14 березня 2019 року
м. Рівне
№460/2568/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
до
Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"
про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, -
Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за липень - вересень 2018 року у розімрі 6 857628,77 грн.
Згідно з позовною заявою, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Відповідач свого обов'язку по своєчасній сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком не дотримувався. Відтак, як стверджує Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, витрати по сплаті пільгових пенсій понесені ним у липені - вересені 2018 року у розімрі 6 857628,77 грн, залишились невідшкодованими. За наведеного, сторона позивача просила суд стягнути зазначену заборгованість в судовому порядку.
Ухвалою суду від 11.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
Згідно з відзивом на позов, сторона відповідача позовні вимоги не визнає. Свої заперечення обґрунтовує тим, що існують розбіжності між сумами, вказаними в розрахунках. Зокрема, у розрахунку №6542/08 від 06.07.2018 визначено доплату в розмірі 44070,73 грн., у розрахунку №7638/08 від 08.08.2018 - в розмірі 17195,57 грн., у розрахунку №8505/08 від 06.09.2018 - в розмірі 48629,59 грн., у розрахунку №3411/08 від 31.08.2018 - в розмірі 6164,27 грн., в розрахунку №1943/01 від 01.08.2018 - 53,50 грн., в розрахунку №3274/05 від 06.07.2018 - 42,92 грн.; в розрахунку №3965/05 від 07.09.2018 - 7823,99 грн., в розрахунку № 1690/05 від 27.06.2018 - в розмірі 5,12 грн., в розрахунку №3069/08 від 06.08.2018 - в розмірі 4394,56 грн., в розрахунку №7639/08 від 08.08.2018 - в розмірі 9638,73 грн., в розрахунку № 3410/08 від 31.08.2018 - в розмірі 611,35 грн., в розрахунку №8504/08 від 06.09.2018 - в розмірі 652,97 грн., в розрахунку №1173/08-01 від 17.09.2018 - в розмірі 1689,96 грн., однак відсутні відомості про причини нарахування таких доплат. Крім того, відповідач вказує, що відповідно до вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розрахунки повинні надсилатися до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Тому, на думку відповідача, обов'язок сплати відповідних сум відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій у підприємства виникає саме з моменту отримання відповідного розрахунку.
Орган Пенсійного фонду України подав відповідь на відзив, де вказав, що відповідно до вимог законодавства у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, підприємство зобов'язане сплатити різницю суми пенсійної виплати між нарахованим у розрахунку та фактично виплаченим розміром за період, коли така зміна пенсії відбулася, у вигляді доплати.
Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.
Ухвалою суду від 17.01.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2019.
21.02.2019 розгляд справи відкладено на 14.03.2019 для надання додаткових доказів.
В судове засідання призначене на 14.03.2019 представник позивача не прибув, надав суду заяву в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до частин 1, 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 КАС України, та потреба заслухати свідка чи експерта відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено.
Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу юридичної особи в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV, є платником збору та страхувальником згідно приписів статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97.
Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам підприємства призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом з'ясовано, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, сума заборгованості відповідачем сплачена не була та на дату розгляду справи за період за липень - березень 2018 року становить 6857628,77 грн. Доказів протилежного суду не надано.
Підпунктом 2 пункту 4 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення), управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства.
Згідно з пп. 9 п. 4 Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Одночасно суд зауважує, що Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 №8 встановлено, що спір управління Пенсійного фонду України з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області наділене адміністративною процесуальною правоздатністю щодо звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з пунктами «а» та «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі іменується - Закон України №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
В пункті 6 Інструкції №21-1 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України ), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірах - у певних відсотках від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій залежно від року призначення та/або виплати.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.7 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню фактичних з липня по вересень 2018 року у загальному розмірі 6857628,77 грн., яке не було ним виконано.
Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції №21-1. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаним пенсіонерам визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції №21-1.
Факт виплати пільгових пенсій підтверджений витягами із списків на зарахування пенсій на поточні рахунки пенсіонерів в банківських установах (а.с.121-249 т. І, а.с.2-17 т. ІІ).
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідача на наявність у розрахунках сум безпідставних доплат спростовується наявними в матеріалах справи доказами, поясненнями позивача у відповіді на відзив.
Виплата доплат за попередні періоди, нараховані у зв'язку із збільшенням розміру пенсій, не свідчить ні про розбіжність у нарахуванні фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, ні про їх безпідставність, оскільки в повній мірі підтверджені Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідні періоди, як і витягами із списків на зарахування пенсій на поточні рахунки пенсіонерів в банківських установах.
Територіальні управління ПФУ зобов'язані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, адже згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Із положень абзацу другого пункту 6.7 Інструкції також убачається, у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Крім того, позиція відповідача щодо виникнення обов'язку підприємства сплати відповідних сум відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій з моменту отримання відповідного розрахунку суперечить пункту 6.7. Інструкції, відповідно до якого підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив свої позовні вимоги, які підлягають до задоволення в повному обсязі.
Суд зазначає, що посилання ПрАТ «Рівнеазот» у своєму відзиві проти адміністративного позову на безпідставні суми у розрахунках спростовується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, відповідач не заперечує факт отримання пільгових пенсій працівниками підприємства, факт отримання товариством розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та факт наявності у ПрАТ «Рівнеазот» обов'язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Всупереч твердженням відповідача про невірність виставлених розрахунків, ПАТ «Рівнеазот» не оскаржував таких розрахунків в судовому порядку, не навів суду жодних переконливих обставин та не надав доказів, які вказували б на недостовірність винесених позивачем розрахунків.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, з відповідача не стягуються судові витрати органу Пенсійного фонду України щодо сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40373305, вул. Яворницького,34, м. Рівне, 33001) до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (код ЄДРПОУ 05607824, м.Рівне-17, 33017) задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (код ЄДРПОУ 05607824, м.Рівне-17, 33017) користь Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (р/р 25608301995532 в РОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України МФО 333368) заборгованість по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень - вересень 2018 року в сумі 6857628 (шість мільйонів вісімсот п'ятдесят сім тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 77 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 20 березня 2019 року.
Суддя Махаринець Д.Є.