13 березня 2019 року Справа №2а/0470/14290/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства видавництво “Навчальна книга” про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 2а/0470/14290/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства видавництво “Навчальна книга” про стягнення заборгованості, -
28.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство видавництво “Навчальна книга” з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 2а/0470/14290/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства видавництво “Навчальна книга” про стягнення заборгованості, в якому заявник просить суд:
визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист по справі, у зв'язку з припиненням обов'язку відповідача перед позивачем.
В обґрунтування своєї заяви ПП видавництво “Навчальна книга” зазначає, що управління Пенсійного фонду України штучно створило видавництву заборгованість з єдиного соціального внеску, після чого подало позов про примусове стягнення авансом ЄСВ за вересень 2012 року. Крім того, заявник посилається на те, що 11.08.2013 року набрали законної сили Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв'язку з проведенням адміністративної реформи” та Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України”, відповідно до яких, управління Пенсійного фонду України передало свої владні повноваження з відпрацювання заборгованостей з ЄСВ новому адміністратору. Тому, за поясненнями заявника, його обов'язок сплачувати ЄСВ саме управлінню Пенсійного фонду України повністю припинений з 11.08.2013 року, проте, виник обов'язок сплатити ЄСВ за жовтень 2012 року до ДФС одночасно з виплатою боргів по заробітній платі працівникам.
З урахуванням цього, заявник вважає, що виконавчий лист у цій адміністративній справі був виданий помилково після припинення обов'язку відповідача перед позивачем і тому, виконавчий лист треба визнати таким, що не підлягає виконанню на підставі вимог ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 04.03.2019 року заяву ПП видавництво “Навчальна книга” призначено до розгляду на 13.03.2019 року.
В судове 13.03.2019 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
28 листопада 2012 року управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства видавництво «Навчальна книга» про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року в сумі 1698,06 грн..
Постановою Дніпропетровського окружного суду від 25 грудня 2012 року адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська - задоволено, постановлено стягнути з Приватного підприємства видавництво «Навчальна книга» на користь управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1698,06 грн. (суддя Турова О.М.).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року по справі № 2а/0470/14290/12 - залишено без змін.
20.08.2013 року позивачу по справі видано виконавчий лист.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року (суддя - Юхно І.В.) допущено заміну сторони по справі, замінено позивача - управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” від 16.12.2015 року № 1055, постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” від 21.12.2016 року № 988, постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” від 08.11.2017 року № 821, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правонаступником Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, відповідно.
Тому, суд не бере до уваги твердження заявника про те, що з 11.08.2013 року був припинений його обов'язок сплачувати присуджену до стягнення з нього заборгованість по сплаті ЄСВ за вересень 2012 року у розмірі 1698,06 грн., оскільки, заміна управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська його правонаступником була допущена ухвалою суду, що набрала законної, а постанова, якою присуджено стягнути спірні суми ЄСВ, також набрала законної сили, та має бути виконаною.
Так, згідно приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також доводи заявника про те, що новим адміністратором включено стягнутий у даній справі ЄВС за вересень 2012 року до своїх вимог, що на думку заявника, вказує на існування двох виконавчих документів на різних стягувачів та подвійне обкладання ЄСВ, судом не приймаються, оскільки у даній справі видано один виконавчий лист та докази подвійного стягнення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
У справі “ОСОБА_1 проти України”, Європейський суд з прав людини проголосив, що право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Суд, приймаючи до уваги викладене вище, приходить до висновку, що доводи заявника не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви, з урахуванням чого, суд не вбачає правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Тому, суд робить висновок про необхідність відмови у задоволенні заяви ПП видавництво “Навчальна книга” про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14, 205, 243, 246, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Приватного підприємства видавництво “Навчальна книга” про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 2а/0470/14290/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства видавництво “Навчальна книга” про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник