Номер провадження: 33/813/160/19
Номер справи місцевого суду: 520/1103/18
Головуючий у першій інстанції Борщов І.О.
Доповідач Котелевський Р. І.
14.03.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судового засідання: Тьосової Я.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, захисника Тучкової Л.Л., представника другого учасника ДТП - ОСОБА_5 - адвоката Лукинюка В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2018 року, -
встановив:
оскарженою постановою,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, приватний підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення У виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 (триста сорок) грн. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Згідно постанови судді районного суду, ОСОБА_3, 18.01.2018 року, близько 18:20 год., керуючи транспортним засобом «Hyundai Elantra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не завершивши правий поворот на зелений сигнал світлофору з правої смуги вул. Люстдорфська дорога на вул. Левітана напроти буд.28, почав в порушення п.10.10 Правил дорожнього руху, рухатись заднім ходом по вул. Левітана назад на Люстдорфську дорогу. При цьому ОСОБА_3 був неуважним, не врахував дорожню обстановку, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, яка рухалася прямо на зелений сигнал світлофору по правій смузі вул. Люстдорфська дорога в бік 7 станції Люстдорфської дороги, внаслідок чого сталося зіткнення та обидва автомобіля отримали механічні пошкодження., чим ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням судді районного суду Тучков Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При цьому, ОСОБА_3 посилається на те, що суддя районного суду неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване рішення про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; представника потерпілої - адвоката Лукинюк В.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши докази, які долучені до справи та надані сторонами; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з вимогами ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приймаючи рішення про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя районного суду послався як на докази на протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, пояснення потерпілої ОСОБА_5, CD-диск із записом обставин ДТП, які, за переконанням судді районного суду, узгоджуються між собою, доповнюють один одного щодо обставин зіткнення транспортних засобів та підтверджують вину правопорушника.
Разом з цим, апеляційним судом встановлені обставини, які беззаперечно вказують на необґрунтованість висновку судді районного суду щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 пояснив, що 18.01.2018 року, близько 18:20 год., він здійснював поворот праворуч з вул. Люстдорфська дорога на вул. Левітана. Оскільки в той день був сильний дощ, то він не врахував габарити свого автомобіля та правою стороною заїхав на високий бордюр, якого не побачив в наслідок погодних умов, що спричинило пошкодження транспортного засобу та вимушеної зупинки. Почувши звук металу, зрозумівши, що сталося ДТП, він зупинився і здав близько одного метра назад, щоб з'їхати з бордюру та з'ясувати наслідки ДТП, при цьому увімкнувши аварійний сигнал. Побачивши пошкодження свого автомобіля він почав дзвонити в страхову компанію, але раптово відчув удар ззаду та зрозумів, що в його автомобіль в'їхала інша машина, яка намагалася його об'їхати, з метою повернути на вул. Левітана. Він вважає, що не винен у ДТП, оскільки на момент зіткнення його машина стояла в наслідок наїзду на бордюр з увімкненим аварійним сигналом.
Допитаний апеляційним судом свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що 18.01.2018 року, біля 18.00 год., він перебував на перехресті вулиць Люстдорфська дорога та вул. Левітана, перетинаючи перехрестя. Рухаючись в сторону вул. Левітана він був свідком того, що автомобіль «BMW» під керування ОСОБА_5, здійснюючи поворот з вул. Люстдорфська дорога на вул. Левітана, не дотримуючись бокового інтервалу, зачепив лівий задній кут транспортного засобу «Hyundai Elantra» під керуванням ОСОБА_3, який стояв на куту вул. Левітана і Люстдорфської дороги внаслідок наїзду на бордюр.
Згідно висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №18-3355/3356 від 18.12.2018 року, яка проведена на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 17.08.2018 року, за умов розвитку пригоди за показами водія автомобіля «Hyundai» та свідка, належні дії цього водія регламентувались вимогами п.15.6. ПДР, згідно з якими зупинка автомобіля під його керуванням після з'їзду з бордюру (з ціллю виходу з автомобіля та оцінки пошкоджень) на перехресті категорично заборонена.
Подальший розвиток пригоди залежав від водія автомобіля «BMW», дії якого в цьому випадку (відносно тривалий нерухомий час стояння в межах смуги правого повороту автомобіля «Hyundai») регламентувались вимогами пунктів 12.3, 12.1, та 13.3 ПДР, згідно з якими водій при повороті праворуч на вулицю Левітана міг об'їхати автомобіль «Hyundai», водій якого зупинився в порушення ПДР, але з урахуванням дорожньої обстановки та із забезпеченням безпечного бічного інтервалу.
Належним виконанням указаних вимог водій автомобіля «BMW» мав технічну можливість уникнути пригоди, а його виконані дії по об'їзду автомобіля «Hyundai» з допущенням контактування, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.
Розгляд питання про момент виникнення небезпеки для водіїв у даному варіанті безпредметний тому що автомобіль «Hyundai» в рамках версії стояв відносно тривалий час (достатні для належного виконання вимог указаних пунктів водієм автомобіля «BMW») та не міг вплинути на розвиток пригоди, а водій автомобіля «BMW» сам створив ситуацію, яка призвела до ДТП.
За умов розвитку пригоди за показами автомобіля «BMW» (з урахуванням установленого факту його рухне прямо через перехрестя, а при маневруванні праворуч з об'їздом автомобіля «Hyundai», що рухався заднім ходом) належні дії водія автомобіля «Hyundai» регламентувались вимогами п.10.9 ПДР, згідно з якими він повинен був зупинитись з моменту початку об'їзду його автомобіля автомобілем «BMW».
Належним виконанням вимог п.10.9 ПДР у даному варіанті розвитку пригоди водій автомобіля «Hyundai» мав технічну можливість її уникнути, а його дії по продовженню руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП.
Належні ж дії водія автомобіля «BMW» у даному випадку регламентувались встановленим інформаційно-вказівним дорожнім знаком 5.16 «напрямки руху по смугах» ПДР перед перехрестям, згідно з яким поворот праворуч не з правої смуги був заборонений.
Відповідно вимог пунктів 10.1, та 12.3 ПДР, за умов заборони та відсутності гарантії забезпечення безпеки обраної водієм автомобіля «BMW» траєкторії маневрування, момент виявлення аномальної поведінки автомобіля «Hyundai» вимагав від водія автомобіля «BMW» знизити швидкість при необхідності до зупинки з ціллю повного з'ясування подальшої поведінки автомобіля «Hyundai».
Належним виконанням пунктів 10.1, 12.3 ПДР у даному варіанті розвитку пригоди водій автомобіля «BMW» також мала технічну можливість уникнути зіткнення, а її фактичні дії, що не відповідали вимогам указаних пунктів ПДР з технічної точки зору також знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП.
Розгляд питання про момент виникнення небезпеки для водіїв у даному варіанті безпредметний, тому що водії обох автомобілів самі створили ситуацію, яка призвела до ДТП.
Оцінюючи висновок транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №18-3355/3356 від 18.12.2018 року, з урахуванням сукупності інших досліджених судом доказів, апеляційний суд вважає, що водій автомобіля «BMW» мала технічну можливість уникнути зіткнення, а її фактичні дії, які встановлені судом, не відповідали вимогам ПДР та з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП.
При цьому, апеляційний суд враховує пояснення водія ОСОБА_5 від 18.01.2019 року, в яких вона, безпосередньо після ДТП пояснила, що не мала на меті пропускати автомобіль під керуванням ОСОБА_3, який за її версією, яка спростовується дослідженими апеляційним судом доказами, рухався заднім ходом, а намагалася його об'їхати, що, в свою чергу, беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_5, за умови того, що ОСОБА_3 зупинився в зв'язку з первинним ДТП, та фактично виконував вимоги п.п. «а», «б», «в» п.2.10 Правил дорожнього руху України, за наявності технічної можливості завадити ДТП з автомобілем під керуванням ОСОБА_3, не вжила жодних заходів щодо запобігання ДТП.
Також непереконливими апеляційний суд визнає і показання водія ОСОБА_5 в частині того, що вона об'їжджаючи автомобіль під керуванням ОСОБА_3, мала на меті рухатися прямо по вул. вул. Люстдорфська дорога, а не здійснювати поворот на вул. Левітана, оскільки ці показання спростовуються схемою ДТП, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до схеми ДТП, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_5 розташований після ДТП таким чином, що вказує на те, що остання намагалася саме здійснити поворот на вул. Левітана, об'їжджаючи при цьому автомобіль ОСОБА_3 Доводи представника ОСОБА_5 - адвоката Лукинюка В.В., що схема не відповідає дійсним обставинам події ДТП, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки адвокат не надав суду раціонального пояснення тому факту, чому у разі незгоди зі схемою ДТП, водій ОСОБА_5 не зазначила про це в власноручно в самій схемі, або в своїх первинних поясненнях від.18.01.2019 року (а.с.4).
Допитати ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду щодо обставин ДТП не надалося можливим, оскільки остання в суд апеляційної інстанції не з'явилася та письмові пояснення суду не надала.
Апеляційний суд вважає безпідставними посилання судді районного суду як на доказ вини ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП на CD-диск із записом обставин ДТП, оскільки дослідженням цього відеозапису апеляційним судом встановлена відсутність наявності запису події, зокрема моменту ДТП за участю автомобілів ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Учасники апеляційного розгляду не заперечували даного факту.
Також апеляційний суд вважає, що суддя районного суду безпідставно визнав показання свідка ОСОБА_7 неналежним доказом, з огляду на таке.
Під час допиту свідка ОСОБА_7 апеляційним судом не було встановлено його зацікавленості у розгляді справи, та представник іншого учасника ДТП не надав суду доказів щодо упередженості свідка. Показання свідка ОСОБА_7 узгоджуються з поясненнями ОСОБА_3 щодо події ДТП, а про існування цього свідка останній повідомив працівників поліції під час складання протоколу та дачі пояснень, що підтверджується матеріалами справи. Показання свідка ОСОБА_7 узгоджуються з висновком експертизи та схемою ДТП.
За таких підстав, єдиний мотив судді районного суду, з якого він піддав сумніву правдивість показань свідка, зокрема той факт, що останній дійсно є власником гаражу в одному автокооперативі з ОСОБА_3, апеляційний суд визнає непереконливим та недостатнім для визнання показань свідка недопустимим доказом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, досліджені апеляційним судом докази, зокрема: пояснення ОСОБА_3, свідка ОСОБА_8, висновок судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №18-3355/3356 від 18.12.2018 року, всвоїй сукупності спростовують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №084632 від 25.01.2018 року відносно ОСОБА_3 і висновки судді районного суду в оскаржуваній постанові про винуватість ОСОБА_3, та вказують на відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставини невідповідності висновків оскаржуваної постанови фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у відповідності до положень п.2 ч.8 ст.294 КУпАП підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2018 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 заст.124 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський