Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 березня 2019 р. Справа№200/1071/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 09 листопада 2018 року № 21 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зобов'язання прийняти рішення про взяття на облік, як тимчасово переміщену особу, включити до реєстру внутрішньо переміщених осіб та видати довідку про підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи.
В обґрунтування позову зазначає, що з 17 червня 2013 року по 13 листопада 2014 року проходив службу в Державній службі з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (м. Донецьк). Пожежна частини (фактичне місце роботи) знаходилась у Ворошиловському районі м. Донецька.
З 01 вересня 2013 року по 01 червня 2014 року проживав у гуртожитку Донецького національного університету імені ОСОБА_2 за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, буд. 2, кімната 406.
На час виконання посадових обов'язків позивача забезпечено житлом за адресою: м. Донецьк, пр-т. Миру, буд. 10, кімната 59.
В листопаді 2014 року у зв'язку із захопленням озброєним угрупуванням «ДНР» адміністративної частини будівлі пожежно-рятувальної частини, позивач вимушений був залишити місце роботи та з 13 листопада 2014 року продовжив проходження служби у м. Бахмут Донецької області.
30 жовтня 2018 року позивач звернувся до Управління з заявою про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу.
Рішенням від 09 листопада 2018 року № 21 управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради відмовило ОСОБА_1 у видачі довідки ВПО.
Позивач вважає, що йому відмовлено безпідставно, оскільки позивачем надано достатньо документів на підтвердження факту проживання у м. Донецьку з 01 вересня 2013 року по 13 листопада 2014 року, у зв'язку з чим, звернуся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 18 лютого 2019 року.
18 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 13 березня 2019 року.
Позивач до суду з'явився.
Відповідачем надано письмовий відзив (а.с. 23-25). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу, до заяви додав всі необхідні документи передбачені п. 3-6 Порядку оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
За результатами розгляду заяви рішенням начальника Управління від 09 листопада 2018 року № 21 ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи.
Рішення про відмову обґрунтовується тим, що за результатами розгляду заяви та доданих документів встановлено, що в паспорті ОСОБА_1 немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. Докази надані ОСОБА_1 для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення не доводять у повному обсязі факту проживання ОСОБА_1 на території адміністративно-територіальної одиниці на момент виникнення антитерористичної операції.
З зазначених підстав Управління просило відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії ВК № 389020 (а.с. 6-8). Згідно паспортних даних позивач з 26 липня 2014 року зареєстрований за адресою: м. Артемівськ (Бахмут) Донецької області, пров. 6-й Артема (Садовий), буд. 3.
30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради з заявою про взяття на облік, як внутрішньо переміщену особу.
Рішенням управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради № 21 від 09 листопада 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки ВПО в зв'язку з тим, що надані докази не доводять факту проживання на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці (а.с. 12).
Згідно довідки Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 18 жовтня 2018 року № 1053/02 ОСОБА_1 було забезпечено гуртожитком за адресою: м. Донецьк, пр-т. Миру, буд. 10 кімната 59 з 02 червня 2014 року по 03 листопада 2014 року для виконання функцій державного пожежного нагляду й оперативної діяльності по розслідуванню пожеж та забезпечення протипожежного стану об'єктів розташованих у Ворошиловському районі м. Донецька (а.с. 15).
Відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 03 жовтня 2018 року № 774 капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходив службу в ДСНС України у Донецькій області з 17 червня 2013 року по 13 листопада 2014 року (наказ ГУ ДСНС України у Донецькій області від 20.06.2013 № 63о/с) на посаді інспектора відділення запобігання надзвичайним ситуаціям 1 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області (м. Донецьк) та з 13 листопада 2014 року по теперішній час проходить службу на посаді головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бахмутського районного управління Головного управління ДСНС України у Донецькій області (м. Бахмут) (а.с. 16).
Згідно витягу із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 13 листопада 2014 року № 552 ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора відділення запобігання надзвичайним ситуаціям 1 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону (м. Донецьк) Головного управління ДСНС України у Донецькій області та призначено на посаду інспектора відділення запобігання надзвичайним ситуаціям 8 державного пожежно-рятувального загону (м. Артемівськ) Головного управління ДСНС України у Донецькій області, за особистим проханням (а.с. 32).
Крім того, ОСОБА_1 в якості доказу проживання на території адміністративно-територіальної одиниці на момент виникнення антитерористичної операції надається заява про дозвіл на медичне обслуговування з наданням лікарняного листа, яка зареєстрована комунальною установою «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги «Студентський» м. Донецьк» за вхід. № 205 від 09 липня 2014 року (а.с. 17-18).
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи, суд виходить з наступного.
Згідно статті 1 Конституції Україна є соціальною та правовою державною.
За приписами частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно до ст. 8 Конституції України саме Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції країни і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до абзаців 1-2 частини 1 статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м. Донецьк включено до Переліку населених пунктів де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина друга статті 4 Закону № 1706-VII).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1706-VII для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1706-VII заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).
Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.
Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини (частина сьома статті 4 Закону № 1706-VII).
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов'язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.
У частині десятій статті 4 Закону № 1706-VII визначено підстави, з яких заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а саме якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;
4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
Частиною дев'ятою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509).
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
Отже, відповідач - управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради є уповноваженим органом щодо розгляду такої заяви.
Пунктом 3 Порядку № 509 зазначено що заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; повідомлення особи про її непричетність до скоєння злочинів або співучасті у злочинах; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.
Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку № 509 визначено, що під час подання заяви про взяття на облік заявник пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
Отже, позивачем з заявою від 30 жовтня 2018 були подані всі необхідні документи для підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 8 Порядку № 509 визначено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);
4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.
Рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.
Таким чином, рішення про відмову у видачі довідки має приймати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
Частинами першою та другою статті 4-1 Закону № 1706-VII визначено, що Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.
Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Умови створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначає Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 646 (далі - Порядок № 646).
Пунктом 2 Порядку № 646 визначено, що база даних - автоматизований банк відомостей, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними. Відповідальним за забезпечення формування та ведення бази даних є Мінсоцполітики.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 646 інформація до бази даних вноситься структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - уповноважені органи) в електронній формі на підставі поданої внутрішньо переміщеною особою заяви, форму якої затверджує Мінсоцполітики.
Якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669).
Пунктом 7 Порядку № 646 визначено, що внутрішньо переміщеній особі може бути відмовлено у внесенні інформації до бази даних у разі:
- відсутності обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначених у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
- наявності у державних органів відомостей про подання для отримання довідки завідомо неправдивих відомостей;
- втрати документів, що посвідчують особу (до їх відновлення);
- відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутності доказів, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначених частиною сьомою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
- отримання доказів, наданих для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які не підтверджують такого факту.
Системним аналізом вищевикладених норм чинного законодавства встановлено, що Законом № 1706-VII, Порядком № 509 та Порядком № 646 визначено вичерпний перелік підстав, з яких може бути відмовлено особі у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи та внесенні відповідної інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Рішенням від 09 листопада 2018 року № 21 «про відмову у видачі довідки ВПО ОСОБА_1О» ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки ВПО в зв'язку з тим, що надані докази не доводять факту проживання на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці (а.с. 12).
Судом встановлено, що факт проживання ОСОБА_1 на час проведення антитерористичної операції на території м. Донецька підтверджується відповідними доказами, а саме: довідкою Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 18 жовтня 2018 року № 1053/02, довідкою Головного управління ДСНС у Донецькій області від 03 жовтня 2018 року № 774, заявою від 09 липня 2014 року № 205 та витягом із послужного списку.
Отже суд зазначає, що позивач перемістився з міста, яке відноситься до території здійснення антитерористичної операції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, на якого розповсюджується дія Закону № 1706-VII, у зв'язку з чим позивачу було протиправно відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Під час розгляду справи судом не встановлено відносно позивача обставин, визначених в частині десятій статті 4 Закону № 1706-VII, пункті 8 Порядку № 509, пункті 7 Порядку № 646, як підстав, з яких заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та у внесенні інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
З урахуванням встановлених судом обставин, що позивач 30 жовтня 2018 року звернувся до відповідача з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надав всі необхідні документи для її розгляду, рішення № 21 від 09 листопада 2018 року «про відмову у видачі довідки ВПО ОСОБА_1О.» є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідачем жодним чином не доведено відсутність документів, поданих із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, на підтвердження інформації про проживання позивача у місті Донецьку .
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 09 листопада 2018 року № 21 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зобов'язання прийняти рішення про взяття на облік, як тимчасово переміщену особу, включити до реєстру внутрішньо переміщених осіб та видати довідку про підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, Закону України від 02.09.2014р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 84511, Донецька область, м. Бахмут, пров. 6-й Артема (Садовий), буд. 3, РНОКПП НОМЕР_1) до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84500, Доненька область, м. Бахмут, вул. Б.Горбатова, буд. 57, код ЄДРПОУ 25953178) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради від 09 листопада 2018 року № 21 про відмову у видачі довідки ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради прийняти рішення про взяття ОСОБА_1 на облік, як тимчасово переміщену особу, включити до реєстру внутрішньо переміщених осіб та видати довідку про підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (код ЄДРПОУ 25953178) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 березня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Голубова Л.Б.