про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/711/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Державної міграційної служби України №45-19 від 25 лютого 2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язати ОСОБА_2 міграційну служби України надати статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ОСОБА_1.
Відповідно до приписів частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач в позовній заяві зазначає відповідачами ОСОБА_2 міграційну службу України, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області. Водночас в позовній заяві вказано адресу, засоби зв'язку лише Управління Державної міграційної служби України у Волинській області.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати рішення Державної міграційної служби України №45-19 від 25 лютого 2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язати ОСОБА_2 міграційну служби України надати статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ОСОБА_1.
Так, зокрема, у позовній заяві взагалі не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (в тому числі не вказано, які саме права, свободи або інтереси позивача були порушені цим відповідачем, чи звертався позивач безпосередньо до зазначеного відповідача із вимогою поновити порушені права).
Як вбачається з адміністративного позову, він викладений трьома мовами - українською, англійською та російською. До позову додано письмові докази, які також викладені іноземними мовами - білоруською та російською.
Згідно з приписами статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини четвертої вказаної норми, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 8 КАС України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Ці положення кореспондуються з приписами частини другої та третьої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких, суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У зв'язку з цим, ураховуючи вимоги статті 8 КАС України, суд повинен забезпечити при розгляді справи здійснення судочинства державною мовою, зобов'язаний складати всі судові документи лише державною мовою.
Разом з тим, з урахуванням приписів статті 15 КАС України, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою вправі робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому КАС України. Зокрема, за змістом частини другої статті 71 КАС України учасник справи вправі клопотати перед судом про допуск до участі у справі перекладача.
Враховуючи те, що перелік процесуальних дій, які можуть вчинятися особами, які беруть участь у справі, на їх рідній мові або мові, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, у вичерпному порядку перелічені в частині четвертій статті 15 КАС України, тому пред'явлення до суду позову повинно здійснюватись державною мовою, тим самим забезпечуючи права інших осіб.
Крім того, зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги, що суд не є уповноваженим та компетентним органом, що наділений правом здійснювати переклад, суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 КАС України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них. Так, відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
В порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви додані копії документів, які належним чином не засвідчені та не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.
Крім того, якщо текст документу міститься на двох аркушах, засвідченню підлягає кожен аркуш.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 15, 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином оформленої нової редакції позовної заяви складеної українською мовою та з чітким обґрунтуванням своїх позовних вимог щодо відповідачів у даній адміністративній справі (зокрема, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області); подання належним чином засвідчених копій документів доданих до позовної заяви, оригінали яких є у позивача (у разі відсутності оригіналів документів у позивача, зазначити їх місцезнаходження), а документи, складені мовами іноземних держав - з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Керуючись статтями 15, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ф.А. Волдінер