ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"21" березня 2019 р. Справа № 300/581/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах приватного акціонерного товариства " Інвестиційна компанія "Енерго-Проект" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0010231406 та №0010241406 від 13.12.2017,-
18.03.2019 ОСОБА_1, яка діє в інтересах приватного акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Енерго-Проект" звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010231406 та №0010241406 від 13.12.2017.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, ОСОБА_1 як представником в позовній заяві не вказано власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України, а також ідентифікаційного коду відповідача зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Згідно частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник .
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що позовна заява від імені приватного акціонерного товариства " Інвестиційна компанія "Енерго-Проект" подана та підписана адвокатом ОСОБА_1, на підтвердження повноважень якої до позову додано свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 3054 від 31.08.2018 року та договір про надання правової допомоги від 20.11.2017 року, при цьому, в порушення визначеної процесуальної норми, представником не долучено ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В той же час, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1, яка діє в інтересах ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-Проект", звернувшись до суду із позовною заявою після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" за № 2147-VIII від 03.10.2017 року, допустила посилання на норми Кодексу адміністративного судочинства України у старій редакції.
Таким чином, суд зазначає про необхідність приведення позовної заяви у відповідність до діючих положень Кодексу адміністративного судочинства України в поточній редакції.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, всупереч вказаної норми законодавства, ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Втім, в порушення вказаної правової норми ОСОБА_1 як представником не зазначено в позовній заяві письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, всупереч зазначеної норми законодавства, представником позивача не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору, оскільки квитанція, яка міститься в матеріалах позову свідчать про сплату судового збору в неналежному розмірі.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Із змісту позовної заяви слідує, що представник позивача просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2017 року за № 0010231406, яким ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-Проект" збільшену суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових, розташованих на території України, за винятком страхових організацій в загальному розмірі 3590789,00 грн. та за № 0110241406, яким ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-Проект" збільшену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 28250500,00 грн.
Таким чином, звернені до суду вимоги про визнання протиправними та скасування рішень (податкових повідомлень-рішень) відповідача - суб'єкта владних повноважень (Головного управління ДФС в Івано-Франківській області), безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача (ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-Проект"), є майновими.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу, що абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ПрАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-Проект" позовними вимогами майнового характеру становить 19210,00 грн. (із розрахунку ціни позову 3873294,00 грн.), проте, згідно квитанції за № ПН3325883 від 15.03.2019 року, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме в сумі 1500,00 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статтями 59, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах приватного акціонерного товариства " Інвестиційна компанія "Енерго-Проект" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010231406 та №0010241406 від 13.12.2017 - залишити без руху.
Надати представнику позивача десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом: вказання представником власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду відповідача зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; подання ордеру, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"; подання позовної заяви з посиланням на діючі норми Кодексу адміністративного судочинства України в поточній редакції; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надання письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання документа про сплату судового збору в розмірі 17710,00 грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитюк Р.В.