11 січня 2019 року Справа №160/8337/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи: на шахті імені ХІХ з'їзду КПРС ВО “Ворошиловградвугілля” за період з 29.12.1987р. по 05.05.1988р. учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею, на шахті “Ворощиловоградській” №1 Ордена Леніна ВО “Ворошиловградвугілля” підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею з 10.09.1990р. по 12.04.1993р. та у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРСВП України м.Луганськ з 05.10.1998р. по 31.12.2001р. та призначити, нарахувати і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 11.09.2018р.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем відмовлено йому у призначенні пенсії на пільгових умовах та зазначено, що пільговий стаж згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 18 років 7 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.
На думку позивача, він отримав протиправну відмову у не зарахуванні вищевказаного періоду до страхового стажу для обрахунку розміру пенсії. За поясненнями позивача, трудова книжка містить всі необхідні записи.
Частиною 5 статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 09.11.2018р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав письмовий відзив на позов, що відповідно до змісту якого Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти адміністративного позову, оскільки позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з огляду на недостатність підтвердження пільгового стажу.
Суд, розглянувши та вивчивши подані документи і матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судовим розглядом встановлено, що позивач 11.09.2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунку пенсії.
Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.09.2018 року позивачу відмовлено у призначенні такого виду пенсії, з огляду на недостатність необхідного пільгового стажу. Загальний стаж позивача становить 30 років 03 місяців 26 дні, пільговий стаж становить 18 років 07 місяці 19 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 29.12.1987 року по 05.05.1988 року позивач працював на шахті імені ХІХ зїзду КПРС ВО «Ворошиловградвугілля» учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею;
- з 10.09.1990 року по 12.04.1993 позивач працював на шахті «Ворошиловоградській» №1 підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
- з 05.10.198 року по 31.12.2001 року позивач працював у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРСВП України м.Луганськ.
Згідно зі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Тобто, для встановлення права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідна підстава, зокрема, зайнятість повний робочий день на підземних роботах.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки № 1 і № 2 чинні на період роботи позивача, відповідно до яких, професія позивача, на яких він працював у спірні періоди, відносяться до Списку № 1. Праця позивача за професією, що передбачена Списком № 1 не заперечується відповідачем.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання, у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
На переконання суду, Порядок, затверджений постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 р., було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків ).
У жодному разі не можна дійти висновку, що метою цього Порядку є створення формальних перешкод для реалізації права особи на отримання пенсії. І хоча вимагаючи деякі документи (наприклад, уточнюючу довідку підприємства), органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч.3 ст.2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Як вбачається з записів, зроблених у трудовій книжки БТ-ІІ №3445743:
- з 29.12.1987 року по 05.05.1988 року позивач працював на шахті імені ХІХ зїзду КПРС ВО «Ворошиловградвугілля» учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею;
- з 10.09.1990 року по 12.04.1993 позивач працював на шахті «Ворошиловоградській» №1 підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
- з 05.10.198 року по 31.12.2001 року позивач працював у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРСВП України м.Луганськ.
Таким чином, всі зазначені періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства"(Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що діями відповідача порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ та зобов'язання останнього зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи: на шахті імені ХІХ з'їзду КПРС ВО “Ворошиловградвугілля” за період з 29.12.1987р. по 05.05.1988р. учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею, на шахті “Ворощиловоградській” №1 Ордена Леніна ВО “Ворошиловградвугілля” підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею з 10.09.1990р. по 12.04.1993р. та у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРСВП України м.Луганськ з 05.10.1998р. по 31.12.2001р. та призначити, нарахувати і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 11.09.2018р.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, якщо при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати, ОСОБА_1 (51500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи: на шахті імені ХІХ з'їзду КПРС ВО “Ворошиловградвугілля” за період з 29.12.1987р. по 05.05.1988р. учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею, на шахті “Ворощиловоградській” №1 Ордена Леніна ВО “Ворошиловградвугілля” підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею з 10.09.1990р. по 12.04.1993р. та у Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРСВП України м.Луганськ з 05.10.1998р. по 31.12.2001р. та призначити, нарахувати і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 11.09.2018р.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах стягнення за один місяць, відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
Стягнути користь ОСОБА_1 (51500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427). судовий збір у розмірі 704грн.80коп. (сімсот чотири грн. 80 коп.) на користь бюджету.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова