ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.03.2019Справа № 910/3218/19
Суддя Мудрий С.М., розглянувши
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ"
до приватного підприємства "Гарант Енерго М"
про стягнення 2 043 567,81 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства "Гарант Енерго М" про стягнення 2 043 567,81 грн.
Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем додано заяву про відстрочення сплати судового збору, в якій просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення по цій справі, у зв'язку з неможливість ТОВ "Енергія-Новий Розділ" сплатити судовий збір, оскільки ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 року накладено арешт на всі грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Енергія-Новий Розділ".
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річногодоходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2)позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач є юридичною особою.
Суд визнав заяву позивача про відстрочення сплати судового збору безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" не встановлюють для юридичних осіб права на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 грн.
Таким чином, за подання даної позовної заяви (про стягнення 2 043 567,81 грн.) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 30 653,52 грн.
Позивач не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Оскільки, позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статті ст. 164, 174 ГПК України, суд-
1. Відмовити у задоволенні клопотанні товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою
5. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Мудрий