про повернення позовної заяви
15 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/2010/19
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування наказу начальника ГУ ДФС у Житомирській області №33-о від 29.01.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого з особливо важливих справ ДПС України в Житомирській області 20.03.2018; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ ДПС України в Житомирській області та в податковій міліції.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 27.11.2018 Верховний Суд скасував ухвалу Житомирського апеляційного суду від 20.03.2017, на підставі якої вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 27.01.2015 щодо позивача набрав законної сили, а справу направив на новий апеляційний розгляд. Оскільки судом вищої інстанції скасована підстава його звільнення, вважає, що наказ № 33-0 від 29.01.2018 підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
13.03.2019 на усунення недоліків позовної заяви, позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку розгляду позовної заяви. В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з позовом позивач посилається на те, що ухвала Верховного Суду від 27.11.2018 була винесена в той час, коли оскаржуваний наказ про звільнення був предметом позовної заяви від 19.02.2018 та апеляційної скарги від 19.04.2018, а рішення за вказаними позовними заявами винесено Сьомим апеляційним адміністративним судом лише 30.01.2019.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи та заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, відповідно до ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд зобов'язаний з'ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Із змісту адміністративного позову та матеріалів справи вбачається, що позивач оспорює рішення, дії та бездіяльність відповідачів у правовідносинах щодо проходження публічної служби, зокрема щодо звільнення зі служби з органів податкової міліції у січні 2018 року.
З позовної заяви та доданих до неї документів також вбачається, що оскаржуваний наказ винесено на підставі ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 20.03.2017 у справі №296/149/12-к, якою вирок Корольовського районного суду м.Житомира відносно позивача залишено без змін.
Суд відмічає та позивачем у позовній заяві не заперечується, що про оскаржене рішення, дії та бездіяльність відповідача було відомо позивачу в січні 2018 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач у заяві посилається на те, що ухвала Верховного Суду від 27.11.2018 була винесена в той час, коли оскаржуваний наказ про звільнення був предметом позовної заяви від 19.02.2018 та апеляційної скарги від 19.04.2018, а рішення за вказаними позовними заявами винесено Сьомим апеляційним адміністративним судом лише 30.01.2019.
Вказані доводи жодним чином не спростовують факту того, що позивач про наявність підстав для звернення до суду за захистом порушеного права дізнався у листопаді 2018.
Так, з наданої позивачем копії ухвали Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №296/149/12-к, якою скасовано ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20.03.2017 та встановлено, що розгляд кримінальної справи Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду здійснювалось за участі прокурора та засудженого ОСОБА_1
Отже, про скасування Верховним Судом ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 20.03.2017, на підставі якої було винесено оскаржуваний наказ, позивач дізнався у листопаді 2018 року, проте з позовом звернувся лише 21.02.2019.
Наведені у заяві доводи стосовно поважності причин пропуску звернення до суду з вказаним позовом жодним чином не спростовують обізнаність позивача про порушене право у листопаді 2018, отже обставини, викладені у заяві не є поважними.
Крім того, позивачем в поданій заяві не наведено будь-яких поважних причин, які б об"єктивно перешкоджали йому звернутися до суду за захистом порушеного права.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що до моменту винесення Сьомим апеляційним адміністративним судом 30.01.2019 постанови у справі № 806/747/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Житомирській області про скасування наказу № 33-0 від 29.01.2018 про звільнення позивача з посади, у нього були відсутні підстави для звернення до суду.
Так, як вбачається з постави Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 806/747/18 підстави для звернення позивача із вказаним позовом є відмінними від тих, підстав, які позивач зазначає в даному позові. А відтак, наведені позивачем причини є безпідставними та не можуть бути визнані судом поважними.
Як уже було вказано судом вище, ч. 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, вказаний місячний строк звернення до адміністративного суду застосовується до усіх позовних вимог, які зумовлені правовідносинами щодо проходження (прийняття, звільнення) публічної служби.
Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 позов поданий після закінчення встановленого законом строку звернення до суду.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ст.161 ч.6 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України також передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частини 6, 8 статті 169 КАС України).
Враховуючи викладене, оскільки позовну заяву подано після закінчення строків, установлених законом, а доводи на підтвердження поважності причин його пропуску судом не визнані поважними, суд вважає, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122,160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос