої вимоги підтримала, просила розірвати шлюб.

У судове засідання 14 лютого 2019 року відповідач не з'явився, проти розірвання шлюбу на заперечував, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Згідно ст.158 ЦПК України, особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Згідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу, позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 16 жовтня 2014 року в иконавчим комітетом Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яка міститься в матеріалах справи.

Від сумісного проживання в період шлюбу у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, яка долучена до матеріалів справи. Спору про місце її проживання між сторонами не має.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.

Згідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам дитини.

Враховуючи те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти позову, не аргументує можливості збереження сім'ї, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" розірвання шлюбу, здійснене судом після набрання чинності цим Законом, не підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (частина третя статті 115 Сімейного кодексу України).

Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

Позивачка ОСОБА_2 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з "Просолупова" на "Шелофост".

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не просила суд після розірвання шлюбу змінити їй прізвище на дошлюбне - «Просолупова».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність після розірвання шлюбу залишення позивачці прізвища "Шелофост".

На підставі наведеного, повно та всебічно з'ясовувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно і зберегти її неможливо, оскільки між подружжям відсутнє взаєморозуміння, вони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.

Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 гривень.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу, надано квитанцію № 139 від 06.11.2018 про сплату коштів за складання позовної заяви у розмірі 500,00 гривень.

Відповідно зазначеного з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судові витрати за надання правової допомоги у сумі 500,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.24, 105, 110, 111, 112, 113, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який зареєстрований 16 жовтня 2014 року Виконавчим комітетом Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 6.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - «Шелофост».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 204,80 гривень.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, інн НОМЕР_1, зареєстрована та мешкає за адресою: 50053, АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, інн НОМЕР_2, зареєстрований та мешкає за адресою: 50053, АДРЕСА_2.

Суддя: Ю. В. Козлов

Попередній документ
80624657
Наступний документ
80624659
Інформація про рішення:
№ рішення: 80624658
№ справи: 212/8535/18
Дата рішення: 14.02.2019
Дата публікації: 22.03.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу