Справа № 202/3633/17
(1-кп/199/42/19)
21.03.2019 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017040660000453 від 01.03.2017 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого п.п. 4), 12) ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_5 , захисників - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 60 днів.
Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжують обвинувачуватися у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 4), 12) ч. 2 ст. 115 КК України. Прокурор в своєму клопотанні зазначає, що при обранні та продовженні запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 178 КПК України, обставинною, що враховувалась судом, була вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення. Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні та продовженні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчинені кримінального правопорушення в якому вони обвинувачуються. Враховуючи вимоги п. 3) ч. 1 ст. 178 КПК України, прокурором зазначено, що ще однією з обставин, що повинна бути врахована судом при обранні та продовженні запобіжного заходу є задовільний стан здоров'я обвинувачених. Відповідно до вимог п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду або незаконно впливати на недопитаних свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором стверджується, що на час розгляду цього клопотання ризик можливості незаконного впливу на свідків у обвинувачених не відпав, оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 особисто знайомі з певними свідками безпосередньо та можуть шляхом вмовляння свідків змусити останніх змінити свої покази в суді. На думку прокурора, обвинувачені можуть вчинити інші або аналогічне кримінальне правопорушення, можуть переховуватися від суду під тиском страху притягнення їх до кримінальної відповідальності та відбування покарання в місцях позбавлення волі.
У зв'язку з чим сторона обвинувачення стверджує, що підстави для продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під вартою наявні та актуальні, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в тому числі й домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 просили вирішити клопотання прокурора на розсуд суду, захисник ОСОБА_7 вважала клопотання прокурора необґрунтованим, вважаючи, що ОСОБА_4 можливо змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Головуючий суддя, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вивчивши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважає клопотання прокурора обґрунтованим, виходячи з наступного.
Оскільки за клопотанням обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розгляд кримінального провадження, здійснюється судом присяжних, питання щодо продовження тримання під вартою обвинувачених у відповідності до абз. 3 ч. 3 ст. 331, ч. 3 ст. 383 КПК України вирішує головуючий.
Так, при вирішенні клопотання прокурора головуючий враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обсяг обвинувачення у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, його підвищена суспільна небезпека та наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, на досудовому слідстві та під час судового розгляду стали підставою для застосування та продовження дії обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 04.04.2019.
Головуючий бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий та знову разом з ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину.
На цей час існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду або незаконно впливати на недопитаних свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, враховуючи обсяг та тяжкість обвинувачення, існує загроза вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення та можливості переховуватися обвинуваченими від суду, приймаючи до уваги словесні погрози вбивством, раніше неодноразово висловлені ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у разі визнання останніх винуватими у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останніх від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому на цей час існують ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим продовження обвинуваченим строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Головуючий вважає, що продовження тримання обвинувачених під вартою в даному провадженні є виправданим, оскільки з боку сторонніх спостерігачів наявний суспільний інтерес до розгляду цього провадження, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом «поваги до свободи особистості», що знайшло своє відображення в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.
При продовженні строку дії запобіжного заходу головуючий також враховує ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останніх не надходило.
Досліджуючи думку захисника ОСОБА_7 щодо можливості зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на нічний домашній арешт, вирішуючи питання щодо доцільності зміни запобіжного заходу також і у відношенні ОСОБА_3 , на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, головуючий бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому, враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, головуючий вважає, що альтернативні запобіжні заходи на цей час є такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 19.05.2019 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою до 19.05.2019 включно.
В задоволненні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на нічний домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1