15 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/84/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2018 № UA 205110/2018/000955/1,
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Волинська митниця ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2018 № UA 205110/2018/000955/1 та стягнення коштів.
Ухвалою суду від 18.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 10:30 год. 14.02.2019. 14.02.2019 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 10:30 год. 01.03.2019, а в судовому засіданні 01.03.2019 було оголошено перерву у розгляді справи за клопотанням представника позивача до 14:00 год. 15.03.2019 (а.с. 52, 93-94).
Ухвалою суду від 15.03.2019 провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення коштів закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 238 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення автомобіля марки LAND Rover, моделі DISCOVERY Sport, номер кузова НОМЕР_1, загальна кількість місць - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - бензиновий, номер/модель двигуна - невизначений, робочий об'єм циліндрів - 1999 куб.см, потужність - 177 kW, тип кузова - універсал, колісна формула - 4х4, колір - білий, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015, дата введення в експлуатацію - 04.02.2016, категорія транспортного засобу - за документами виробника - М1” (далі - товар) було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію (МД) №UA205100/2018/018021, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме: за ціною контракту у розмірі 16000 євро.
Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 01.11.2018 прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA205110/2018/000955/1. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 27350 євро. Підставами для прийняття вказаного рішення стало те, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару встановлено, що такі документи містять розбіжності, а саме: відповідно до фактури № 181026.4-AST/PPDD від 26.10.2018 та сертифікату про походження товару № PL/MF/AN0174149 від 26.10.2018, продавцем товару є ASANTECH SPOLKA z.o.o.ul. Francuska 49/46 Warshawa, покупцем - громадянин України ОСОБА_4 В товаросупровідному документі - підтвердження виїзду № IE599 від 31.10.2018 зазначена операція між ASANTECH SPOLKA та AUTO WEST GROUP LTD, тобто отримувачем товару є третя особа. Митну вартість товару відповідачем було визначено за резервним методом.
Проте, позивач зазначає, що в дійсності жодних розбіжностей у документах ні самим декларантом, ні уповноваженою особою допущено не було, оскільки між відправником та ASANTECH SPOLKA і AUTO WEST GROUP LTD існують договірні відносини щодо зберігання товару на вільній митній зоні, в силу яких саме в адресу AUTO WEST GROUP LTD рухався товар.
Наведене виключає можливість застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару. Крім того, відповідач жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості в оскаржуваному рішенні не наводить.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
У відзиві на позов (а.с. 29-32) представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки під час опрацювання документів, поданих позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення разом із митною декларацією № UA205100/2018/017895 легкового автомобіля марки LAND Rover, моделі DISCOVERY Sport, 2015 р.в. встановлено розбіжності. Зокрема, відповідно до фактури № 181026.4-АST/PPDD від 26.10.2018 та сертифікату про походження товару № PL/MF/AN0174149 від 26.10.2018 продавцем товару є ASANTECH SPOLKA z.o.o.ul. Francuska 49/46 Warshawa, покупцем - гр. України ОСОБА_4 В товаросупровідному документі - підтвердження виїзду № ІЕ 599 від 31.10.2018 зазначена операція між ASANTECH SPOLKA z.o.o.ul. Francuska 49/46 Warshawa та AUTO WEST GROUP LTD, тобто отримувачем є третя особа - AUTO WEST GROUP LTD.
З інформації, яка внесена в графу 44 митної декларації UA205100/2018/017895 від 31.10.2018, серед класифікованих документів, визначених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» відсутній будь-який документ, в тому числі договір, який свідчить про договірні відносини між AUTO WEST GROUP LTD та ASANTECH SPOLKA, а також про взаємозв'язок між AUTO WEST GROUP LTD, ASANTECH SPOLKA та позивачем ОСОБА_5
Саме у зв'язку з наявними розбіжностями, декларанту було запропоновано надати додаткові документи, однак у поданій позивачем експертній декларації також наявна інформація щодо третіх осіб, а саме операція між ASANTECH SPOLKA та AUTO WEST GROUP LTD.
Від надання в 10-денний термін документів, визначених митним органом, декларант відмовився. Вказане слугувало підставою для поетапного застосування митницею методів визначення митної вартості товарів та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Крім того, декларанта повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (далі - МК України). проте товар було випущено у вільний обіг за МД № UA205100/2018/018021 від 01.11.2018 без надання гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Графа 48 МД № UA205100/2018/018021 від 01.11.2018 декларантом не заповнена, що вказує на проведення митного оформлення товару без надання гарантій та погодження позивача з визначеною митницею митною вартістю товару.
Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні представник позивача, з врахуванням клопотання про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення коштів, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав, наведених у відзиві на позов, просили відмовити в його задоволенні повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що 26.10.2018 позивач ОСОБА_4 придбав у ASANTECH SPOLKA z.o.o.ul. Francuska 49/46 Warshawa (Польща) легковий автомобіль LAND Rover, моделі DISCOVERY Sport, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 16000 євро (ПДВ 0 %), що підтверджується рахунком-фактурою продавця від 26.10.2018 № 181026.4- АST/PPDD (а.с.13).
31.10.2018 з метою митного оформлення товару декларантом позивача ПП “Вестброк” було подано митному органу митну декларацію №UA205100/2018/017895, до якої було подано документи на підтвердження заявленої митної вартості.
Митна вартість товару визначена декларантом із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) в розмірі 16000 євро (а.с.35).
01.11.2018 посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту наступного змісту: “Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до фактури № 181026.4-AST/PPDD від 26.10.2018 та сертифікату про походження товару № PL/MF/AN/0174149 від 26.10.2018, продавцем товару є ASANTECH SPOLKA z.o.o.ul. Francuska 49/46 Warshawa, покупцем - гр. України ОСОБА_4 В товаросупровідному документі - підтвердження виїзду № ІЕ599 від 31.10.2018 зазначена операція між ASANTECH SPOLKA та AUTO WEST GROUP LTD, тобто отримувачем згідно з вказаним документом є третя особа - AUTO WEST GROUP LTD... Для підтвердження заявленої митної вартості, декларанту було запропоновано на протязі 10 днів, надати наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи; страхові документи; документи, що містять вартість перевезення транспортного засобу; інші, додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням), а також надати переклад документів поданих до митного оформлення.
Декларант надав експортну декларацію, в якій також наявна інформація щодо третіх осіб. Листом від 01.11.2018 декларант повідомив про неможливість подання підтверджуючих документів, у зв'язку з їх відсутністю (а.с. 64-65).
01.11.2018 Волинська митниця ДФС прийняла рішення № UA205110/2018/000955/1 про коригування митної вартості товарів (а.с. 33-34). Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є аргументи аналогічні тим, що були викладені у запиті про надання додаткових документів від 01.11.2018, а саме: “Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до фактури № 181026.4-AST/PPDD від 26.10.2018 та сертифікату про походження товару № PL/MF/AN/0174149 від 26.10.2018, продавцем товару є ASANTECH SPOLKA z.o.o.ul. Francuska 49/46 Warshawa, покупцем - гр. України ОСОБА_4 В товаросупровідному документі - підтвердження виїзду № ІЕ599 від 31.10.2018 зазначена операція між ASANTECH SPOLKA та AUTO WEST GROUP LTD Rivnenska str Strumivka, тобто отримувачем згідно з вказаним документом є третя особа - AUTO WEST GROUP LTD... Для підтвердження заявленої митної вартості, декларанту було запропоновано на протязі 10 днів, надати наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи; страхові документи; документи, що містять вартість перевезення транспортного засобу; інші, додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням), а також надати переклад документів поданих до митного оформлення. Декларант надав експортну декларацію, в якій також наявна інформація щодо третіх осіб. Листом від 01.11.2018 декларант повідомив про неможливість подання підтверджуючих документів, у зв'язку з їх відсутністю. Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості товару, а саме: методу 2а (статті 59 МК України) та методу 2б (статті 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в електронному довіднику Schwacke NET, інформації щодо технічного стану згідно акту митного огляду UA205010/2018/016100 від 08.10.2018 та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 у редакції Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159. Рівень митної вартості товару становить 27350 євро.
Крім того, у рішенні декларанту роз'яснено право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
З метою випуску товару у вільний обіг позивач врахував митну вартість, визначену митницею та подав МД № UA205100/2018/018021 від 01.11.2018.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною четвертою статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як передбачено статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні митний орган вказує на розбіжності, які не стосуються саме числового значення заявленої митної вартості та можуть бути дослідженні під час здійснення іншої митної формальності - митного контролю.
Судом встановлено, що коригування митної вартості товару було проведено відповідачем у зв'язку з розбіжностями стосовно покупця товару. Однак суд зазначає, що визначення покупця товару ніяким чином не впливає на його митну вартість.
Частинами першою, другою статті 130 МК України визначено, що вільна митна зона - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.
Товари, поміщені в митний режим вільної митної зони, протягом усього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем.
Згідно з частиною першою статті 134 МК України дозволяється передача права власності на товари, поміщені у митний режим вільної митної зони. Інформація про власника таких товарів надається органу доходів і зборів під час поміщення зазначених товарів в інший митний режим відповідно до частини першої статті 137 цього Кодексу.
Як встановлено судом наказом Волинської митниці ДФС від 05.07.2018 № 227 «Про надання дозволу на відкриття та експлуатацію вільної митної зони комерційного типу, такий дозвіл надано ТзОВ «ОСОБА_6 ГРУП», що знаходиться за адресою Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 74. ДФС України внесено відповідні відомості про вказану зону до Реєстру вільних митних зон ( а.с. 103-106).
Із фактури про купівлю товару № 181026.4-АST/РРDD (а.с.13) вбачається, що товар перебуває на складі вільної митної зони за зазначеною в Реєстрі вільних митних зон адресою, набувачем товару є ОСОБА_4
Крім того, в матеріалах справи наявний договір № 3 від 24.09.2018, згідно з яким між ТзОВ «ОСОБА_6 ГРУП» (зберігач) та Компанією «ASANTECH Spolka z.o.o» (поклажодавець) укладено договір про надання послуг зберігання товару на Вільній митній зоні, згідно якого поклажодавець доручає, а зберігач зобов'язується за обумовлену плату надавати послуги по декларуванню вантажу, а саме - автомобілі легкові та вантажні (нові та бувші у вжитку), зберіганню товару, оформленню і складуванню вантажу на Вільній митній зоні; оформлення товарно-транспортних документів; розвантаження та завантаження вантажу на умовах, передбачених договором.
Тобто із зазначених документів вбачається, що ОСОБА_4 придбав вказаний автомобіль на території вільної митної зони безпосередньо у продавця товару Компанії «ASANTECH Spolka z.o.o».
Подані ним для митного оформлення документи містили всі необхідні дані для його митного оформлення за ціною договору та не містили в собі будь-яких розбіжностей.
Посилання Волинської митниці ДФС на необхідність коригування митної вартості у зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах щодо продавця товару повністю спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, документами щодо функціонування вільної митної зони, митними деклараціями щодо ввезення даного автомобіля на митну територію України та поміщення його у вільну митну зону, документами, поданими ОСОБА_4 до митного оформлення вказаного автомобіля.
Зазначені документи не містять в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля.
На думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Крім того суд зазначає, що враховуючи специфіку функціонування вільної митної зони, купівлі товарів у ній, взаємовідносин договірних сторін в ОСОБА_4 були відсутні додаткові документи щодо придбання зазначеного автомобіля, та взаємовідносин між третіми особами, а тому його відмова щодо надання митниці додаткових документів є правомірною.
Також суд звертає увагу на те, що Волинська митниця ДФС, на території якої була створена вільна митна зона, обізнана про її діяльність та про наявність договору зберігання товарів на її території.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, посадовою особою митного органу у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, було застосовано резервний метод визначення митної вартості.
За основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 01.11.2018 № UA205100/2018/018021.
Проте, як передбачено пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Разом з тим, у спірному рішенні зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим відповідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Крім того, як вбачається з копії МД від 31.10.2018 № UA205100/2018/017895, яка наявна в матеріалах адміністративної справи та яка була взята за основу при визначення митної вартості, ціна товару на задекларований автомобіль визначена також у сумі 16 000 євро.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Суд також зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом ДФС контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Крім того, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу за допомогою програмного комплексу Schwaсke. Однак, відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у даному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Schwacke. Суд критично ставиться до такої інформації Schwacke, яка, як свідчать матеріали справи, визначила митну вартість товару у сумі 27350 євро, виходячи із наступних мотивів. Зокрема, вказана інформація Schwacke сформована на німецькій мові, водночас відповідач вимагає надавати документи з перекладом. Безпосередній переклад із німецької на українську мови витягу з програмного комплексу Schwaсke свідчить про наявність у ньому інформації про два види вартості: «Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer» - «вартість продажу (Schwacke) з ПДВ 29.050,00 EUR» та «Еinkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer»- «вартість покупки (Schwacke) з ПДВ 25.000,00 EUR» (а.с.70-71). Також, як вбачається з витягу від 12.02.2019 з програмного комплексу Schwaсke (а.с.69) ціна даного автомобіля також містить два види вартості, а саме: «Ehemaliger Neupreis» - колишня ціна заводу - 43.350,00 EUR» та «Grundwert des Fahrzeugs» - основна вартість автомобіля - 29.700,00 EUR». При цьому, будь-якого обґрунтування щодо застосування під час коригування митної вартості товару саме вартості 27350,00 євро відповідач не зазначив.
Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту Schwacke після даних про «вартість продажу (Schwacke) з ПДВ» і «вартість покупки (Schwacke) з ПДВ» містить запис виконаний на німецькій мові «vorbehaltlich der technischen Prufung», безпосередній переклад якого свідчить «підлягає технічній експертизі» (а.с.71). Тобто, в будь-якому випадку оцінка Schwacke була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) автомобіля щодо реального його стану в наслідок експлуатації.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Суд також не погоджується з твердженнями відповідача, що позивачем під час заявлення товару за першим методом визначення митної вартості товарів не враховані витрати до кордону в розмірі 50 євро.
Згідно з частинами десятою та одинадцятою статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема: витрати на транспортування після ввезення, податки, які справляються в Україні.
Як вбачається з МД №UA205100/2018/018021 від 01.11.2018 позивач включив дані транспортні витрати при розрахунку митної вартості товару, таким чином, твердження відповідача, що дані витрати не включені до митної вартості товару є необґрунтованими.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 27350 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що оскільки ОСОБА_4 погодився з визначеною митницею вартістю, то в силу вимог статті 56 ПК України, самостійно визначене платником податку грошове зобов'язання оскарженню не підлягає, так як вказана норма стосується самостійно визначених грошових зобов'язань в податкових деклараціях, і на спірні правовідносини не поширюється.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2018 № UA 205110/2018/000955/1, а тому його необхідно визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1224040371.1 від 26.12.2018 (а.с. 2).
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.11.2018 № UA 205110/2018/000955/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_4 (10030, м. Житомир, вул. Київська, 74/108, ідентифікаційний код НОМЕР_2).
Відповідач: Волинська митниця ДФС (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698).
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 20 березня 2019 року.