Справа № 750/7725/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/291/19
Категорія - ст. 186 ч. 3 КК Доповідач ОСОБА_2
19 березня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 січня 2019 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст.186, ч.1 ст. 357 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст.186, ч.1 ст. 357, ч.2 ст.185КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 січня 2019 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12017270010006858 від 19 серпня 2017 року щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого за ч.3 ст.186, ч.1 ст.357 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.3 ст.186, ч.1 ст. 357, ч.2 ст.185 КК України, був повернутий прокурору Чернігівської місцевої прокуратури як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень є неконкретним, що позбавляє обвинувачених належним чином здійснювати свій захист.
Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що в обвинувальному акті були зазначені всі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України та додані вказані в ч. 4 цієї статті документи.
Крім того, суд відокремив два абзаци обвинувачення, однак вони є невід'ємні, оскільки дії осіб розпочиналися як обман і були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося відкрито.
В ухвалі суду відсутні будь-які прямі посилання на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а також відсутній визначений розумний строк, протягом якого прокурор повинен усунути недоліки.
Крім того, суд вирішуючи організаційні питання на підготовчому судовому засіданні, безпідставно, без дослідження будь-яких матеріалів, прийшов до висновку про неповноту, незрозумілість та некоректність змісту обвинувачення та правової кваліфікації дій особи, вдаючись до аналізу обвинувачення не маючи в розпорядження будь-яких матеріалів кримінального провадження. Так розбіжність в обвинуваченні двох осіб, ніяким чином не свідчить про неконкретне обвинувачення, а навпаки, вказує на те, що кожній особі обвинувачення конкретизоване.
Вказує, що суд вийшов за межі підготовчого судового засідання, оскільки перейшов до розгляду справи по суті з дослідженням фактичних обставин провадження.
Заслухавши доповідача по справі, прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити з викладених в ній підстав, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Оцінюючи викладення фактичних обставин провадження та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з точки зору конкретності обвинувачення, а також наявності певних елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, на стадії підготовчого судового засідання, суд у даному випадку вийшов за межі наданих йому ст. 314 КПК України повноважень.
Посилання суду на неконкретність пред'явленого обвинувачення, наявність у обвинувальному акті низки сумнівів та неузгодженостей, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, що забороняє на даній стадії судового провадження давати оцінку узгодженості правової кваліфікації з фактичними обставинами кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Проте, викладення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у такий спосіб не можна розцінювати як не конкретність формулювання обвинувачення.
Висування обвинувачення, є виключною компетенцією прокурора, і не може покладатися на суд, у зв'язку з чим суд, при постановленні оскаржуваної ухвали та визначенні обсягу висунутого прокурором обвинувачення, як неконкретного, чи такого, що суперечить правовій кваліфікації кримінального правопорушення, вийшов за межі наданих йому повноважень у підготовчому судовому засіданні та припустився оцінки правильності викладу обвинувачення щодо його суті, що є неприпустимим.
Таким чином, під час підготовчого судового засідання судом були допущені порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Ці порушення закону перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вони визнаються істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
За наявності зазначеного істотного порушення вимог кримінального процесуального закону ухвала суду про повернення прокурору обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із поверненням кримінального провадження до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 415, 419 КПК України колегія,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 січня 2019 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185КК України про повернення обвинувального акту прокурору - скаути, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3