Єдиний унікальний номер справи: 766/663/19
Номер провадження 11-cc/819/166/19 Головуючий в 1-й інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач: ОСОБА_2
20 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
При секретарі: ОСОБА_5
За участю прокурора: ОСОБА_6
Підозрюваного: ОСОБА_7 ,
Захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12018230040004416 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2019 року,
Слідчим відділом ХВП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018230040004416 від 06 грудня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
20 лютого 2019 року в рамках вказаного кримінального провадження слідчий СВ ХВП ГУНП в Херсонській області звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області із клопотанням, в якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 квітня 2019 року включно, з визначенням розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2018 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено та відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , терміном до 17 квітня 2019 року включно. Крім того, на ОСОБА_7 покладено обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, терміном до 17 квітня 2019 року включно, з визначенням розміру застави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив, що слідчим суддею належним чином не взято до уваги вагомість наявних ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку із чим застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Слідчий суддя не врахував наявність існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, підозрюваного, захисника, у судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою та підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Так, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження за клопотанням слідчого є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України. Зокрема, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначена підозра підтверджується наступними доказами: протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (анкетні дані якого змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») (а.п.12-13, 23-25), протоколами огляду грошових коштів від 08 січня 2019 року та від 18 лютого 2019 року (а.п.15, 27), протоколами огляду закупника від 08 лютого 2019 року та 18 лютого 2019 року (а.п.16, 28-30), протоколом огляду місця події від 08 січня 2019 року (а.п.17), висновками експерта № 90-НР від 23 січня 2019 року та № 294-НР від 19 лютого 2019 року (а.п.18-19,31-32), протоколом за результатами проведення НСРД (а.п.21-22), протоколом затримання ОСОБА_7 (а.п.36-37), протоколом проведення обшуку від 18 лютого 2019 року(а.п.39-41), протоколом відібрання біологічних зразків у особи від 18 лютого 2019 року (а.п.45-46), іншими матеріалами провадження.
Також, в ході судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання існування заявлених стороною обвинувачення ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити одну із дій передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому місцевий суд прийшов до висновку, що матеріалами провадження підтверджується наявність ризику того, що в разі незастосування відносно підозрюваного запобіжного заходу останній матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зокрема слідчий суддя вірно враховав пояснення підозрюваного, який пояснив що оформив закордонний паспорт для виїзду за кордон, тобто має фактичну можливість покинути територію України.
Поруч із цим суд, дослідивши матеріали провадження у сукупності, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_7 під вартою немає, оскільки запобігти встановленому ризику можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваного який раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, родину, визнає свою причетність до злочину, в якому підозрюється, суд дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що на думку суду апеляційної інстанції, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи прокурора про неврахування слідчим суддею наявності існування ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять жодних відомостей, які б вказували на реальне існування вказаних ризиків. Більш того, стороною обвинувачення, ні під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, у відповідності до ч.5 ст.132 КПК України, не надано доказів, які б підтверджували існування зазначених ризиків. Сама лише тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_7 у разі визнання його винним в інкримінованому злочині не може прямо вказувати на існування перелічених прокурором ризиків, їх наявність має бути підтверджена відомостями наявними в матеріалах провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчиєв проти Молдови»). Натомість прокурором не надано доказів, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
Інші обставини на які посилається у апеляційній скарзі прокурор, були відомі суду першої інстанції під час розгляду клопотання та враховані при прийнятті рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу і не спростовують по суті законне та обґрунтоване рішення слідчого судді.
Таким чином, колегія суддів, враховуючи дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , наявність у нього постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та всі інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, приходить до висновку, що прокурором на цій стадії досудового розслідування не доведено, що застосування щодо ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Вищенаведені обставини в своїй сукупності, за переконанням колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є невиправдано суровим запобіжним заходом. Тому, на думку колегії суддів, відносно ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, який в даному випадку є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
З урахуванням наведеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом та яким дана належна оцінка, а тому апеляційна скарга прокурора, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2019 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4