Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1751/18
Провадження № 2/553/120/2019
Іменем України
20.03.2019м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Новака Ю.Д.,
при секретарі - Каленіченко В.О.,
розглянувши в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що 02.04.2018 року вона звільнилась із займаної посади на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України. Заробітна плата як в день звільнення так і на теперішній час їй не виплачена. Заборгованість підприємства становила 14564,64 гривень. На день пред'явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку з врахуванням додаткових обґрунтувань від 20.03.2019 року, складає 17429,72 гривень. З наведених підстав позивач просила суд задовольнити позов, стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 14564,64 гривень, а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 11.04.2018 року по 14.08.2018 року у розмірі 17429,72 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17.08.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
17.09.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач визнає, що заробітна плата в сумі 14564,64 гривень невиплачена позивачеві. Разом з тим, вина підприємства у нездійсненні розрахунку відсутня у зв'язку з тим, що 10.05.2018 року було звільнено попереднього директора підприємства, а фактично він був відсутній на підприємстві з березня 2018 року. ОСОБА_2 директор ОСОБА_3 призначений на цю посаду 30.05.2018 року. Крім того, Господарським судом Полтавської області від 02.05.2018 року накладено арешт на грошові кошти ДП «Полтавській комбінат хлібопродуктів», 13.04.2018 року на підприємстві був проведений обшук, під час якого вилучені всі первинні бухгалтерські документи підприємства. З наведених підстав, а також з інших підстав, викладених у відзиві на позов, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку по заробітній платі (а.с. 23-25).
Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані сторонами докази, вважає необхідним задовольнити позов з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.04.2018 року ОСОБА_1 звільнена з посади майстра дільниці готової продукції ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» за п.6 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 12), та не оспорюється учасниками справи.
Станом на 02.04.2018 року, тобто на день звільнення позивача, загальний розмір сум, які відповідач мав виплатити працівникові ОСОБА_1 складав 14564,64 гривень, що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с.13), а також не оспорюється представником відповідача у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та зробити з ним розрахунки в строки визначені законодавством.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
В той же час судом встановлено, що в порушення ст. 116 КЗпП України відповідачем ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» не здійснений розрахунок при звільненні позивача ОСОБА_1 до теперішнього часу.
Наявність заборгованості у розмірі 14564,64 гривень не оспорює і представник відповідача в письмовому відзиві (а.с. 23-25), посилаючись лише на відсутність вини підприємства в утворенні заборгованості.
В той же час обставини, на які посилається представник відповідача, такі як накладення арешту на рахунки підприємства 02.05.2018 року, вилучення первинної бухгалтерської документації при обшуку 13.04.2018 року, через що підприємство не має можливості виплатити заробітну плату, не спростовують вини ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», як в утворенні заборгованості по виплаті заробітної плати, так і в нездійсненні остаточного розрахунку з працівником при звільнені, оскільки вони виникли вже після звільнення позивача ОСОБА_1, а інші викладені у відзиві доводи не спростовують вину відповідача в порушення трудових прав позивача.
Оскільки стороною відповідача не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що підприємством вживаються залежні від нього заходи щодо належного виконання покладеного на нього зобов'язання, суд вважає, що повний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 з підприємства не проведений з вини роботодавця.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат,що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу №159 від 30 жовтня 2017 року на ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» у період з 15 січня 2018 року по 30 червня 2018 року встановлено режим неповного робочого часу, а саме: 32-годинний робочий тиждень, з режимом роботи з понеділка по четвер.
Таким чином у період затримки розрахунку при звільненні з 03 квітня 2018 року по 14 серпня 2018 року кількість робочих днів на підприємстві склала 77 робочих дні.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 226,36 х 77 = 17429 гривень 72 копійка.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,- задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З урахуванням заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки розрахунку з 03.04.2018 року по 14.08.2018 року, наданих позивачем в обґрунтування позову копій розрахункових листів, а також розрахунку, відповідача, проти якого не заперечувала позивач, стягненню з відповідача підлягає 17429,72 грн. =226,36 грн. (середньоденна заробітна плата)*77 дні затримки в розрахунку.
Згідно ч.ч. 3,4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
А згідно ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Разом з тим представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, в той час як позивачем заявлені позовні вимоги обґрунтовані належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 116-117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 11, 12, 19, 81, 89, 263-268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 14564,64 гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку з 03.04.2018 року по 14.08.2018 року в сумі 17429,72 гривень з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_2