№ 3/229/402/2019
ЄУН 229/1289/19
21 березня 2019 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Дружківського відділення поліції Краматорського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дружківка Донецької області, громадянина України, не працює, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за тією ж адресою, РНОКПП НОМЕР_1,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ГП №236836 від 04 березня 2019 року.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 01 березня 2019 року о 14:00 годині, ОСОБА_1 в кабінеті канцелярії Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: м. Дружківка, вул.. О.Кошового, буд.6а, виражався нецензурною лайкою на адресу працівника канцелярії ОСОБА_2О, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, та скоїв адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 з'явився, свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнає повністю. Також ОСОБА_1С пояснив, що 01 березня 2019 року, він звернувся до канцелярії Дружківського ВП із вимогою надати йому відповідь на його черговий запит. Проте замість надання відповіді працівники канцелярії Дружківського ВП почали його виганяти із приміщення канцелярії та ображати. Під час цього, ОСОБА_1 зробив дзвінок на 102 та поскаржився на працівників канцелярії Дружківського ВП з приводу їх поведінки по відношенню до нього. ОСОБА_1 пояснив, що його ніхто не викликав до Дружківського ВП з приводу складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, копії вказаного протоколу він не отримував, та дізнався про його існування лише отримавши судову повістку. Також до суду ОСОБА_1 надав лист за підписом в.о. начальника Дружківського відділення Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, яким ОСОБА_1 повідомляється, що працівниками поліції за фактом хуліганства, що відбувся 01.03.2019 року, ознак адміністративного чи кримінального правопорушення виявлено не було.
Суддя вважає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не має достатніх доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіплянні до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ГП № 236836 від 04.03.2019 року, рапортом лейтенанта поліції ОСОБА_3, заявою ОСОБА_2 на ім'я начальника Дружківського ВП про те, що ОСОБА_1 01.03.2019 року о 14 годині 00 хвилин, знаходячись в канцелярії Дружківського ВП, виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, поясненнями ОСОБА_2, в яких вона зазначає, що 01.03.2019 року о 14-00 год. ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні канцелярії Дружківського ВП, виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, а також поясненнями свідка ОСОБА_4, яка підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 дій, що порушували громадський порядок.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Слід зазначити, що починаючи зі справ «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини» «Лутц проти Німеччини» ЄСПЛ тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення, як наприклад, у справах «Гурепка проти України», «Гурепка проти України (№ 2)», «Лучанінова проти України, «Вєренцов проти України» та інші. Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ст.173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Виходячи з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відсутності ОСОБА_1, оскільки він ним не підписаний, відомостей, що він відмовився його підписувати або його пояснень до матеріалів справи не додано, актів про відмову від підписання не складено. Свідки відмови ОСОБА_1 підписувати протокол ГП № 236836 від 04.03.2019 року не вказані.
Також до матеріалів справи не додані відомості про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому, суд звертає увагу, що в порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення ГП № 236836 був складений 04 березня 2019 року, проте як адміністративне правопорушення, яке було вчинено ОСОБА_1, мало місце 01 березня 2019 року.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення ГП № 236836 від 04.03.2019 року не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "ОСОБА_2 де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин вину ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого правопорушення слід вважати не доведеною. Але оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить регламентації дій судді щодо виду рішення, яке слід прийняти в цьому випадку, то провадження щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 284 КпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Суддя: А. Л. Гонтар