Справа № 523/17874/17
Провадження №2/523/730/19
"19" березня 2019 р. м.Одеса
Своровський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого-судді Аліна С.С.
за участю секретаря судових засідань Вовкович І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Територіальний відділ служби у справах дітей Одеської міської ради у Суворовському районі, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від нього,-
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Територіальний відділ служби у справах дітей Одеської міської ради у Суворовському районі, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в якому просив:
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- безперешкодні зустрічі з дитиною без участі будь-яких інших осіб - щосуботи з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин наступного дня;
- безперешкодні зустрічі з дитиною без участі будь-яких інших осіб - щонеділі з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин;
- безперешкодне проведення відпустки з дитиною без участі ОСОБА_2 .- щороку у літній період строком на 14 діб;
- безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження сина (з можливою святкування дня зародження сина на наступні вихідні після дня народження) - кожного року ІНФОРМАЦІЯ_2 з 08 години 00 хвилин до 22 години 00 хвилин;
- безперешкодна участь у спільному святкуванні державних свят України - на кожне державне свято України з 08 години 00 хвилин до 22 години 00 хвилин.
Зобов'язати ОСОБА_2 , за два дні до дня зустрічі позивача з сином, надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це позивача особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що 17 жовтня 2013 року між сторонами укладено шлюб.
Від даного шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.17).
02 січня 2017 року позивачем було подано до Суворовського районного суду м. Одеси позовну заяву про розірвання шлюбу зі ОСОБА_2 .
Після того як сторони вирішили розлучитись, між ними почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідуванні, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони Відповідача та стосовно неможливості нормального спілкування із сином.
Дитина ОСОБА_4 проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.) .
Позивачка чинить перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, відповідно до висновку органу опіки та піклування.
У судовому засіданні відповідачка та її представник позовні вимоги визнали в частині, яка зазначена в висновку Органу опіки та піклування. Однак, просили здійснювати спілкування батька з дитиною в присутності матері.
Інші сторони у судове засідання не явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Від представника Органу опіки та пілкування надійшла заява в якій просив розгляд справи провести за його відсутності.
Від відповідачки надійшов відзив в якому зазначила, що позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батьків у вихованні сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зазначила, що про розірвання шлюбу не знала, будь-яких непорозумінь з позивачем щодо участі у вихованні сина немає. Більш того вона готова вирішити мирним шляхом будь-які відносини, що стосуються їх сина, а запропонований позивачем графік зустрічей, вважає таким, що зашкодить інтересам дитини та порушить режим його дня та навчання, відвідування гуртків, відриває його від нормального, звичайного для дитини середовища та нормальному життю.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони по справі, суд вважає про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, про те що 17 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Суворовському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що було видано свідоцтво НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.17).
Після того як сторони вирішили розлучитись, у них почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідуванні, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони Відповідача та стосовно неможливості нормального спілкування із сином.
Дитина ОСОБА_4 проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.) .
26.03.2018р. ОСОБА_2 на адресу позивача було направлено лист- прохання про укладення між нею та ОСОБА_1 договору про добровільне надання грошових коштів на утримання нашого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н та вирішення спілкування з дитиною (а.с.45-46), який відповідач отримав 28.03.2018р., що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.47).
Заочним рішенням Суворовського районного суду у м. Одесі від 16.02.2018р. шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. (справа № 523/15076/17) (а.с.44).
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Згідно ч.5 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю або батьком.
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 зазначеної Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 9 Конвенції зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримуватина регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками,за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст.15 Закону України «Про охорону дитинства'дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею,якщо судом визнано,що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до положень ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст.7 СК України).
Згідно висновку № 01-05-3/401вх від 03.10.2018р. Орган опіки та піклування Суворовської РА ОМР вважає доцільним визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення їх систематичних побачень:
- перші та треті вихідні місяця з 10.00 год. суботи до 16.00.год. неділі, враховуючи графік занять дитини, без присутності матері.
- 50% канікулярного часу без присутності матері;
- в день народження дитини, в святкові дні за попередньою домовленістю між батьками. (а.с.168-169).
Відповідно до ч.5ст.19 СК Україниорган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Судом встановлено, що позивач, з його слів любить свого сина, бажає приймати участь у його житті, вихованні та матеріального забезпечення, та відсутні будь-яка інформацію щодо негативної характеристики або зловживання наркотичними або алкогольними напоями.
Також суд керуєтьсяст.51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Схожа норма міститься також у ч.6ст.7 СК України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» від 08 липня 2003 року, рішення у справі «Цаунеггер проти Німеччини» від 03 грудня 2009 року).
Суд також не вбачає підстав для відступлення від висновку Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, вбачає, що висновок відповідає інтересам дитини та підтверджує ті факти, що встановлені судом. Однак, суд вважає, про те, що враховуючи малолітній вік дитини (9 років) дане спілкування потрібно здійснювати в присутності матері дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням позиції сторін та інтересів дитини, суд задовольняє позов частково, враховуючи висновок Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування та пояснень представника позивача, вважає за можливе визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина, ОСОБА_6 , шляхом встановлення систематичних побачень батька з дитиною в присутності матері ОСОБА_2 наступним чином:
- встановити ОСОБА_1 спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перші та треті вихідні місяця з 10.00 год. суботи до 16.00.год. неділі, враховуючи графік занять дитини, в присутності матері ОСОБА_2 ;
- встановити ОСОБА_1 спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 50% канікулярного часу, в присутності матері ОСОБА_2 ;
- встановити ОСОБА_1 спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в день народження дити, в святкові дні за попередньою домовленістю між батьками, в іншій частині позову - відмовити.
Суд відмовляє в іншій часинті позовних вимог, оскільки вважає висновок Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування доцільним та таким, що відповідає в повній мірі інтересам дитини.
Враховуючи встановлені у справі обставини, положення ст.ст.141, 150, 157, 159 СК України, з метою дотримання розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема, і те, що кожен з батьків зобов'язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, і характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дітьми повинен існувати систематичний контакт, враховуючи, що після розлучення батьки дитини проживають окремо, суд вважає позов є доведеним і обґрунтованим.
У відповідності до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При таких обставинах позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43-44, 49, 76 - 81, 82, 83, 89, 95, 133, 141, 206, 223, 241, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 153, 157, 159 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Територіальний відділ служби у справах дітей Одеської міської ради у Суворовському районі, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від нього - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини наступним чином:
- встановити ОСОБА_1 спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перші та треті вихідні місяця з 10.00 год. суботи до 16.00.год. неділі, враховуючи графік занять дитини, в присутності матері ОСОБА_2 ;
- встановити ОСОБА_1 спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 50% канікулярного часу, в присутності матері ОСОБА_2 ;
- встановити ОСОБА_1 спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в день народження дити, в святкові дні за попередньою домовленістю між батьками, в іншій частині позову - відмовити.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.03.2019р.
Суддя: Аліна С.С.