справа№1340/6279/18
19 березня 2019 року зал судових засідань №3
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представників третьої особи Шейхета Мейлаха, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції справу за позовом Волинської обласної державної адміністрації до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
Волинська обласна державна адміністрація звернулась до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправною постанову від 14.11.2018 про відкриття виконавчого провадження №57684748 з виконання виконавчого листа №813/3160/16, виданого 25.04.2017 Львівським окружним адміністративним судом;
- зобов'язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №57684748 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”. Ухвалою судді від 02.01.2019 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 24.01.2019 провадження у справі відкрито.
Ухвалою суду від 24.01.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу.
Ухвалою суду від 24.01.2019 відмовлено в залученні до участі в розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача управління культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 01.02.2019 проведено заміну первісного відповідача у справі належним відповідачем - Міністерством юстиції України.
Ухвалою суду від 27.02.2019 вирішено судове засідання у справі провести в режимі відеоконференції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 зобов'язано Волинську обласну державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань - «Єврейський цвинтар. Місце масових розстрілів і поховань», що знаходяться на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області. На виконання рішення суду видане доручення голови облдержадміністрації від 26.05.2017 №3212/17/2-17, яким голові Ковельської районної державної адміністрації доручалось надати обласній державній адміністрації матеріали, що стосуються зазначеного об'єкта; спільно з місцевими представниками територіальної громади та Представництвом Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу обґрунтувати відповідні матеріали згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»; встановити розповсюдження ймовірного кладовища із нанесенням на картографічну основу; відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» надати вищезгадані матеріали на розгляд Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури Волинської обласної державної адміністрації. Позивач вважає, що обласна державна адміністрація та її структурні підрозділи виконали розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р, а отже, фактично в повному обсязі виконали постанову суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 813/3160/16 від 25.04.2017.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи заяву про визнання позову не подав.
Представник третьої особи проти позову заперечив, зазначив, що позивачем рішення суду не виконане, а тому немає підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про час, дату і місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.
Представники третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили. Просили суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
14.11.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №57684748 з виконання виконавчого листа №813/3160/16, виданого 25.04.2017 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Волинської обласної державної адміністрації виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р в частині п.п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань - «Єврейський цвинтар. Місце масових розстрілів і поховань» на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області.
Суд встановив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 адміністративний позов об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю та зобов'язано Волинську обласну державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п. 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань - «Єврейський цвинтар. Місце масових розстрілів і поховань», що знаходяться на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області.
Вказана постанова суду набрала законної сили 25.04.2017.
На виконання вказаного рішення суду видане доручення голови облдержадміністрації від 26.05.2017 №3212/17/2-17, яким голові Ковельської районної державної адміністрації доручалось вчинити наступні дії:
1. Надати обласній державній адміністрації матеріали, що стосуються зазначеного об'єкта (історична довідка, картографічні матеріали, архівні дані, фото фіксація, акт технічного стану території, облікову картку).
2. Спільно з місцевими представниками територіальної громади та Представництвом Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу обґрунтувати відповідні матеріали згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
3. Встановити розповсюдження ймовірного кладовища із нанесенням на картографічну основу.
4. Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» надати вищезгадані матеріали на розгляд Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури Волинської обласної державної адміністрації для розгляду можливого занесення ймовірного єврейського кладовища до Переліку нововиявлених об'єктів культурної спадщини.
На виконання доручення голови облдержадміністрації Ковельською райдержадміністрацією надано матеріали, зокрема історичну довідку, картографічні матеріали, акт технічного стану території, облікову картку), що стосуються об'єкта. Також додано Акт технічного стану від 01.06.2017.
Також, на звернення Волинської обласної державної адміністрації, викладене у листі від 01.06.2017 №3381/41/217 надіслані додаткові матеріали із супровідним листом від 21.06.2017, зокрема облікова документація на об'єкт «Єврейський цвинтар. Місце масових розстрілів і поховань» датована 2009 роком. До матеріалів доданий Акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини від 11.08.2017.
16.03.2018 Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини проведено засідання, на якому дорадчий колегіальний орган вивчивши всесторонньо наявні матеріали (акти технічного стану від 11.08.2014 та 12.01.2017, картографічні матеріали, аналітичний звіт про проведення археологічно- пошукових робіт №103/9 від 05.10.2014) та враховуючи результати обговорення дійшов висновку, що досліджувана територія Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області не містить слідів давніх поховань, їх не виявлено і відповідно така ділянка не може бути взята на облік як пам'ятка історії місцевого значення та внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Таким чином, позивач вважає, що ним виконано розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р, керуючись положеннями Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805 -III (ст.14) (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060, і тому, фактично в повному обсязі виконано постанову суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 813/3160/16 від 25.04.2017.
З огляду на вказане, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, та існують достатні підстави для закінчення виконавчого провадження.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.16 №1404-VIII (надалі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Як передбачено ч.1 ст.5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених вказаним Законом випадках на приватних виконавців.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 вказаного Закону.
Частиною 5 ст. 26 Закону України №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно з ч.6 ст. 26 вказаного Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Статтею 4 Закону України №1404-VIII передбачені вимоги до виконавчих документів.
В ч.4 ст.4 Закону України №1404-VIII передбачені випадки, коли стягувачу повертається органом державної виконавчої служби виконавчий документ без прийняття до виконання.
Як випливає із змісту позовної заяви, позивач не зазначив, яка саме норма порушена відповідачем при прийнятті оскарженої постанови.
В ході розгляду справи позивач не вказав, а суд на підставі наявних у справі доказів не вбачає підстав вважати, що виконавчий документ не відповідав вимогам, які ставляться до нього, а також не встановив наявність підстав для його повернення без прийняття до виконання.
Позивач зазначає, що ним фактично виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження, а тому відповідач не мав підстав відкривати таке провадження. Проте, суд зазначає, що фактичне виконання рішення суду не є підставою, передбаченою Законом України №1404-VIII, для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатні підстави для відкриття виконавчого провадження, а тому оскаржена постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.
З огляду на вказане, в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №57684748 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України №1404-VIII, суд зазначає наступне.
Згідно з п.9 ч.1 ст. 39 Закону України №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Позивач вважає, що ним фактично виконано рішення суду в повному обсязі. На підтвердження вказаних обставин подав протокол №1 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, в якому зазначено, що на підставі наявних матеріалів (акти технічного стану від 11.08.2014 та 12.01.2017, картографічні матеріали, аналітичний звіт про проведення археологічно- пошукових робіт №103/9 від 05.10.2014) та враховуючи результати обговорення, вирішено, що досліджувана територія Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області не містить слідів давніх поховань, їх не виявлено і відповідно така ділянка не може бути взята на облік як пам'ятка історії місцевого значення та внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Також в ньому зазначено, що на виконання п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р рекомендувати Тойкутській сільській раді провести додаткові пошукові роботи з встановлення місця розстрілів єврейського населення колишнього містечка Несухоїжі, яке мало місце влітку (за іншими даними восени) 1942 року.
Відповідно до листа позивача від 10.12.2018 №8601/38/2-18 відповідача повідомлено про фактичне виконання рішення суду з доданням відповідних документів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою вказаної статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених вказаним Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Аналіз вказаної норми, яка регулює порядок виконання рішень немайнового характеру, дає підстави для висновку про те, що державний виконавець наділений виключним правом визначати чи виконано фактично рішення суду в повному обсязі. В разі якщо державний виконавець дійде висновку про фактичне виконання рішення суду в повному обсязі це є підставою для закінчення виконавчого провадження. В протилежному випадку, державний виконавець наділений правом накласти на боржника штраф, направляє до відповідного органу повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та закінчує виконавче провадження.
Виходячи з наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що відповідач не приймав постанов про накладення штрафу на позивача за невиконання без поважних причин рішення суду, не надсилав повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень чи інших рішень.
Таким чином, суд немає підстав вважати, що відповідач дійшов висновку, що підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на те, що він не вправі підміняти собою функції відповідача у справі та надавати оцінку доводам щодо фактичного виконання рішення суду.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що позивач передчасно звернувся з позовом в частині зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження.
Доводи позивача про те, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, не спростовують висновків суду, оскільки така постанова відповідно до ч.4 ст. 27 Закону України №1404-VIII виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, а питання про стягнення виконавчого збору вирішується в залежності від підстав, з яких виконавче провадження підлягає закінченню.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245, 287 КАС України, суд, -
в задоволенні позову Волинської обласної державної адміністрації до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.Г. Гулик