21 березня 2019 р.
справа № 400/2609/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-хол", вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв,54007
до відповідачів:
1. Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053
2. Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
третя особа:
Приватне підприємство "АРТЕК - СОЮЗ ", вул. Бреуса, 26/2,м. Одеса, Одеська область,65059
про:
скасування рішення від 23.05.2018 року № 720308/37436459 та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Хол" (далі - позивач або Товариство) звернулось із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1 або ДФС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Артек-Союз" (далі - третя особа або ТОВ "Артек-Союз"), в якому просить суд скасувати рішення від 23.05.2018 р. №720308/37436459 та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладну №48 від 22.11.2017 року, за датою її подання, а також подати суду звіт про виконання рішення в даній справі.
Ухвалою від 29.10.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 13.02.2019 р. залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач 2 або ГУ ДФС).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова у реєстрації податкової накладної не ґрунтується на приписах Податкового кодексу України (далі - ПК України), а надані ним документи спростовують припущення відповідачів про ризиковість його господарської операції із ТОВ "Артек-Союз". А також у заяві від 21.01.20196 року позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.
Відповідачі адміністративний позов не визнали, у відзиві просили в його задоволенні відмовити з тих підстав, що на їх думку, надані позивачем документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Від третьої особи до суду не надходило клопотань чи пояснень.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 205 КАС України.
Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Видами господарської діяльності позивача є Вантажний автомобільний транспорт; Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Оптова торгівля фруктами та овочами; Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; Оптова торгівля хімічними продуктами; Складське господарство, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
01.10.2017 р. позивач уклав із ТОВ "Артек-Союз" договір поставки №01/10-1, за умовами якого позивач зобов'язувався поставити третій особі фрукти, овочі та інші продукти харчування (а. с.31-33).
Протягом дії зазначеного договору, позивач склав податкову накладну №48 від 22.11.2017 р. та подав цю накладну на реєстрацію до ДФС.
Відповідач прийняв податкову накладну, але реєстрація накладної була зупинена на підставі п. 201.16 с. 201 ПК України, що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 25).
У квитанції вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621, чинних на час виникнення спірних правовідносин (далі - Критерії). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивач направив на адресу відповідача письмове пояснення щодо обставин виконання договору із ТОВ "Артек-Союз" (а. с. 26-28).
Рішеннями ДФС від 23.05.2018 р. №720308/37436459 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної (а. с. 29).
Зі спірного рішення вбачається, що підставою для його прийняття послугувало надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
В свою чергу п. 201.16 ст. 201 ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно п. 6 Критеріїв, в редакції станом на час подання податкової накладної до відповідача, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що критерій, який застосований ДФС у спірних рішеннях, як підстава для відмови в реєстрації податкової накладної Товариства, а саме невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, у п. 6 Критеріїв взагалі не передбачений.
Відповідно до положень п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
На виконання вимог цієї норми позивачем були надані пояснення. Відповідач, після отримання пояснень, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.
Як зазначено у спірних рішеннях, відповідач відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних з підстав надання останнім документів, які складені з порушенням законодавства, а також, які є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, але відповідач повинен був вказати в чому саме йому вбачається порушення порядку складання документів, які подав позивач, або яких документів йому не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
В той же час, мотивування рішень відповідача дослівно повторює законодавче формулювання, без наведення конкретних обставин, які стали підставою для прийняття рішення. Не надано таких пояснень відповідачем і під час судового розгляду.
Частина 2 ст. 77 КАС України покладає на відповідача обов'язок доказування правомірності свого рішення, але з урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку про те, що відповідач не надав суду докази того, що спірне рішення є правомірним.
З урахуванням викладеного, суд знаходить спірне рішення ГУ ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної таким, що підлягає скасуванню, із покладенням на ДФС обов'язку зареєструвати податкову накладну позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд звертає увагу позивача на те, що це є правом суду і в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Позов задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як визначено ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 3524 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 16.10.2018 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.
Крім того, позивач у заяві від 21.01.2019 р. просив стягнути з відповідача судові витрати, до яких входить правнича допомога та надав докази понесення витрат на правничу допомогу, а саме договір-доручення№90 про надання правової допомоги від 10.10.2018 р. протокол узгодження договірної ціни №1 від 10.10.2018 р., рахунок-фактуру №90/1 від 10.10.2018 р. на суму 6000 грн., Акт приймання-передачі правових послуг від 21.01.2019 р. згідно договору №90 від 10.10.2018 р., платіжне доручення №10 від 16.10.2018 р. про оплату за правові послуги згідно договору №90/1 від 10.10.2018 р. в сумі 6000 грн., ордер та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
За правилами ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд знаходить заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу співмірними із виконаною представником позивача роботою, а відповідачі не подавали клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд присуджує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-хол" (вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 37436459) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) , Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.
2. Скасувати рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) від 23.05.2018 р. №720308/37436459 про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 22.11.2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-хол" (вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 37436459).
3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №48 від 22.11.2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-хол" (вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 37436459) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-хол" (вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 37436459) судові витрати у виді судового збору в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-хол" (вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007, ідентифікаційний код 37436459) судові витрати у виді судового збору в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз