18 березня 2019 року Справа № 160/1412/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Наталія Василівна , перевіривши матеріали адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Украгрокомплекс” про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, -
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Украгрокомплекс” в якій просить: Частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, яка пов'язана із експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: фасувально-пакувальна лінія (складається з бункера загрузки, транспортерів, бункера-дозатора, місця запаювання пакетів) Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Украгрокомплекс” до повного усунення порушення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5-ти днів, з дня отримання копії даної ухвали.
Копія ухвали отримана представником позивача 28.02.2019 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
Строк на подання зазначеної заяви - 05.03.2019р.
Проте, у встановлений судом строк, тобто до 05 березня 2019 року та станом на 11.03.2019р. (з урахуванням строку на поштове відправлення), позивач не виконав вимоги ухвали суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
13.03.2019р., позивачем подано заяву про продовження строку на усунення недоліків. Заява обґрунтована тим, що станом на день подання заяви виконання органами казначейської служби України платіжних доручень Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на перерахування коштів (окрім захищених видатків), в тому числі на сплату судового збору, не здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 у зв'язку з неповним виконанням рішення про примусове стягнення коштів.
Вирішуючи заяву про продовження строку на сплату судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Також ч.2 ст. 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Проте, заяву на продовження строку на усунення недоліків подано після його спливу.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача від 13.03.2019р., та у зв'язку з не виконанням вимог ухвали суду у встановлений судом строк та з врахуванням відсутності доказів сплати судового збору станом на 11.03.2019р. адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні заяви позивача про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Украгрокомплекс” про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1