г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області
Справа № 213/1919/18
Номер провадження 2/213/105/19
Іменем України
13 березня 2019 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Соловйової Л.Я.
за участю секретаря судового засідання Бабейкіної Н.О.,
за участю позивача - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Виконавчий комітет ОСОБА_5 районної в місті ради м.Кривий Ріг, ОСОБА_6, Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «КАТКОВА-71» про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 звернулись в суд з вищевказаним позовом та просять визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою №52 в будинку №71 по вул.Каткова у м.Кривому Розі Дніпропетровської області та стягнути з відповідача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.
В обгрунтування позовних вимог позивачі вказують, що згідно ордера, виданого на підставі рішення ОСОБА_5 ради народних депутатів від 19.12.1985 року №249, ОСОБА_7 на сім»ю з 9 осіб було надано право на зайняття двох квартир: двокімнатної №51 та трикімнатної №52, які знаходяться по вул.Каткова 71 в м.Кривому Розі, з єдиним особовим рахунком на вказані квартири на ім»я основного квартиронаймача - ОСОБА_7.
20.03.2002 року єдиний особовий рахунок на квартири № 51, 52 в будинку № 71 по вул.Каткова в м.Кривому Розі розділений на два окремих особові рахунки та оформлені: на 2-х кімнатну квартиру № 51 на доньку померлого квартиронаймача - ОСОБА_8, на 3-х кімнатну квартиру № 52 на сина померлого - ОСОБА_3. Квартира АДРЕСА_1 відноситься до комунальної власності. З 2002 року у вказаній спірній квартирі були зареєстровані та стали постійно мешкати як члени сім»ї основного квартиронаймача: дружина -ОСОБА_2, син- Лагода ОСОБА_9 та донька - ОСОБА_6, які на даний час постійно проживають за вказаною адресою. Шлюб між позивачкою ОСОБА_8 і відповідачем ОСОБА_3 розірвано на підставі рішення суду від 10.04.2006 року, актовий запис про розірвання шлюбу від 06.12.2006 року. Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_3 з листопада 2017 року фактично не проживає у спірному жилому приміщенні, в квартирі не з»являється, контактів з позивачкою та дітьми - уникає, його речі в квартирі відсутні. Будь-яких перешкод в користуванні відповідачем квартирою - вони не чинять. Відповідач припинив виконувати обов»язки наймача квартири, оплату комунальних послуг та за утримання спірного житлового приміщення не здійснює. Позивач ОСОБА_2 укладала договори на утримання квартири із комунальними організаціями та позивачі змушені оплачувати житлово-комунальні послуги і за зареєстрованого відповідача. Вважають, що у зв»язку з відсутністю відповідача як наймача житлового приміщення понад шість місяців без поважних причин, його відповідно до ст.ст.71,72 ЖК України слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №52 по вул.Каткова,71 в м.Кривий Ріг. Отримання рішення про визнання відповідача втратившим право користування квартирою необхідно для зняття його з реєстрації за вказаною адресою.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.45). Ухвалою суду від 29.11.2018 року залучено до участі у справі належну третю особу - Виконавчий комітет ОСОБА_5 районної в місті ради м.Кривий Ріг замість Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету ОСОБА_5 районної в місті ради м.Кривий Ріг (а.с.74).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги. Пояснила, що ордер був виданий батьку відповідача на квартиру: №51 та №52 в будинку №71 по вул.Каткова в м.Кривий Ріг та в подальшому після смерті батька - особовий рахунок на квартиру №51-52 було розподілено. Квартира №51 - дісталась сестрі відповідача. Основним квартиронаймачем квартири №52 став відповідач. Вона та діти, як сім»я квартиронаймача ОСОБА_3 були зареєстровані у вказаній квартирі та стали в ній проживати. Новий ордер на їх квартиру №52 - не видавався. Спірна квартира на даний час належить до комунальної власності. Після розірвання шлюбу з відповідачем, за рішенням суду їй з дітьми було виділено дві кімнати, а відповідачу - одну кімнату в спірній квартирі. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.11.2007 року в задоволенні її позовних вимог про укладення окремих договорів найму квартири та розподілу особових рахунків - їй було відмовлено. Відповідач проживав у одній із кімнат квартири з іншою жінкою. З листопада 2017 року відповідач в спірній квартирі не проживає, він добровільно пішов з квартири, перешкод вона йому не чинила. Деякі речі відповідача в квартирі залишились, він приходив, забирав велосипед. Вона в своїй частині квартири робила ремонт - замінювала лінолеум, всі речі та холодильник, які заважали - вона винесла в кімнату відповідача. Одяг, холодильник і деякі меблі відповідача на даний час знаходяться в квартирі. Вона бажає оформити субсидію на оплату комунальних послуг, через реєстрацію відповідача та несплату останнім житлово-комунальних послуг - не може цього зробити. Їй не відомо, чи приходив у квартиру відповідач, коли її немає вдома. Просить позовні вимоги задовольнити.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про дату і час судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.60).
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що з кінця 2017 року він не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки там відсутні умови для його проживання через негативні стосунки з позивачкою ОСОБА_2. Він намагається уникати спілкування з останньою, оскільки вона конфліктує. Він із співмешканкою проживає в іншій квартирі цього ж будинку, яку співмешканка винаймає. В спірній квартирі залишились його особисті речі, меблі, холодильник, одяг. Він має ключі від спірної квартири та приблизно 2-3 рази на місяць, коли нікого немає вдома, він приходить до квартири по речі, які йому необхідні, а за минуванням потреби - залишає в квартирі ті речі (одяг), які йому не потрібні. Останній раз він був у квартирі 15 січня 2019 року після засідання суду. Комунальні послуги по квартирі він не сплачує, оскільки такими послугами в спірній квартирі не користується. Інтерес до квартири він не втратив та бажає проживати і користуватися спірною квартирою. Просить в позові відмовити.
Третя особа - ОСОБА_6 та представники третіх осіб: Виконавчого комітету ОСОБА_5 районної в місті ради м.Кривий Ріг і Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «КАТКОВА-71» в судове засідання не з»явились, про дату і час судового засідання повідомлялись своєчасно і належним чином. ОСОБА_6 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.59). Від представника Виконавчого комітету ОСОБА_5 районної в місті ради м.Кривий Ріг надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника виконкому, під час ухвалення рішення покладаються на розсуд суду (а.с.81-82). Причини неявки представника ОСББ «Каткова-71» - не відомі.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали разом, потім розійшлись, деякий час жили окремо, потім знову разом проживали. В 2018 році відповідач не проживав в спірній квартирі. Позивач ОСОБА_2 приходила до нього в квартиру з проханням підписати акт. Він підписав акт, в якому було вказано, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в квартирі з листопада 2017 року. Під час підписання акту комісії ніякої не було, позивач ОСОБА_2 сама прийшла до нього з актом. В квартиру позивачів він не заходив. Чи були в акті вже чиїсь підписи - він не звернув уваги. До складення акту він був в квартирі позивачів, коли в них забилась каналізація, то він допомагав ОСОБА_2 Він помітив, що відповідача в квартирі на той час не було, тому і вирішив, що останній не проживає в спірній квартирі. До листопада 2017 року він рідко бачив ОСОБА_3 за спірною адресою, оскільки він щодня працює та відсутній дома з 07 години ранку і приблизно до 18.00 години. З кінця 2017 року він взагалі не зустрічав відповідача.
Від виклику інших свідків- позивач ОСОБА_2 відмовилась в судовому засіданні.
Вислухав позивача ОСОБА_2, відповідача, допитавши свідка ОСОБА_10 , дослідив письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
На підставі ордеру №116 від 19.12.1985 року, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_5 народних депутатів, ОСОБА_7, сім»я якого складається з 9 чоловік надано право на зайняття квартир 51-52 по вул.Каткова 71 в м.Кривому Розі, складається (3+2 кімнати) (а.с.18).
ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.09.1995 року (а.с.14). Шлюб розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №293 від 06.12.2006 року (а.с.15). ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16,17).
Із витягу протоколу № 8 від 05.03.2002 року, слідує, що єдиний особовий рахунок на квартиру: № 51 і 52 в будинку № 71 по вул.Каткова в м.Кривому Розі розділено: на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, жилою площею 26,9 кв.метрів на ОСОБА_8 складом сім”ї - 3 чоловіки; на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, жилою площею 37,1 кв. метрів на ОСОБА_3, склад сім”ї - 4 чоловіка (а.с.19).
Також встановлено, що всі квартири будинку №71 по вул.Каткова м.Кривого Рогу взято на балансовий облік ОСББ «Каткова-71» (а.с.20).
Згідно виписки від 04.06.2018 року з особового рахунку квартиронаймача №2, слідує, що основним наймачем квартири АДРЕСА_4 значиться ОСОБА_3. Разом з останнім зареєстровані ОСОБА_2. ОСОБА_4, ОСОБА_6 (а.с.21).
Відповідно до акту №12 від 04.06.2018 року на фактичне проживання, складеного комісією в складі: голови правління ОСББ «Каткова-71», бухгалтера, членів правління: ОСОБА_11, ОСОБА_12, сусідів: ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14 - відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але починаючи з листопада 2017 року не проживає за вказаною адресою (а.с.22).
Як встановлено із пояснень свідка ОСОБА_10 при підписанні вказаного акту інших членів комісії не було, він не перевіряв факт відсутності відповідача в спірній квартирі.
В договорі №5197052 про користування електричною енергією для побутових споживачів від 10.11.2009 року споживачами зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.26-27). Договір №33/11208 від 02.02.2018 року «Про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення» на квартиру АДРЕСА_5 було укладено із ОСОБА_2 (а.с.28-29).
Із роздруківок банку слідує, що за адресою: м.Кривий Ріг, ву.Каткова, 71/52 в період з квітня 2017 року по травень 2018 року включно, здійснювалась оплата за житлово-комунальні послуги. Проте, платником вказаний ОСОБА_3 (а.с.32-34), однак кошти були внесені позивачем ОСОБА_2, що підтверджується виписками з її карткового рахунку (а.с.34-44) та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.
Також встановлено, що 16.01.2007 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області прийнято рішення про зміну договору найму жилої квартири АДРЕСА_6: ОСОБА_2 та її дітям -ОСОБА_6, ОСОБА_4 виділено в користування кімнати 16,9 кв.м. і 7,9 кв.м. ОСОБА_3 виділено кімнату розміром 12,3 кв.м.. Зобов”язано КЖП № 28 в м.Кривий Ріг заключити з ними окремі договори найму жилої квартири. Також прийнято рішення про усунення ОСОБА_3 перешкод в користуванні квартирою №52 в будинку 71 по вул.Каткова в м.Кривий Ріг ОСОБА_2 та вселення останньої та дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_4 у вищевказану квартиру (а.с.90-92). Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.11.2007 року скасовано рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 16.01.2007 року в частині зміни договору найму житлового приміщення та зобов»язання КЖП-28 та Управління житлового комунального господарства заключити окремі договори найму житлового приміщення. В задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с.93-94).
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з права на житло і регулюються нормами житлового кодексу України.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону чи за рішенням суду.
Згідно до ч. 1,4 ст. 29 ЦК України місце проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше, ніж з підстав і в порядку, визначених законом.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім»ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 Житлового кодексу України, повнолітній член сімї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сімї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. ОСОБА_11 ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сімї наймача.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.01.2007 року встановлено, що основний квартиронаймач квартир №51 та №52 в будинку №72 по вул.Каткова м.Кривого Рогу, на якого було видано ордер на зайняття вказаних житлових приміщень - ОСОБА_7 помер 17.02.1994 року, дружина останнього померла 05.05.1995 року. 11.03.1997 року позивач ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, що слідує із штампа в її паспорті (а.с.8). Спільним засіданням адміністрації і профкому ВАТ «ІНГЗК» від 05.03.2002 року було прийнято рішення про поділ особового рахунку на квартири: №51 та №52 вищевказаного будинку з померлого ОСОБА_7 на його доньку- Лагоду ОСОБА_15 і сина - відповідача у справі ОСОБА_3 (а.с.19). Таким чином, відповідач ОСОБА_3 фактично став основним наймачем квартири АДРЕСА_5 та з 30.08.2002 року зареєстрований у вказаній квартирі. З 30.08.2002 року позивач ОСОБА_2, 30.08.2008 року - третя особа ОСОБА_6, а з 13.11.2014 року позивач ОСОБА_4 зареєстровані в спірній квартирі як члени сім»ї наймача (а.с.21).
Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім»ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов»язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов»язки, як наймач та члени його сім»ї.
Виходячи із зазначеної норми права слідує, що позивачі ОСОБА_2, як колишній член сім»ї наймача житлового приміщення - ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_4 як син наймача, який є повнолітнім, будучи зареєстрованими та проживають в спірній квартирі, а тому зобов»язані нести майнову відповідальність та виконувати обов»язки, що випливають з договору найму житла, в тому числі й оплати житлово-комунальних послуг.
Як підтвердила в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 вона здійснює оплату житлово-комунальних послуг, які нараховуються по спірній квартирі, тобто остання виконує свій обов»язок як член сім»ї наймача житлового приміщення.
Відповідно до ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Отже законодавець, визначаючи підстави для втрати права користування житлом, пов'язував їх із строком, протягом якого наймач відсутній в житлі, і поважністю причин його відсутності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. В абзаці 2 пункту 11 вищевказаної Постанови зазначено, що на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, утворення сім»ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, тощо. Вичерпний перелік таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв»язку з чим вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахування конкретних обставин.
Як встановлено судом із пояснень сторін, відповідач ОСОБА_3 має ключі від спірної квартири АДРЕСА_7, в якій знаходяться особисті речі відповідача (одяг) та побутові предмети. Останній пояснив, що він періодично з»являється в спірній квартирі. Відповідач ОСОБА_3 розлучений з позивачем ОСОБА_2, проживає з іншою жінкою, через що їх спільне проживання в одній квартирі є несприятливим та створює негативні стосунки між сторонами.
Відповідач заявив, що не втратив інтересу до спірної квартири та бажає проживати і користуватися квартирою.
Також встановлено, що між сторонами з березня 2006 року виникає спір з приводу права та порядку користування спірною квартирою, який був предметом розгляду Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суд вважає, що причини відсутності наймача в спірній квартирі понад встановлені законом строки є поважними. Останній має доступ до спірної квартири, в якій знаходяться його речі, непроживання наймача в спірній квартирі носить вимушений характер. Та обставина, що відповідач не сплачує квартирну плату та інші комунальні платежі, які нараховудються з урахуванням його реєстрації в спірній квартирі, не може бути достатньою підставою для позбавлення його права користування житлом.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У силу ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивачами на підтвердження факту непроживання відповідача за спірною адресою надано акт №12 від 04.06.2018 року (а.с.22), складеного комісією, в тому числі за участю сусідів позивача на предмет перевірки факту проживання ОСОБА_3 в спірній квартирі. Однак, як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, вказаний акт він підписав на прохання позивача ОСОБА_2, інших осіб зазначених в акті при цьому не було, в спірну квартиру позивачів для перевірки факту непроживання в ній відповідача - він не заходив. Отже, суд не може взяти до уваги, як належний доказ акт №12 від 04.06.2018 року.
Показання свідка ОСОБА_10 про те, що відповідач ОСОБА_3 не мешкає в спірній квартирі, суд також не приймає до уваги, оскільки свідок під час підписання акту від 04.06.2018 року в спірній квартирі не був та комісією не встановлювалось чи мешкає в квартирі відповідач.
Позивачем ОСОБА_2 та відповідачем визнано і не оспорюється той факт, що речі відповідача знаходяться в спірній квартирі.
Таким чином, позивачі не довели суду що відповідач добровільно обрав інше постійне місця проживання та без поважних причин не проживає за зареєстрованим місцем проживання понад встановлені законом строки.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи фактичні взаємини сторін, причини позову про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та інші, встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позивачами в ході судового розгляду не доведено та не обґрунтовано свої позовні вимоги, а отже, суд вважає що підстави для задоволення позову ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачами вимог, підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. - немає.
На підставі ст.47 Конституції України. ст. ст. 9, 64,65, 71,72, 106 ЖК України, ст.29 ЦК України, та керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Виконавчий комітет ОСОБА_5 районної в місті ради м.Кривий Ріг, ОСОБА_6, Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «КАТКОВА-71» про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - картирою №52 в будинку №71 по вул.Каткова в місті Кривому Розі -відмовити.
В стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_4 сплаченого судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Позивач: ОСОБА_2, АДРЕСА_8; РНОКПП: НОМЕР_1.
Позивач: ОСОБА_4, АДРЕСА_8; РНОКПП: НОМЕР_2.
Відповідач: ОСОБА_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6; зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП: НОМЕР_3.
Дата складення повного судового рішення - 18.03.2019 року.
Суддя Л.Я. Соловйова