вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
21 березня 2019 р. Справа № 480/4731/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Міністерство юстиції України про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Міністерство юстиції України, в якій просить зобов'язати Державну фіскальну Службу України припинити дію, яка порушує право. Видалити інформацію з інтернет ресурсу https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/registration про взяття на облік платників податків юридичної особи, створеної на підставі розпорядження Виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м. Харків № 401 від 12 квітня 1993 р., законів України «Про підприємства в Україні» та «Про господарські товариства», а також рішення про створення підприємства (наказ № 22 по акціонерному товариству «Свемон» код 00064276 від 18.02.93 р.) Харківське дочірнє підприємство АТ Свемон з кодом 01188862 (відповідно до Свідоцтва № 521 Міністерства статистики України, від 20 травня 1993 р.), на підставі рішення Харківської міської ради народних депутатів № 108 Харківське дочірнє підприємство АТ Свемон перереєстроване у Акціонерне Товариство Відкритого Типу «Свемон-Восток» як правонаступника № свідоцтва 01188862 від 19.01.1996 р., адреса: 61068, Харківська область, м. Харків, Московський р-н, в-зд Семиградський буд., 2, у зв'язку з відсутністю інформації про дану юридичну особу, відповідно до довідки № 19116644 від 07.08.2014 р. з «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців», та відповідно до довідки № 1004721751 від 03.12.2018р. з «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що при пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який знаходиться на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.nninjust.gov.ua/ua/freesearch) за кодом 01188862 значиться підприємство АТВТ «Свемон-Восток» з датою первинної державної реєстрації 15.12.1995р. При цьому відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 19116644 від 07.08.2014 р. та № 1004721751 від 03.12.2018 р., підприємство, з датою первинної державної реєстрації 15.12.1995 р. - не перебуває на обліку, як платник податків. Таким чином, відповідно до Цивільного кодексу України, позивач вважає, що його права порушенні та підлягають захисту у судовому порядку.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснення щодо позову.
Проте ані представником відповідача, ані представником третьої особи, вимогу суду не виконано, відзив на позовну заяву та пояснення щодо позову суду надано не було.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство відкритого типу "Свемо-Восток" зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 14-17). При цьому відомості про дату та номер запису про взяття та зняття з обліку, назва та ідентифікаційні коди органів статистики, Міндоходів, Пенсійного фонду україни, в яких юридична особа перебуває на обліку, відсутні.
Разом з тим, відповідно до роздруківки з інтернет ресурсу https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/registration про взяття на облік платників податків юридичної особи, наданої позивачем, Акціонерне товариство відкритого типу "Свемо-Восток" перебуває на обліку платників податку (а.с. 18).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Конституційний Суд України в пп.3.6 п.3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Також вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав або інтересів позивача на момент його звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення "Аксу проти Туреччини" [Aksu v. Turkey] пункт 50; "Берден" [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; "Тенасе проти Молдови" [Tгnase v. Moldova]).
Отже, наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Таким чином, враховуючи положення зазначених норм законодавства, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкту владних повноважень саме її прав, свобод або законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 15 грудня 2015 року у справі № 800/206/15, а також у постанові Верходного суду від 20.02.2019 року по справі № 522/3665/17.
Суд зазначає, що в даному випадку позивач просить зобов'язати відповідача видалити інформацію з інтернет ресурсу про взяття на облік платників податків юридичної особи - Акціонерного товариства відкритого типу "Свемо-Восток".
Проте позивачем в позовній заяві не зазначено, яким чином наявність інформації про взяття на облік платника податків - Акціонерного товариства відкритого типу "Свемо-Восток" порушує його права, свободи чи інтереси. Не вказано також, які права та свободи позивача порушені і підлягають судовому захисту. Крім того позивачем не надано жодного доказу порушення саме його прав, свобод або законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.
А відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Державної фіскальної Служби України видалити інформацію з інтернет ресурсу https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/registration про взяття на облік платників податків юридичної особи, створеної на підставі розпорядження Виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м. Харків № 401 від 12 квітня 1993 р., законів України «Про підприємства в Україні» та «Про господарські товариства», а також рішення про створення підприємства (наказ № 22 по акціонерному товариству «Свемон» код 00064276 від 18.02.93 р.) Харківське дочірнє підприємство АТ Свемон з кодом 01188862 (відповідно до Свідоцтва № 521 Міністерства статистики України, від 20 травня 1993 р.), на підставі рішення Харківської міської ради народних депутатів № 108 Харківське дочірнє підприємство АТ Свемон перереєстроване у Акціонерне Товариство Відкритого Типу «Свемон-Восток» як правонаступника № свідоцтва 01188862 від 19.01.1996 р., адреса: 61068, Харківська область, м. Харків, Московський р-н, в-зд Семиградський буд., 2, у зв'язку з відсутністю інформації про дану юридичну особу, відповідно до довідки № 19116644 від 07.08.2014 р. з «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців», та відповідно до довідки № 1004721751 від 03.12.2018р. з «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Міністерство юстиції України про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек