14 березня 2019 р. Справа № 480/268/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Перебуває на пенсійному обліку в Роменському об'єднаному УПФУ Сумської області. Звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії з вересня 2017 року. У перерахунку відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав. Вважає відмову протиправною.
Відповідач відмову мотивує тим, що на час звернення відсутній нормативний акт Кабінету Міністрів України, який визначає умови та порядок перерахунку пенсії. Така відмовв не відповідає Конституції України, чинному законодавству та висновкам Європейського суду з прав людини. Оскаржуване рішення суттєво звужує зміст та обсяг прав позивача та є незаконним.
Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, оформлену у відповіді №359/0318 від 18.01.2019 на підставі розпорядження №9592101434467 від 15.01.2019, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-8зн від 04.01.2019 у розмірі 90% нарахувань в сумі 87 796,85 грн. без обмеження її максимального розміру та забезпечити здійснення відповідних виплат з урахуванням отриманих сум, починаючи з 06.09.2017.
Також просить звернути до негайного виконання рішення суду.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки прийняте рішення про відмову у здійсненні перерахунку не є бездіяльністю. Чинне законодавство не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих працівників прокуратури. Відмова у перерахунку пенсії не є звуженням прав особи, оскільки не призвела до зменшення розміру отримуваної пенсії. Вимоги про перерахунок пенсії з вересня 2017 року на підставі довідки про заробітну плату за січень 2018 року є необгрунтованими. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно Закону України "Про прокуратуру". 11.01.2019 звернувся до відпаовідача із заявою про перерахунок пенсії (а.с. 113). До заяви додав довідку від 04.01.2019 про нараховану заробітну плату за січень 2018 року (а.с. 39).
Розпорядженням №959210143467 від 15.01.2019 відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку. В розпорядженні з посиланням на норми ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Станом на дату звернення зазначеного нормативного акту не прийнято, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії (а.с. 31). Листом від 18.01.2019 позивача повідомлено про прийняте розпорядження (а.с. 30).
Відповідно до ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесені зміни до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII положення Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (жовтень 2016 року) ч. 13 та ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому випадку призвело до виникнення даного спору.
Наведені вище зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Тобто, особи, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII не втратили право на перерахунок раніше призначених пенсій.
Відповідно до ст. 22 Конституції України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. У Рішенні № 1-42/2011 від 26.12.2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване ст. 48 Конституції України.
На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників Конституційний Суд України вказав і у Рішенні від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів..
Крім того, у Рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим… встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в ч. 3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права позивача на отримання пенсії. Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Відмова відповідача перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії.
Зважаючи, що Урядом не визначено будь-яких умов та порядку для здійснення перерахунку пенсії, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічний висновок неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, у справах № 127/24532/16-а, 530/1641/16-а, 554/10889/16-а. На підставі ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки, викладені Верховним Судом.
Враховуючи, що судом не встановлено допущення порушень вимог законодавства відповідачем при прийнятті розпорядження про відмову в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, вимоги про зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок також задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-8зн від 04.01.2019 у розмірі 90% нарахувань в сумі 87 796,85 грн. без обмеження її максимального розміру та забезпечити здійснення відповідних виплат з урахуванням отриманих сум, починаючи з 06.09.2017 відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко