13 березня 2019 року Справа № 808/8570/15 СН/280/8/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренка М.С.,
за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (69118, АДРЕСА_1)
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_4 (01133, м.Київ, вул.Щорса, буд.36-Б)
третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.. Січових Стрільців, буд.17)
про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_4, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про:
1) визнання дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо визнання нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 № 007-07529-240215 у доларах США, та не включення ОСОБА_3 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправними;
2) зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі до 200000 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 № 007-07529-240215 у доларах США.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі 808/8570/15 - залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - залишено без змін.
29.01.2019 з Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №808/8570/15, в якій ухвалою від 20.12.2018 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду від 12.09.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до судового розгляду на 25 лютого 2019 року.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року відкладено розгляд адміністративної справи №808/8570/15 та призначено наступне судове засідання на 13 березня 2019 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є клієнтом ПАТ «Дельта Банк», з яким у нього укладено договір банківського вкладу (депозиту), та з моменту визнання ПАТ «Дельта Банк» неплатоспроможним і запровадження у ньому тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4, позивач не включений до списку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позички Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з тих підстав, що укладений договір банківського вкладу є нікчемним.
Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові та у відповіді на відзив.
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві, поданого до суду, в якому зазначено, що після призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», у відповідності до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було здійснено перевірку правочинів на предмет виявлення їх нікчемності та встановлено, що укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу підпадає під ознаки нікчемності. Тому на адресу позивача було направлено повідомлення про нікчемність договору № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 24.02.2015 року. Вважає, що договір № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015 року було укладено на умовах, що суперечать положенням чинного законодавства, з метою створення штучних підстав для відшкодування грошових коштів в межах гарантійного розміру 200000 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому перевага перед іншими кредиторами полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. Зважаючи на те, що до договору банківського вкладу, укладеного між АТ «Дельта Банк» та позивачем було визнано нікчемним, а на підставі Наказу Тимчасової Адміністрації ПАТ «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015 до вказаного договору було застосовано наслідки нікчемності, що полягали у поверненні коштів з рахунку позивача на рахунок ОСОБА_5 підстави для включення інформації про рахунок ОСОБА_3 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду - відсутні.
Представник третьої сторони в судове засідання не з'явився, подав до суду пояснення, в яких просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що вважає, що фактичного внесення позивачем грошових коштів до каси банку або шляхом перерахування на рахунок з інших власних рахунків не відбулось, кошти належать вкладнику, який мав великий вклад у банку, таким чином позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідно є кредиторами по відношенню до банку. Відповідно вважає, що вкладником банку є третя особа, а не позивач. Також уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» було прийнято рішення щодо віднесення до нікчемних правочинів за договором банківського вкладу позивача на підставі закону, у спосіб та у межах визначених чинним законодавством.
Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
24.02.2015 між ОСОБА_3 (Вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, сума вкладу - 7000 доларів США. Строк вкладу до 29.02.2016. За вказаним договором банком відкритий на ім'я позивача вкладний (депозитний) рахунок № 26352113037469.
Крім того, пунктом 2.8 Договору банківського вкладу передбачено, що всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
Враховуючи зазначене, сторонами була укладена Додаткова угода № 1 від 24 лютого 2015 року до Договору банківського вкладу № 007-07529-240215.
Відповідно до вищезазначеної Додаткової угоди № 1 до Договору № 007-07529-240215, сторони погодились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору. Також, сторони погодили, що виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, Договір вважається таким, що не був укладений.
У разі, якщо, в день укладення Сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.".
Вказана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору № 007-07529-240215 набирає чинності з дати її підписання.
Додаткова угода № 1 підписана уповноваженою особою банку - ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності № б/н від 11 лютого 2013 року та позивачем.
Згідно Договору № 008-07529-180215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 18.02.2015, позивачу відкрито поточний рахунок № 26208703298847 у доларах США.
24.02.2015 від ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_3 № 26352113037469 надійшли кошти у сумі 7000 доларів США та згідно Довідки про наявність рахунків в АТ «Дельта Банк» від 22.06.2015, на рахунку ОСОБА_3 № 26352113037469 станом на 22.06.2015 обліковується залишок коштів у сумі 7000 доларів США.
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51, яким розпочато з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 внесенні зміни до рішення від 02.03.2015 № 51 щодо строку запровадження тимчасової адміністрації - на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» ОСОБА_4 продовжено до 02.10.2015 включно.
Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Дельта Банк» та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017.
Згідно цього Рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_4.
На виконання статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку правочинів на предмет виявлення їх нікчемності та встановлено здійснення операцій з перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в банку, в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», в той час як банку було заборонено проведення будь-яких операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності вказаною постановою. У зв'язку з встановленими обставинами, комісія дійшла висновку про нікчемність укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» Договору № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США.
Листом уповноваженої особи тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 23 вересня 2015 року №8821/1824 позивачу надійшло повідомлення про нікчемність правочину. Згідно цього листа, ПАТ «Дельта Банк» повідомляло про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24 лютого 2015 року №007-07529-240215 у доларах США, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «Дельта Банк», згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Протоколом засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" від 15 вересня 2015 року встановлено, що за операціями, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не можливо здійснити реституцію, а саме - повернення коштів платникам, які перерахували кошти на поточні (карткові) рахунки фізичних осіб, з огляду на те, що рахунки отримувачів за такими операціями арештовані відповідно до вимог чинного законодавства України. Внаслідок цього необхідно здійснити обмеження до виплат коштів вкладникам під час ліквідації за рахунками, на яких обліковуються кошти, отримані внаслідок нікчемних правочинів, та кошти на яких арештовані.
На підставі протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" від 15 вересня 2015 року наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" було обмежено на час ліквідації "АТ "Дельта Банк" операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у Додатку № 1 до цього наказу, зокрема за рахунком № 007-07529-240215, відкритим на ім'я ОСОБА_3
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ОСОБА_7) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 4 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, основним завданням якого є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Статтею 27 Закону визначено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Протягом трьох робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 N 14 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 розділу ІІІ Положення уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Із матеріалів справи вбачається, що позивача як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу від 24 лютого 2015 року на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном держави.
Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та подавати додаткову інформацію про вкладників, у разі їх збільшення, на підставі яких в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора.
Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3 - 5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Положеннями частин 1, 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).
Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
На підставі ч. 10 ст. 38 Закону усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.
Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства містяться також у Цивільному кодексі України, зокрема, частиною 2 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Вказані нормативно-правові акти передбачають, що у відповідних випадках договори є нікчемними в силу закону. Відповідно, визнання договорів нікчемними не потребує видання певного акту.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до порушення права позивача призводить саме застосування уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наслідків нікчемності договору, тобто невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, повідомлення про визнання правочинів нікчемними є лише формою листа, наданим уповноваженою особою Фонду з метою повідомлення сторони за договором про його нікчемність відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У даному випадку відповідачем фактично реалізовано обов'язок по забезпеченню перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Проте, суд вважає, що уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не доведено, що договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемного правочину, доказів щодо визнання вказаного договору недійсним в судовому порядку також не надано.
Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 7000 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача з рахунку ОСОБА_8. На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору позивачем були зараховані на депозитний рахунок.
Інших документів, які б свідчили про фактичне внесення особою коштів на депозитний рахунок, ОСОБА_7 не визначає.
Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад це - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
ОСОБА_7 не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачем не заперечується.
Суд також зауважує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Разом із тим відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у досліджуваному випадку; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
За таких обставин твердження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників ПАТ ««Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому такі дії уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправними.
Суд вважає, що позивач є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому вона протиправно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Отже, дії уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправними.
Стосовно вимоги позивача в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі до 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24 лютого 2015 року №007-07529-240215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) в особі ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності №б/н від 11 лютого 2013 року та ОСОБА_3 суд зазначає, що ця позовна вимога є похідною від попередньої вимоги.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24 лютого 2015 року №007-07529-240215 у доларах США, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) в особі ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності №б/н від 11 лютого 2013 року та ОСОБА_3, та не включення ОСОБА_3 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - отже друга позовна вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки виплата відшкодування позивачу має відбуватися в межах гарантованої суми відшкодування, яка встановлена у відповідності до норм чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що дії відповідача аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність винесених оскаржуваних рішень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
За правилами частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із розміром задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487,20 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_3 (69118, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_4 (01133, м.Київ, вул.Щорса, буд.36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.. Січових Стрільців, буд.17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 № 007-07529-240215 та не включення ОСОБА_3 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправними;
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 № 007-07529-240215 в межах гарантованої суми відшкодування.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 13.03.2019.
Суддя М.С. Лазаренко