справа № 208/2264/18
№ провадження 2/208/1130/19
Іменем України
22 березня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Івченко Т.П.,
при секретарі - Корнієнко К.Є.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,
представника третьої особи - органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради - ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у міста Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, органу опіки та піклування адміністрації Південного району Кам'янської міської ради «про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої доньки, місця та часу їхнього спілкування», -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2, 3-іх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, органу опіки та піклування адміністрації Південного району Кам'янської міської ради «про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої доньки, місця та часу їхнього спілкування», яким просить визначити йому порядок спілкування, зустрічей та участі у вихованні доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши йому такі дні та часи спілкування з донькою:
- один раз на тиждень (вівторок) з 17.00 години до 19.00 години, за його місцем проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, з можливістю відвідування з дитиною громадські місця відпочинку, забираючи доньки з дошкільного навчального закладу № 26 м. Кам'янське, чи за місцем проживання дитини, з обов'язковим попередженням матері дитини про місце спілкування з дитиною;
- у вихідні дні у суботу з 10.00 години до 19.00 години за місцем його проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, з можливістю відвідування з дитиною громадські місця відпочинку, з обов'язковим попередженням матері дитини про місце спілкування з дитиною;
- в день народження доньки за місцем її проживання з можливістю відвідування з дитиною громадських місць відпочинку, з обов'язковим попередженням про це матері дитини;
- під час його відпустки на протязі тижня з виїздом з донькою за межі м. Кам'янське з обов'язковим попередженням матері дитини про місце спілкування з дитиною, зобов'язавши ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та суду пояснив, що він з відповідачкою ОСОБА_2 проживав без реєстрації шлюбу в період з 2014 року по липень 2017 року, за місцем мешкання відповідачки по вул.. Піщана, будинок № 16 у м. Кам'янське. 25.02.2015 року в них народилася донька ОСОБА_5, яка на теперішній час проживає разом із відповідачкою за тією же адресою. Він проживає окремо за своїм місцем мешкання, а саме у квартирі АДРЕСА_1, де є все необхідне для проживання та знаходження дитини. З відповідачкою він не має можливості домовитися про те, що б без перешкодо забирати дитину, брати участь у її житті, бо між ними існує непорозуміння, внаслідок чого були неодноразові як його так і відповідачки звернення до органів поліції. Зі свого боку, він як батько сплачує аліменти на утримання доньки, та заборгованості не має. Тому, він просить визначити йому порядок спілкування, зустрічей та участі у вихованні доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що б він як батько міг виконувати свої батьківські обов'язки та мати можливість на спілкування з дитиною.
Відповідачка ОСОБА_2, не оспорюючи прав ОСОБА_1 на спілкування з донькою, заперечувала проти вимоги позивача щодо такого спілкування з дитиною, без її участі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що причиною припинення спільного проживання з позивачем стало його негативне ставлення до неї, образи, зловживання спиртними напоями, фізичного та психологічного насилля у сім'ї. Після того як позивач став проживати окремо, вона на його вимоги спробувала надавати дитину для відвідування та прогулянок, що мало негативний характер, так як позивач неналежно доглядав за дитиною, що приводило до її падінь, та одного разу дитина могла б потонути, годував її їжею яка шкідлива для дитини, не враховує її вік та стан здоров'я, що зашкоджує дитині. Після цього вона стала дозволяти йому спілкуватися з дитиною але за її участі, але під час такого спілкування, позивач веде себе агресивно, вимагає повного підкорення як її так і доньки до його розпоряджень, перешкоджаючи нормальному спілкуванню, що доводить дитину до сліз. Тому хвилюючись за доньку, яка внаслідок такого спілкування має знервований та неспокійний стан, стала обмежувати спілкування з позивачем. Але, позивач став постійно її та доньку переслідувати, спостерігати за ними, несподівано без дозволу та попередження приходити у двір домоволодіння, заглядати через вікна, проходячи біля них, починати агресивно поводитися, викрикувати та звертаючи увагу дитини, залякуючи дитину, без дозволу та порушуючи розпорядок дня у дитячому садочку, прийти у групу, яку відвідує донька, та у присутності вихователя та інших дітей вимагати спілкування з дитиною під час виховного процесу, що призводить до сліз доньки, хвилювання інших дітей, зауважень з боку адміністрації дитячого садочка. Така некерована поведінка позивача негативно впливає на психологічний стан здоров'я дитини, в наслідок чого вона вимушена з дитиною відвідувати психолога. У позивача ще є двоє дітей старших від їх спільної доньки ОСОБА_5, але з ними він не спілкується і не піклується ними. Коли вона після народження дитини, перебувала у лікарні з донькою, позивач забрав соціальну картку з грошима дитини, і витрачав їх на власний розсуд, купляючи собі труси та інші речі у магазині, хоча вона просила придбати для дитини ліки. Крім того, коли позивач залишав її житло, він забрав необхідні речі - холодильник, харчі, враховуючи що на той час дитині було лише два роки. Крім того, позивач не враховує, що в період з понеділка по п'ятницю донька знаходиться у дитячому садочку, з 08.00 години по 17.00 годину, після чого вона забираючи її прогулюючись містом ідуть додому, приходячи близько 19.00 години, після чого вона її годує, займається з нею домашніми справами та вкладає спати об 21.00 годині. Тому віддавати дитину позивачу на період з 17.00 до 19.00 години щовівторка не є можливим. У суботу дитина відвідує дошкільний заклад готуючись до школи. На теперішній час дитині лише чотири роки, і в день вона спить в період з 13.00 до 16.00 години. Також враховуючи вік доньки, поведінку позивача вона категорично заперечує проти спілкування позивача з донькою у її відсутності, так як останній не має досвіду та вмінь самостійного догляду за дитиною такого віку, під час спроб надавати йому дитину, це приводило або до можливого травмування дитини, та втрати контролю за дитиною, яка, як би вона не звернула не це увагу, внаслідок недбалості позивача, могла б потонути.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3, підтримав позицію відповідачки та вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають не віку, не інтересам дитини, а тому у обсязі якому заявлені, не підлягають задоволенню.
Представник органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради ОСОБА_4 підтримала висновок адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради від 19.06.2018 року за № 9-06/80, згідно до якого вважали доцільним встановлення ОСОБА_1 таких днів для спілкування з дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Як щовівторка з 17.00 години до 19.00 години, щосуботи з 10.00 години до 19.00 години, забираючи доньку з дошкільного закладу, чи за місцем її проживання, з обов'язковою домовленістю з матір'ю дитини; в день народження доньки за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_5; під час відпустки ОСОБА_1 на термін один тиждень, з виїздом з донькою за межі м. Кам'янське, за домовленістю з матір'ю дитини. Крім того, також у 2017 році заявник, також звертався із заявою до органу опіки та піклування адміністрації Заводського району, якою розглядалося питання про визначення графіку такого спілкування, та було визначено для побачень з малолітньою донькою ОСОБА_5 один раз на тиждень у вихідні дні, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини. Але як їм відомо сторони не порозумілися, що призвело до звернення із позовом в суд.
Представник органу опіки та піклування адміністрації Південного району Кам'янської міської ради в судове засідання не прибув, будучи повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи у його відсутність не подав.
Свідок з боку позивача ОСОБА_6, суду пояснив, що вона є сусідкою ОСОБА_2, та коли позивач проживав разом з відповідачкою по вул. Піщаній, працював та забезпечував сім'ю, коли народилася в них донька, то з початку все було добре, але з 2017 року почалися сварки, після чого ОСОБА_1 поїхав з будинку, а дитина з ОСОБА_2 залишилися. Після цього між позивачем та відповідачкою часто відбуваються сварки, так як ОСОБА_2 не віддає дитину батькові;
Свідок з боку відповідача ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є вихователем у ДНЗ № 26 «Золота рибка», яку відвідує ОСОБА_5. Дитина вихована, завжди одягнута та доглянута, має охайний вигляд. Маму дитини характеризує як дуже відповідальну мати, яка виконує всі рекомендації, порушень розпорядку дитсадочку не допускає, дисциплінована. Батько дитини, не враховує вік дитини, розпорядок дня дитини, навідує дитину без погодження з адміністрацією дитсадочку під час виховного процесу, що потім негативно впливає на доньку, яка плаче та інших дітей які вимушені це бачити, порушуючи порядок. На зауваження та звернення до нього адміністрації дитсадочка не реагує.
Свідок з боку відповідача ОСОБА_8 суду пояснила, що вона знайома з ОСОБА_2 більш 12 років. Коли ОСОБА_2 познайомилася з ОСОБА_1, то вони стали проживати по вул.. Піщаній у ОСОБА_2. Потім у 2015 році народилася в них донька ОСОБА_5, та вона є хрещеною мамою ОСОБА_5. ОСОБА_2 характеризує як виважену, спокійну, виховану людину. У позивача є інші двоє дітей, але він про них не піклується. З позивачем знайома приблизно чотири роки, за цей час мали неодноразові зустрічі, святкування, під час яких позивач випивав, поводився неввічливо, образливо. Після вжиття спиртного ОСОБА_1 висловлюється нецензурною лайкою, принижує жінок, кажучи що вони повинні знати своє місце. ОСОБА_1 не зважає на присутність дитини, чинить сварки, що негативно впливає на дитину, за яку вона дуже хвилюється, так як в її малий вік це дуже тяжко переносить. З боку ОСОБА_1 можлива агресія.
Свідок з боку відповідача ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2, яку знає починаючи з 90-х років. Після того, як позивач залишив ОСОБА_2 з дитиною, став поводитися до них агресивно. Кожне спілкування позивача з дитиною завжди доводить дитину до сліз та хвилювань, стресового стану. ОСОБА_1 не зважає на присутність дитини, може ображати ОСОБА_2, підвищувати голос, агресивно поводитися, виривати дитину від матері, веде себе неадекватно, вважає що позивач може вживати якісь речовини. Крім спільною з ОСОБА_2 доньки ОСОБА_9, у позивача ще є діти, але до них він такого прагнення не проявляє. ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, піднімав руку на ОСОБА_2, відбирав їжу. В неї є син, який заходив у гості до ОСОБА_2 відвідуючи ОСОБА_9, та бачив, що ОСОБА_2 плакала, кликала на допомогу. Коли позивач бив ОСОБА_2, то знімав це.
Свідок з боку відповідача ОСОБА_10 суду пояснила, що знайома з ОСОБА_2 з 2005 року, так як вони познайомилися з нею на літньому відпочину у ПМТ Лазурне, де вони відпочивали з дітьми. З відповідачем познайомилася вже пізніше, зустрівши ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та їх донькою ОСОБА_9 у місті. Під час цієї зустрічі її здивувала поведінка ОСОБА_1, який взагалі не приймав участі у догляді за дитиною, усім займалася ОСОБА_2, а ОСОБА_1 при цьому вживав напої. Потім навесні ОСОБА_2 запросила її у гості. Був вихідний, вона з сином приїхали, на зупинці їх зустрів ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп'яніння. Микола скаржився на ОСОБА_2, що вона йому не підкорюється і тому він виховує її фізично, що б була слухняною. Вдома у гостях в ОСОБА_2, ОСОБА_1 сів та став наголошувати на слухняності жінок, а в той час ОСОБА_2 була дуже пригнічена, все робила, подавала, прибирала, доглядала за дитиною. На адресу ОСОБА_2 та взагалі жінок висловлювався без поваги, образливо, принижуючи. Став говорити що ОСОБА_2 погана матір, що є не правдою. Тому вони не змогли більш терпіти такої поведінки ОСОБА_1, та пішли від них. Потім ще якось зустріла ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та донькою на зборах, де ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 по голові. Світлану характеризує як дуже хорошу матір, яка навіть для неї є прикладом. Щодо доньки ОСОБА_9, то ОСОБА_2 виховує її у любові і турботі.
Вислухав сторони, свідків позивача та відповідача, дослідив підстави та обґрунтування як позиції сторони позивача так і відповідача, враховуючи висновок органу опіки та піклування, встановив фактичні обставини справи, дослідив всі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного:
Як встановлено під час судового розгляду, сторони в період з початку 2014 року по липень 2017 року проживали за місцем мешкання відповідачки ОСОБА_2, за адресою м. Кам'янське Дніпропетровської області, по вул. Піщана, будинок № 16, без реєстрації шлюбних відносин.
25.02.2015 року народилася ОСОБА_5, батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджено сторонами та свідоцтвом про народження виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 198 від 17.03.2015 року (а.с. 11).
Позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частини житла - квартири АДРЕСА_2 (колишня назва вулиці Жовтнева) у місті Кам'янське (колишня назва Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло (а.с. 12), де крім позивача також зареєстровано ще три дорослі особи, що підтверджено довідкою ТОВ ЄРЦ КП № 2/7918 від 04.04.2018 року (а.с. 13).
Згідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 (а.с. 17), житло є придатним для проживання.
Позивач, раніше маючи статус ФОП, на час розгляду справи не має доходу, ніде не працює, що стверджено позивачем під час судового розгляду.
Згідно до Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31.10.2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 28.07.2017 року, що підтверджено сторонами, копією виконавчого листа (а.с. 14). Факт виконання рішення суду та сплати аліментів підтверджено сторонами та розрахунком (а.с. 15), квитанціями про перерахування виплат (а.с. 24-27, 73).
Відповідачка ОСОБА_2 має у праві власності житло - будинок №
ОСОБА_2 з 04.05.2018 року працює на посаді соціального робітника, у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Заводського району м. Кам'янське, де характеризується як добросовісна, акуратна, ініціативна, відповідальна (а.с. 54).
ОСОБА_2, як мати характеризується КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 26 «Золота рибка» КМР, як добра, чуйна людина, турботлива матір (а.с. 53).
Сторони не знаходяться порозуміння один між одним, що призводить до конфліктів та виклику поліції, що підтверджено поясненнями сторін, свідків та актом від 02.04.2018 року № 148 виданого вуличним комітетом за місцем мешкання ОСОБА_2 (а.с. 16), рапортами співробітників поліції за період з 2017-2018 роки (а.с. 21-23,50, 71, 81-85), висновками за результатами розгляду звернення (а.с. 70, 76-80, 86, 87, 89).
Також, згідно до витягу з ЄРДР за заявою ОСОБА_11 внесені данні про скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 129 КК України (а.с. 88), а саме погроз вбивства з боку ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_12. Станом на 13.03.2019 року досудове слідство не закінчено, що підтверджено сторонами.
У силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р. року по справі «Хант проти України»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати,батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.
Згідно приписів ст.157, ч.1, ч.2, ч.3 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що мати дитини створює йому перешкоди у спілкуванні з малолітньою донькою, яка прагне також як і він спілкуватися з ним, що є для неї привичним та необхідним, а зміна звичного порядку спілкування з донькою, створює страждання як для дитини так і для батька, що судом приймається як порушення прав дитини на спілкування з батьком та права батька на рівні з матір'ю права на спілкування та участь у житті дитини.
Частиною 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
10.11.2017 року згідно до розпорядження Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради № 101-р (а.с. 18), було визначено ОСОБА_1 порядок побачення з малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, як один раз на тиждень у вихідні дні за попередньою домовленістю з матір'ю дитини.
Як встановлено в ході судового розгляду, даний порядок сторонами не дотримано.
Згідно до висновку адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради від 19.06.2018 року за № 9-06/80 (а.с. 56-57), визначено доцільним встановлення ОСОБА_1 таких днів для спілкування з дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Як щовівторка з 17.00 години до 19.00 години, щосуботи з 10.00 години до 19.00 години, забираючи доньку з дошкільного закладу, чи за місцем її проживання, з обов'язковою домовленістю з матір'ю дитини; в день народження доньки за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_5; під час відпустки ОСОБА_1 на термін один тиждень, з виїздом з донькою за межі м. Кам'янське, за домовленістю з матір'ю дитини.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд в цілому погоджується з висновком адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради від 19.06.2018 року за № 9-06/80 (а.с. 56-57), в частині визнання права дитини на спілкування з обома батьками, та їх рівними правами та обов'язками щодо дитини, але не може прийняти визначений порядок, так як таким порядком не враховано звичний та устаткований спосіб життя дитини, яка має чотирирічний вік, що вона ніколи не проживала за місцем мешкання позивача, де крім нього зареєстровані ще троє дорослих особи, що для неї, враховуючи її вік та стосунки між її батьками, не є звичним спілкування з батьком, без участі матері. Також не враховано, що позивач не має досвіду самостійного догляду за малолітньою дитиною, та внаслідок склавшихся стосунків між сторонами, не є обізнаний у повній мірі щодо стану здоров'я дитини та певних обмежень, режиму дня та її потреб, для забезпечення життєвих її потреб, з обов'язковим дотриманням безпеки для дитини. Зазначені обставини встановлені в ході судового розгляду та підтверджено доказами наданими сторонами, показами свідків.
Те що як позивач так і відповідачка люблять свою дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, сторонами не оспорювалося, також не оспорювало ся, що дитина з любов'ю ставиться до батька та прагне спілкування з ним.
Також у висновку не враховано, що позивач не має обмежень у часі на спілкування з дитиною, так як не працює, в той же час не враховано що відповідачка має графік роботи у дні з понеділку по п'ятницю,що дитиною відвідується дитячий садочок з понеділка по п'ятницю з 08.00 години до 17.00 години, що у суботній день дитина відвідує дошкільний заклад для підготовки до школи, має денний сон з 13.00 до 16.00 години.
Тому, із врахуванням вище наведеного, для забезпечення фактору стабільності, який надає дитині можливості нормально розвиватися, враховуючи вік дитини, її режим дня, стан здоров'я, та необхідність забезпечення психологічно комфортних умов для дитини, звичайного ритму життя дитини, як такого що буде сприяти її стабільному та нормальному розвитку, є необхідним зауважити, що таке спілкування батька з дитиною можливо лише за умови дотримання балансу між бажанням батька та інтересів і бажання самої дитини, з врахуванням зайнятості та можливості як матері так і батька на проведення таких зустрічей, для забезпечення нормального та психологічно комфортного для дитини спілкування під час таких зустрічей, та без примусу дитини до такого спілкування та проведення з батьком визначеного часу, що не може мати категоричний характер.
Керуючись почуттям любові до дитини, обов'язок підготувати її до таких зустрічей повинні взяти на себе обидві сторони, так як інтереси дитини мають найвище значенням над бажаннями батьків.
Діючи миром, а не протистоянням, батьки дитини повинні прийти до порозуміння між собою та знайти баланс між власними почуттями, ставленням один до одного та їх значенням у житті дитини, як батьків, що надасть можливість дитині бути захищеною та почуватися безпечно в присутності обох батьків, які повинні дотримуючись поваги, один до одного, враховувати та береги почуття дитини.
Така поведінка та ставлення батьків, підтримує соціалізацію дитини, її психічний розвиток, та забезпечить кожному з батьків законне та належне місце у житті дитини, що буде відповідати інтересам дитини.
У випадку налагодження довірливих стосунків між батьками з питання виховання та участі у житті доньки, сторони не позбавлені можливості вирішувати питання про більш тривалий та стабільний графік зустрічей з дитиною, який буде враховувати їх спільні інтереси, та інтереси дитини.
Судом враховується, що сторони погодилися на те, що батько має право на спілкування з дитиною, але враховуючи режим життя дитини, звичний для неї графік та розпорядок дня, наявність навчання під час вихідних днів, робочий час відповідачки, вільність графіку зайнятості позивача, можливим є визначення кількість днів на тиждень, які визначаються з врахуванням інтересів дитини.
Враховуючи вище зазначене, з врахуванням позиції сторін, інтересів малолітньої дитини, характеризуючих даних як на позивача так і на відповідачку, наявність матеріальних підстав для забезпечення достатнього рівня життя під час спілкування з дитиною, стосунки які існують між сторонами на час вирішення справи по суті, ризик не забезпечення безпеки дитини, суд вважає що такі зустрічі повинні відбуватися з врахуванням віку та інтересів дитини за участі обох батьків, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо судових витрат, суд враховує що позовні вимоги позивача задовольняються частково, а тому з врахуванням підтвердження витрат позивачем на оплату судового збору(а.с. 1), згідно до припису ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України, підлягають частковому задоволенню, пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 10, 141, 150, 151,153, 159 СК України, ст. 3 ЦК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, органу опіки та піклування адміністрації Південного району Кам'янської міської ради «про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої доньки, місця та часу їхнього спілкування» - задовольнити частково.
Визначити способи участі ОСОБА_1, як батька, у спілкуванні із донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, шляхом встановлення їх зустрічей із дитиною, за наступним графіком спілкування:
- щовівторка з 17.00 години до 19.00 години, за попередньою домовленістю між батьком та матір'ю дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2;
- щонеділі з 10.00 до 12.00 години або з 17.00 до 19.00 години, за попередньою домовленістю між батьком та матір'ю дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2;
- 25 лютого щороку, з 10.00 години до 19.00 години, у присутності матері дитини ОСОБА_2;
- протягом одного тижня на рік (кожного року), для оздоровлення дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2, за попередньою домовленістю між батьком та матір'ю дитини.
Вказані зустрічі між батьком ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, повинні відбуватися без примусу дитини до таких зустрічей, за погодженням між батьком та матір'ю дитини - ОСОБА_2, місця зустрічі, з обов'язковим врахуванням розпорядку та режиму дня дитини, часу пов'язаного з її навчанням та/або відвідуванням дошкільного, шкільного закладу дитиною, з урахуванням зайнятості дитини та батьків у визначені дні, самопочуттям та бажанням дитини до такого спілкування та зустрічей.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10, :
- 357 (триста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок - у відшкодування понесених судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду - подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Повний текст рішення виготовлений 22.03.2019 року
Суддя Івченко Т. П.