про забезпечення позову
19 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/68/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Скраль Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Неміш Т.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - у судове засідання не з'явився;
представник позивача: адвокат ОСОБА_2 ;
відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача та його представника про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (89656, Закарпатська область, Мукачівський р-н, с. Горонда, вул. Духновича, буд. 153) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання незаконним та скасування акту, припису та постанови, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 19 березня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 21 березня 2019 року .
17 січня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, якою просить:1) визнати незаконним акт інспекційного відвідування № 622/217/АВ від 23 листопада 2018 року та припис про усунення порушень № ЗК 622/21/217/АВ/П від 23 листопада 2018 року, складені головним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області; 2) визнати незаконною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3 від 13 грудня 2018 року за № ЗК/622/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-267 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 111 690,00 грн.
21 січня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 28 січня 2019 року, недоліки позовної заяви позивачем усунуто.
29 січня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі.
15 березня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.
18 березня 2019 року, позивач та його представник повторно звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просять вжити заходів по забезпеченню позову шляхом зупинення виконавчого провадженням ВП № 58375932 про стягнення з позивача 111690 грн. в інтересах Управління Держпраці у Закарпатській області, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про скасування постанови про накладення на позивача штрафу.
В судовому засіданні представник позивача уточнив вимогу по заяві про забезпечення позову та просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58375932.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання по розгляду заяви про забезпечення, докази наявні в матеріалах справи.
Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання по розгляду заяви про забезпечення, його неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладене в заяві про забезпечення позову та просив зупинити стягнення на підставі постанови ВП 58375932 про відкриття виконавчого провадження від 14 лютого 2019 року.
Розглянувши подану заяву позивача та його представника, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали, суд вважає, що така підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 150 частиною 2 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що 14 лютого 2019 року - постановою старшого державного виконавця Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 відкрито виконавчого провадження ВП № 58375932 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК/622/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-267 від 13 грудня 2018 року.
Відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК/622/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-267 від 13 грудня 2018 року, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року. Це, в свою чергу, може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження.
Сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
За правилами статті 151 частини 1 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Стаття 151 частина 1 пункт 5 КАС України кореспондується з статтею 34 частиною 1 пунктом 2 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, в силу вимог якої, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
У відповідності до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу є виконавчим документом.
Відповідно до цього, заява позивача та його представника про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3 від 13 грудня 2018 року за № ЗК/622/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-267 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 111 690,00 грн.
Судом критично оцінюються доводи представника позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо очевидності ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки без дослідження всіх обставин та доказів у справі на стадії забезпечення позову зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову, а саме по - собі подання клопотання про забезпечення позову не передбачає обов'язковості щодо його задоволення за відсутності законодавчо встановлених підстав.
Згідно з статтею 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення даної заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист таких прав позивача, за захистом яких він звернувся.
За таких обставин заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню у спосіб що визначений вимогами статті 151 частини першої пункту 5 КАС України: шляхом - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № № ЗК/622/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-267 від 13 грудня 2018 року.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд -
1. Заяву позивача та його представника про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (89656, Закарпатська область, Мукачівський р-н, с. Горонда, вул. Духновича, буд. 153) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання незаконним та скасування акту, припису та постанови - задовольнити частково.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № № ЗК/622/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-267 від 13 грудня 2018 року про накладення штрафу передбаченого статтею 265 частиною 2 абзацом 2 Кодексу законів про працю України у розмірі 111 690 грн., - до набрання судовим рішенням в справі № 260/68/19 законної сили.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_5