Дата документу 21.03.2019 Справа № 554/4663/16-к
Провадження № 1кс/554/4302/2019
21 березня 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12016170090000100, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2, 3 ст. 190 КК України,-
19 березня 2019 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно вилучене 18.03.2019 під час обшуку автомобіля марки Mercedes-Benz E320, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , а саме на: магнітний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та автомобіль марки Mercedes-Benz E320, д.н.з. НОМЕР_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12016170090000100 від 07.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст. 190 КК України.
13.06.2017 ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами було створено фіктивне підприємство ТОВ «Велес Авто» (код ЄДРПОУ 41394483), яке відповідно до реєстраційних документів рахувалось зареєстрованим за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях, 56, офіс 512/1. Основною метою діяльності Товариства, відповідно до розділу 4 Статуту є отримання прибутку на вкладений капітал з метою задоволення потреб Учасників, шляхом здійснення виробництва, торгівельної, посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності тощо та яке, відповідно до даних КВЕД 45.11 мало займатись торгівлею автомобілями та легковими автотранспортними засобами, та відповідно до КВЕД 46.61 - оптовою торгівлею сільськогосподарськими машинами й устаткуванням. Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Велес Авто» від 10.10.2017 та наказом №13 від 17.10.2017 було призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_7 , раніше неодноразово судимого та який на час свого призначення перебував на умовному терміні відбування покарання. Переоформивши на ОСОБА_7 , як на директора, всі реєстраційні документи по ТОВ «Велес Авто», відкрили в присутності ОСОБА_7 на нетривалий період для своєї злочинної діяльності банківські рахунки, а саме: 21.07.2017 розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ «Мегабанк», 20.10.2017 розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 у ПАТ «Банк «Грант», 20.10.2017 розрахункові рахунки № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 у ПАТ «А-Банк», 14.11.2017 розрахунковий рахунок № НОМЕР_7 у ПАТ «Полтава-банк», 15.11.2017 розрахункові рахунки № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 у АБ «Південний», 15.11.2017 розрахунковий рахунок № НОМЕР_10 у ПАТ «Банк «Восток», 16.11.2017 розрахунковий рахунок № НОМЕР_11 в АТ «КІБ», на які мали надходити грошові кошти. Одночасно із оформленням підприємства було виготовлено печатку ТОВ «Велес Авто» та кліше директора ОСОБА_7 .
У подальшому, для залучення якнайбільшої кількості населення, розповсюдження інформації про ніби то продаж сільськогосподарської техніки, якої не існувало в об'єктивній реальності та ведення громадян в оману, невстановленими слідством особами, які діями за попередньою змовою із ОСОБА_4 , розміщувались на інтернет- сайтах OLX.ua, Prom.ua та ін. оголошення під виглядом продажу від імені ПП ОСОБА_8 та інших суб'єктів господарювання міні-тракторів корейського виробництва та виробництва республіки Білорусь, приваблюючи таким чином покупців низькою ціною товару, у порівнянні із іншими аналогічними оголошеннями.
Для більшої впевненості та набуття статусу підприємства організували відкриття на території України, в тому числі і Полтавській області, орендованого офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , куди в якості менеджерів-консультантів було прийнято ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , невстановленими слідством особами та іншим консультантом-менеджером ОСОБА_10 , пройшовши відповідний тренінг щодо дій при розмові із клієнтами, по залученню клієнтів та роботи з ними, а також щодо оформлення договорів купівлі-продажу та залученню якнайбільшої кількості грошових коштів на розрахункові рахунки товариства, отримала для своєї злочинної діяльності печатку ТОВ «Велес Авто» та кліше директора ОСОБА_7 . Працюючи від імені ТОВ «Велес Авто» в якості консультанта-менеджера в офісному приміщенні, розташованому за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 110, маючи своє робоче місце, оснащене ноутбуком та принтером, 09.11.2017, точного часу не встановлено, прийняла в якості клієнта ОСОБА_11 , жителя с. Заріччя Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, який прочитав оголошення про продаж тракторів на сайті мережі інтернет, попередньо узгодивши дату його прибуття по мобільному телефону. Добре розуміючи свої злочинні дії та те, що основною метою роботи із ОСОБА_11 є заволодіння його грошовими коштами без виконання своїх зобов'язань, а також те, що останній приїхав до офісного приміщення для придбання сільськогосподарської техніки, якої не існувало у об'єктивній реальності, та оформлення документів ніби то для придбання міні трактора марки «Беларус» моделі 812, офісне приміщення закрила на ключ зсередини. У подальшому, ввійшовши до ОСОБА_11 своїми діловими та моральними якостями в довіру, шляхом демонстрування на робочому ноутбуці через використану систему інтернет фото тракторів зазначеної марки та моделі, прас-листів та брошур, а також розповіді про нібито їх технічні характеристики та продаж даних тракторів за вигідними акційними цінами, викликала у ОСОБА_11 впевненість про вигідність співпраці та переконала останнього здійснити розрахунок за трактор. Зловживаючи довірою ОСОБА_11 , запропонувала останньому внести грошові кошти, як завдаток, в розмірі 20 000 грн., перерахувавши їх на рахунок товариства, надавши при цьому останньому аркуш із реквізитами товариства про сплату ніби то за міні трактор марки «Беларус» моделі 812.
ОСОБА_11 , будучи запевнений, що він здійснює придбання міні трактора марки «Беларус» моделі 812, 09.11.2017 здійснив перерахунок грошових коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , який відкритий у ПАТ «Мегабанк» та належить ТОВ «Велес Авто», у сумі 20 000 грн. Після цього, ОСОБА_9 , упевнившись на підставі квитанції №32 про перерахунок ОСОБА_11 грошових коштів на рахунок ТОВ «Велес Авто», діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, добре розуміючи, що покладені зобов'язання ніким із представників ТОВ «Велес Авто» виконані не будуть, виготовила та роздрукувала за допомогою комп'ютерної техніки попередній договір №0162/17 купівлі-продажу транспортного засобу від 09.11.2017, використавши рельєфне кліше (факсимільну печатку) директора ОСОБА_7 та рельєфне кліше печатки ТОВ «Велес Авто», останню сторінку якого надала ОСОБА_11 для підпису, позбавляючи таким чином останнього можливості бути ознайомленим зі змістом всього договору. Лише після підписання ОСОБА_11 останньої сторінки договору надала останньому весь попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, в якому був зазначений трактор марки «Беларус» моделі 812 і його вартість становила 200 000 грн., а сплачена ОСОБА_11 вартість у розмірі 20 000 грн. ніби то за придбання трактора є авансом за основним договором. Боячись, що ОСОБА_11 зможе ознайомитись з умовами договору в повному об'ємі та її буде викрито, переконала останнього їхати на склад, розташований в м. Кривий Ріг, щоб його терміново забрати.
Добре розуміючи, що товариством «Велес Авто» не буде поставлений ОСОБА_11 замовлений останнім трактор марки «Беларус» моделі 812 у зв'язку з його відсутністю у об'єктивній реальності, перестала відповідати на телефонні дзвінки та змінила номер мобільного телефону.
У подальшому грошові кошти, які були перераховані потерпілим ОСОБА_11 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , належний ТОВ «Велес Авто», і до якого у ОСОБА_4 були логін та пароль, були зняті готівкою та розділені між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами, чим потерпілому ОСОБА_11 було спричинено матеріальної шкоди на суму 20 000 грн.
Тобто ОСОБА_9 , маючи умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та зловживаючи довірою останніх, протягом листопада 2017 - жовтня 2018 років, діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами на загальну суму 746 602,44 грн., що на момент жовтня 2018 року в 840,3 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та являється великим розміром.
18.03.2019 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 22.02.2019 проведено обшук автомобіля марки Mercedes-Benz E320 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , який зазначений в ухвалі суду та підлягав вилученню, а також на вилучені під час обшуку автомобіля: магнітний ключ, свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_2 , оскільки вони мають доказове значення для повноти, всебічності, об'єктивності розслідування кримінального провадження, зберегли на собі його сліди та вважаються тимчасово вилученим майном.
18.03.2019 вилучений в ході обшуку автомобіль визнаний у кримінальному провадженні,відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами.
18.03.2019 ОСОБА_4 оголошено про підозру за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.
З метою здобуття доказів вини ОСОБА_4 та інших фігурантів у кримінальному провадженні, а також перевірки останніх на причетність до вчинення вищевказаних злочинів, діями яких як наслідок стало заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілих, підтвердження його причетності до скоєння даних кримінальних правопорушень, необхідний накласти арешт на даний автомобіль, який вилучений під час проведення санкціонованого обшуку, у зв'язку з чим слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримала з наведених в ньому підстав, прохала долучити до матеріалів клопотання копію протоколу допиту свідка ОСОБА_27 , який зазначає, що під час вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_28 користувався даним авто та інші докази.
Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти накладення арешту заперечувала. Вважає, що клопотання про накладення арешту на автомобіль марки Mercedes-Benz E320 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_29 є необґрунтованим, оскільки слідчим у клопотання зазначено, що на дане майно необхідно накласти арешт, бо воно може містити на собі сліди злочину, що зводиться до припущень. Накладення арешту на автомобіль призведе до порушення конституційних прав ОСОБА_4 в частині володіння, користування та розпорядження власністю. Крім того, слідчий зазначає, що автомобіль разом з ключем та свідоцтвом підлягає арешту з метою конфіскації, однак санкція статті за якою повідомлено підозру ОСОБА_4 не передбачає виду покарання у вигляді конфіскації. Слідчий також зазначає однією із підстав накладення арешту на вище зазначене майно - забезпечення цивільних позовів потерпілих у кримінальному провадженні, що будуть заявлені у майбутньому, однак на даний час жодним з потерпілих цивільних позовів не заявлено. Разом з тим відсутня обґрунтованість щодо співмірності майна, на яке слідчий прохає накласти арешт та розміром шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому з даних підстав не може бути накладено арешт. У зв'язку з чим прохала відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав захисника.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170090000100 від 07.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2, 3 ст. 190 КК України (а.с.4-12).
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.02.2019 р. надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки Mercedes-Benz E320, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 (а.с.13-15)
Згідно протоколу обшуку місця події від 18.03.2019 року проведено обшук автомобіля марки Mercedes-Benz E320 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .. Під час проведення обшуку було вилучено автомобіль марки Mercedes-Benz E320 д.н.з. НОМЕР_1 , магнітний ключ, свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_2 (а.с.16-18).
Постановою старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 18.03.2019 вилучені під час обшуку 18.03.2019 речі визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження (а.с. 16-18).
18.03.2019 ОСОБА_4 оголошено про підозру за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України (а.с.20-27).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторонни кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.п.1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим доведено, що речі, які виявлені та вилучені під час обшуку 18.03.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_10 мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, об'єктом кримінально протиправних дій, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно п.п. 1, 2,3, 4,5,6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках , передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим доведено, що виявлені та вилучені під час огляду місця події 08.09.2018 року речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, містять на собі його сліди, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Речові докази, а саме: автомобіль марки Mercedes-Benz E320, д.н.з. НОМЕР_1 , магнітний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідності накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція статті за якою підозрюється ОСОБА_28 не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна , що є необхідною умовою для накладення арешту з вказаною метою, що встановлено ч.5 ст. 170 КПК України. Також слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, оскільки слідчим не надано доказів про наявність поданих потерпілими цивільних позовів у даному кримінальному провадженні та слідчим не зазначено розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди та її співрозмірність з майном, на яке прохає накласти арешт, що встановлено ч.ч.6,8 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя також прийшов до висновку про наявність правових підстав до арешту вищезазначеного майна шляхом заборони його відчуження та розпорядження. При цьому враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Заборона користування майном не може бути застосована, оскільки не існує таких обставин, які підтверджують, що застосування заборони користування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення майна. З цих підстав, автомобіль марки Mercedes-Benz E320, д.н.з. НОМЕР_1 , магнітний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 підлягають поверненню ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, з правом користування зазначеним майном.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучений під час обшуку 18.03.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 22 лютого 2019 року автомобіль марки Mercedes-Benz E320, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та знаходиться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська 106, а також на магнітний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , які передані на зберігання до камери речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області, з позбавленням права на відчуження та розпорядження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобіль марки Mercedes-Benz E320, д.н.з. НОМЕР_1 , магнітний ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на відповідальне зберігання, з правом користування зазначеним майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1