Номер провадження: 11-сс/813/401/19
Номер справи місцевого суду: 520/3322/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.03.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , подану в інтересах ТОВ «ЕЙСІПІ Україна», на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019160000000094 від 16 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2019 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та накладений арешт на легковий автомобіль HYUNDAI ACCENT, р.н. НОМЕР_1 , автомобіль FORD TRANSIT, р.н. НОМЕР_2 та спортивний велосипед під назвою Sport 505, із забороною розпорядження та відчуження, та його подальшим зберіганням на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №1 в м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89-А, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160000000094 від 16 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на легковий автомобіль FORD TRANSIT, р.н. НОМЕР_2 та негайно повернути його власнику майна.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді постановлена з недотримання норм кримінального процесуального законодавства України, а саме:
- в клопотанні слідчого не зазначені правові підстави для арешту майна, оскільки жодного посилання на докази причетності автомобіля FORD TRANSIT, р.н. НОМЕР_2 до вказаного злочину не містить;
- арешт, накладений на автомобіль FORD TRANSIT, р.н. НОМЕР_2 , всупереч вимогам ч.4 ст.173 КПК України, призвів до надмірного обмеження підприємницької діяльності законного володільця майна ТОВ «ЕЙСІПІ Україна»;
- в порушення вимог ст.170 КПК України слідчим суддею не враховано, що водій автомобілю FORD TRANSIT ОСОБА_8 не є підозрюваним або обвинуваченим у даному кримінальному провадженні;
- слідчим суддею не було встановлено заборону користування арештованим майном, в тому числі автомобіля FORD TRANSIT, зберігання вказаного автомобілю на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №1 є неправомірним та грубо порушує права законного власника майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду подання був повідомлений належним чином. Про причини неявки апеляційний суд не повідомив, із заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин та з огляду на вимоги ч.1 ст.172 та ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу представника ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» без участі прокурора, оскільки його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.2 зазначеної норми права метою накладення арешту на майно є:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
На теперішній час слідчим СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12019160000000094 від 16 лютого 2019 року за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.286 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, 15.02.2019 о 18:30 надійшло повідомлення до ч/ч Татарбунарського ВП про те, що на 135 км.+400 м а/д Одеса-Рені легковий автомобіль HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_1 , сірого кольору 2008 р.в, під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись в напрямку м. Одеса, у першій смузі здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухаючись по правій смузі автодороги, змінив напрямок руху з права на ліво у не встановленому місці, від удару потерпілий відлетів ліворуч на середину смуги, де автомобіль FORD TRANSIT р.н. НОМЕР_2 білого кольору під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснив повторний наїзд, в результаті чого потерпілий від отриманих травм помер на місці пригоди.
В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди були оглянуті легковий автомобіль HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 та спортивний велосипед під назвою Sport 505, які були вилучені та направлені до Арцизького спеціального майданчику утримання транспортних засобів за адресою: Одеська область, м. Арциз, провулок Транспортний, 2Б.
Крім того, в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був оглянутий автомобіль FORD TRANSIT р.н. НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_4 , який був вилучений та направлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів №1 в м. Одеса вул. Академіка Вільямса, 89 А.
Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які, зокрема, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оцінюючи викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що зазначені автомобілі HYUNDAI ACCENT та FORD TRANSIT, а такожвелосипед являються речами, що зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а отже відповідають критеріям майна, на яке відповідно до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.
Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» про те, що автомобіль FORD TRANSITне може бути визнаний речовим доказом через те, що на ньому не було жодних слідів та пошкоджень і не доведено, що він не має відношення до ДТП 15.02.2019 року на а/д Одеса-Рені, не приймається до уваги, оскільки спростовується матеріалами провадження за клопотанням слідчого.
З пояснень ОСОБА_8 від 15.02.2019 року вбачається, що 15.02.2019 року, рухаючись по а/д Одеса-Рені,він керував автомобілем FORD TRANSIT, р.н. НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_4 , і «на проїзній частині помітив якийсь предмет, який намагався об'їхати, але не вдалося, оскільки по зустрічній смузі їхав автотранспорт». Далі в своїх поясненнях ОСОБА_8 пояснює, що після зупинки автомобіля, він разом зі своїми пасажирами повернувся до «даного предмету» і побачили, що «то був чоловік».
Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами слідчого та висновками ухвали слідчого судді про те, що з метою встановлення фактів чи обставин, які мають значення для повного та всебічного розслідування кримінального провадження №12019160000000094, зокрема шляхом детального дослідження транспортних засобів за участю спеціалістів в галузі автотехніки, обґрунтована потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт даного майна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб - власників транспортних засобів, на які накладений арешт, з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Разом з цим, відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
В мотивувальній частині ухвали слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мету у виді збереження вищевказаних транспортних засобів забезпечить таке обмеження реалізації права власності на дані об'єкти, як заборона розпорядження. При цьому разом з забороною розпорядженням в оскаржуваній ухвалі слідчого судді зазначено про заборону відчужувати, що, на думку апеляційного суду, є зайвим, оскільки відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, і всі дії з відчуження майна охоплюються більш містким поняттям «розпорядженням».
Однак, прийшовши до висновку про необхідність застосування такого способу накладення арешту майна, як заборона розпорядження в мотивувальній частині з наведенням відповідних належних доводів, слідчий суддя помилково та необґрунтовано в резолютивній частині зазначає про «подальше зберігання такого майна на штрафмайданчику тимчасового утримання транспортних засобів №1 в м.Одеса, вул.Ак.Вільямса, 89-А».
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги представника ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» про те, що зберігання арештованого майна на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів являється за своєю правовою природою позбавленням права користування, про що не було зазначено в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд вважає за необхідне усунути такі супреречності в оскаржуваному рішенні слідчого судді..
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно у виді вищезазначених легкових автомобілів та велосипеда, проте невірно визначив спосіб виконання такого заходу забезпечення кримінального провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального-процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Згідно із п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального-процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законе та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З таких підстав апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» - адвоката ОСОБА_6 , задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого необхідно задовольнити частково та накласти арешт шляхом заборони власників транспортних засобів розпоряджатися арештованим майном.
Керуючись ст.ст.170-173, 309, 376, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , подану в інтересах ТОВ «ЕЙСІПІ Україна», - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та накладено арешт на легковий автомобіль HYUNDAI ACCENT, р.н. НОМЕР_1 , легковий автомобіль FORD TRANSIT, р.н. НОМЕР_2 та спортивний велосипед Sport 505, із забороною розпорядження та відчуження, та його подальшим зберіганням на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №1 в м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89-А, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019160000000094 від 16 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 .
Накласти арешт на легковий автомобіль HYUNDAI ACCENT, р.н. НОМЕР_1 , легковий автомобіль FORD TRANSIT, р.н. НОМЕР_2 та спортивний велосипед Sport 505 шляхом заборони власникам цих транспортних засобів розпоряджатися арештованим майном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4