м. Вінниця
21 березня 2019 р. Справа № 120/508/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року у справі №136/1949/17, 23 березня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було частково виконано рішення суду, а саме проведено перерахунок пенсії і проведена виплата з 01.01.2018 по 31.03.2018 в сумі 5602,08 грн. Рішення суду в частині виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідачем не виконується. Сума нарахованої, але не виплаченої пенсії становить 44816,64 грн. Відповідач в листі від 05.04.2018 року №2818/09-47/07 вказав, що невиплачена пенсія буде виплачуватися відповідно до Постанови КМУ № 103 згідно додатку.
Разом з тим, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі № 0240/2245/18-а відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2016, але виплату пенсії в повному розмірі почав виплачувати з 05. 10.2018 ( з дати набрання законної сили рішенням суду). Відповідач листом від 22.01. 2019 року № 23/ Г -12/ пояснив , що нараховану пенсію за період з 01.01.2016 по з 04. 10 2018 в сумі 20457,84 грн. згідно даного рішення суду буде виплачено відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат затвердженого Постановою КМУ № 649. Загальна сума нарахованої, але невиплаченої пенсії становить 65274,08 грн.
Листом від 22.01. 2019 року № 23/ Г -12/ відповідач відмовив одночасно з виплатою заборгованої пенсії виплачувати компенсацію в зв'язку відсутністю підстав для нарахування та виплати компенсації по тій причині , що на момент звернення з заявою перераховані суми моєї пенсії повністю не виплачені.
В лютому місяці 2019 року відповідачем було мені частково виплачено заборговану пенсію за лютий 2016 року в сумі 928,20 грн. без нарахування компенсації. Не погоджуючись з вказаними діями пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі № 136/1949/17 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 справа №0240/2245/18-а за період з 01.01.2016 по 04.10.2018 одночасно з виплатою донарахованої частини пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нараховувати та виплачувати мені суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється часткова виплата заборгованої пенсії за відповідний місяць починаючи з січня місяця 2019 року по день фактично виплаченої заборгованості.
Ухвалою суду від 18.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) в порядку визначеному ст. 263 КАС України.
11.03.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вказав, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначаються Законом України від 09.04.1992 року № 2262- XI "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 8 Закону № 2262).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі №136/1949/17 позов ОСОБА_1 до головного управління про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволено та зобов'язано головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2016.
Вказане судове рішення добровільно виконано головним управлінням 23.03.2018 та проведено перерахунок пенсії позивача, новий розмір пенсій склав - 4802,94 грн. Заборгованість за рішенням у справі № 136/1949/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі - 44816,64 грн. підлягають виплаті ОСОБА_1 в порядку постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103).
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ № 103, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків, з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії розрахованої та місячним розміром отриманої особою пенсії до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Після отримання від Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області 26.03.2018 нової довідки про розмір грошового забезпечення № 12627, виданої на виконання Постанови КМУ № 103 - 23.04.2018, головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 Внаслідок проведеного перерахунку, основний розмір пенсії позивача склав - 4791,97 грн. так як розмір грошового забезпечення в довідці виданій на виконання Постанови КМУ № 103 менший, внаслідок чого позивачу щомісячно здійснюється доплата до попереднього розміру - 10,97грн.
В подальшому, головним управлінням 25.10.2018 проведено перерахунок пенсії позивача виходячи з 79% від сум грошового забезпечення на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі № 0240/2245/18-а. За період з 01 січня 2016 по 04 жовтня 2018 позивачу донараховано - 20457,84 грн., які підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок 649). На виконання рішення у справі № 0240/2245/18-а нараховано та виплачено з 05 по 31 жовтня 2018 року - 537,84грн.
З 01.01.2019 року головним управлінням відповідно до затвердженого графіку розпочато виплату ОСОБА_1 донарахованих сум в розмірі - 928,20 грн. щомісячно за рішенням у справі № 136/1949/17 в порядку Постанови КМУ № 103.
В свою чергу, вимоги викладені в судових рішеннях про виплату пенсії не вказують на зобов'язання здійснення одноразового платежу, оскільки відповідно до ст.1 Закону України від. 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового; державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Крім того, безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 є оскільки позивач просить «зобов'язати головне управління здійснити розрахунок, нарахування та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року у справі № 136/1949/17 та рішення від 06.09.2018 у справі № 0240/2245/18-а за період з 01.01.2016 по 04.10.2018» в той час коли судові рішення виконані головним управлінням в повному обсязі в добровільному порядку, а виплата нарахованих сум здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України Постановою № 103 та Порядком 649.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі №136/1949/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 Постановлено визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до вимог законодавства України. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року, а саме з дати виникнення права на перерахунок пенсії.
На виконання рішення суду головним управлінням 23.03.2018 проведено перерахунок пенсії позивача, новий розмір пенсій склав - 4802,94 грн.
Рішенням ВОАС від 06.09.2018 у справі№0240/2245/18-а частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 Постановлено визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 раніше призначеної йому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 79 % від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі Постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 79 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Головним управлінням 25.10.2018 проведено перерахунок пенсії позивача виходячи з 79% від сум грошового забезпечення на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 у справі № 0240/2245/18-а. За період з 01 січня 2016 по 04 жовтня 2018 позивачу донараховано - 20457,84 грн. На виконання рішення у справі № 0240/2245/18-а нараховано та виплачено з 05 по 31 жовтня 2018 року - 537,84грн.
08.01.2019 позивач звернувся з заявою до відповідача з заявою виплату заборгованої пенсії та виплату компенсації відповідно до ЗУ від 19.10.2000 №2050.
22.01.2019 року відповідач листом № 23/Г-12 відмовив позивачу у виплаті компенсації. Підстави відмови, наведені у вказаному листі, відповідають підставам, наведеним відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Не погодившись з такою відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Перевіряючи правомірність відмови пенсійного органу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд виходить з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
- пенсії;
- соціальні виплати;
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За правилами статті 3 цього закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, положення зазначених статей Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Відповідно до ст. 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Відтак, Закон №2050-ІІІ пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Пункти 1, 2 цього Порядку №159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно пункту 4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 55 Закону України від 09.04.1992, № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) також визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Виходячи з вищенаведеного, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, ст.55 Закон № 2262-XII та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 по справі №522/5664/17 (провадження К/9901/2999/17), від 20.02.2018 по справі № 336/4675/17 (провадження №К/9901/23/17), і від 05.10.2018 по справі №162/787/16-а (провадження №К9901/33652/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, заборгованість відповідача за рішенням ВОАС від 19.02.2018 у справі №136/1949/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 44 816,64 грн. підлягає виплаті позивачеві в порядку постанови КМУ від 21.02.22018№103, та станом на день звернення до суду з даним позовом не здійснена у повному обсязі.
Разом з тим, заборгованість відповідача за рішенням ВОАС від 06.09.2018 у справі №0240/2245/18-а за період з 01.01.2016 по 04.10.2018 в сумі 20 457,84 грн. підлягає виплаті позивачеві в порядку постанови КМУ від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, та станом на день звернення до суду з даним позовом не здійснена.
Отже, виплата доплати перерахованої пенсії позивачу за рішенням ВОАС від 19.02.2018 у справі №136/1949/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 44 816,64 грн., та рішенням ВОАС від 06.09.2018 у справі №0240/2245/18-а за період з 01.01.2016 по 04.10.2018 в сумі 20 457,84 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не здійснена, а отже відсутня виплата основної суми доходу в розумінні Закону №2050-ІІІ, за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду у справах №522/5664/17, №336/4675/17 та №162/787/16-а, встановлених обставин у цій адміністративній справі, і позовних вимог, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки донарахована сума пенсії у розмірі 44 816,64 грн. та 20 457,84 грн. не виплачена відповідачем, а відтак позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нараховувати та виплачувати позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється часткова виплата заборгованої пенсії за відповідний місяць починаючи з січня місяця 2019 року по день фактично виплаченої заборгованості задоволенню не підлягають, адже ці вимоги передчасні.
У даному випадку відповідачем доведено правомірність відмови позивачу у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати недоплаченої частини пенсії на виконання рішення ВОАС від 19.02.2018 у справі №136/1949/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та рішення ВОАС від 06.09.2018 у справі №0240/2245/18-а за період з 01.01.2016 по 04.10.2018, оскільки донарахована сума пенсії не виплачена відповідачем.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (вул. Паркова, 55/16, смт.Турбів, Липовецький район, Вінницька область, ідент.номер НОМЕР_1)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Віннницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення суду складено 21.03.2019
Суддя Томчук Андрій Валерійович