19 березня 2019 року справа №320/6347/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, яка полягала у не призначенні ОСОБА_1 з 24.07.2018, пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше чотирьох років;
- зобов'язати Кагарлицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 з 24.07.2018, пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше чотирьох років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю категорії ІV, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років, до якої приєднав усі необхідні документи. Проте, відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, мотивуючи відмову тим, що згідно з поданими позивачем документами підстав для признання останньому пільгової пенсії не має, оскільки він проживав в зоні посиленого радіологічного контролю менше чотирьох років. Позивач вважає, що така відмова прийнята за відсутності правових підстав, оскільки наданими до заяви документами підтверджено факт його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, до заяви про призначення пенсії позивачем було надано довідку № 322 від 15.03.1994 р. видану Києво-Святошинською районною Держадміністрацією Київської області про те, що громадянин ОСОБА_1 проживав в м. Боярка, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. Однак дана довідка не може бути прийнята управлінням до уваги, оскільки вона с інформаційного характеру, без зазначення періоду проживання або праці на території зони посиленого радіоекологічного контролю і надавалася Позивачу на підставі для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 4.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем було надано акт №1532 від 10.07.2018 р. виданий депутатом Боярської міської ради VII скликання Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 про те. що громадянин ОСОБА_1 проживав в м. Боярка, пров.Криворізький, 11 з 1966 року по 1998 рік. Однак даний акт не може бути прийнятий управлінням до уваги, оскільки він виданий 10.07.2018 року і депутат Боярської міської ради VII скликання Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 не може підтвердити факт проживання Позивача за даною адресою з 1966 року по 1998 рік.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач документально підтверджує факт роботи або проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю на основі трудової книжки в періоди з 04.01.1988 р. по 09.12.1988 p., з 19.12.1988 р. по 15.06.1989 p., з 11.07.1989 р. по 10.01.1990 p., 10.02.1990 р. по 19.03.1991 p., з 01.04.1992 р. по 31.05.1992 p., а отже вважається, що він працював в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 року протягом 3 років 2 місяців 13 днів з необхідних 4 років.
Отже, на думку відповідача, відсутні будь-які правові підстави для призначення пенсії Позивачу із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як ним не доведено факту проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю 4 роки станом на 01.01.993 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_3 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії В-П № 085702 від 08 серпня 1994 року.
24.07.2018 року позивач звернувся із письмовою заявою до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якій просив призначити йому пенсію згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
До заяви позивачем, серед іншого, було додано:
- довідку № 332 Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 15.03.1994 року, якою підтверджено те, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 роки станом на 01.01.1993 року, а саме у м. Боярці;
- акт депутата Боярської міської ради VII скликання Києво- Святошинського району Київської області від 10.07.2018 року, з якої слідує, що позивач з 1966 року по 1998 рік проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;
- посвідченням громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії В-П № 085702 від 08 серпня 1994 року.
Розглянувши заяву позивача, відповідач 15.08.2018 року прийняв рішення № 956, яким фактично відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зазначивши наступне:
"Відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської АЕС” пенсії за віком із зниженням пенсійного віку призначаються особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на і січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадяни додають посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно наданих ОСОБА_1 для призначення пенсії документів підтверджений період проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - 3 роки 2 місяці 13 днів, а саме:
- трудова книжка, якою підтверджено періоди роботи на території зони посиленого радіологічного контролю з 04.01.1988р. по 09.12.1988р., з 19.12.1988р. по 15.06.1989р., з 11.07.1989р. по 10.01.1990р., 10.02.1990р. по 19.03.1991р., з 01.04.1992р. по 31.05.1992р.
Оскільки, згідно поданих документів станом на 01.01.1993р. період проживання та роботи на території зони посиленого радіологічного контролю становить з роки 2 місяці 13 днів з необхідних 4 років, право на пенсію зі зниженням пенсійного віку по ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” заявник не має.
Право на пенсію за віком ОСОБА_1 матиме при досягненні бо років, віку передбаченого п.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” при наявності не менше 30 років стажу".
Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02Л991 № 796-ХІІ (далі - Закон №796).
Згідно з ст. 9 Закону № 796 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: і) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Згідно зі ст. 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, на 2 роки та додатково на і рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на відсутність підтверджуючих документів про факт його постійного проживання та роботи на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю протягом 4 років, зазначивши, що позивач прожив та напрацював в зони посиленого радіологічного контролю лише 3 роки 2 місяці 13 днів.
Водночас, наявними у матеріалах справи повністю спростовується таке твердження відповідача.
Зокрема відповідно до довідки № 332 Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 15.03.1994 року, підтверджено те, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 роки станом на 01.01.1993 року, а саме у м. Боярці.
Слід зазначити, що згідно Постанови КМУ від 23 липня 1991 р. № 106 " Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", місто Боярка відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно акту депутата Боярської міської ради VII скликання Києво- Святошинського району Київської області від 10.07.2018 року, Позивач з 1966 року по 1998 рік проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, позивач має посвідченням громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії В-П № 085702 від 08 серпня 1994 року.
Слід зазначити, що відповідачем не ставиться під сумнів наявність у позивача вказаного посвідчення.
Отже, враховуючи пп.5 п. 2.1 Порядку 221, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування, будуть достатніми документами для призначення Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 року проживала в цій зоні не менше чотирьох років.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 21.11.2006 №21- 1048В006 та від 04.09.2015 №690/23/15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17(2-3/333/122/17), відповідно до якої єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №79б-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин і, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, не призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним.
Тому, з метою належного захисту прав позивача, необхідно зобов'язати відповідача призначити пенсію у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 24.07.2018.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, яка полягала у не призначенні ОСОБА_1 з 24.07.2018, пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше чотирьох років.
Зобов'язати Кагарлицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 з 24.07.2018, пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше чотирьох років.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.