ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2019Справа № 910/14398/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАУЗ ГРУПП"
про стягнення 802 324,48 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін:
Від позивача Гавенко Г.В. - представник
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн Хауз Групп" про стягнення 802324,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №5124 КUE, щодо оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/14398/18 та призначити підготовче засідання на 26.11.2018.
В судове засіданні 26.11.2018 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.
В судове засіданні 26.11.2018 представник відповідача з?явився, надав свої усні пояснення.
Ухвалою суду від 26.11.2018 підготовче засідання відкладено на 17.12.2018.
В підготовче судове засіданні 17.12.2018 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення щодо поданої позовної заяви.
В підготовче судове засідання 17.12.2018 представник відповідача не з?явився.
Ухвалою суду від 17.12.2018 закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 08.02.2019.
31.01.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
08.02.2019 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
У зв'язку з виходом судді Мельника В.І. з лікарняного, справа підлягає призначенню до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 розгляд справи по суті призначено на 18.03.2019.
В судове засідання 18.03.2019 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимог7и в повному обсязі.
В судове засідання 18.03.2019 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.03.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
31.03.2015 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем було укладено договір поставки №5124 КИЕ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товари, а покупець приймати та оплачувати товари на умовах і у порядку, визначених договором. Повний асортимент товарів, що постачається в рамках договору постачальником покупцю визначається сторонами в специфікації, що є додатком до договору.
Сторони погодили, що ціни на товар вказується у накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальності за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів (п. 4.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну одиницю переданого постачальником товару не пізніше 7 календарних днів з дати реалізації товару.
Згідно п. 4.3 договору, покупець кожний тиждень, в період з понеділка по середу що слідує за звітним тижнем, надає постачальнику звіт щодо реалізованого товару, в якому зазначається перелік проданого товару його кількість та вартість. Форма звіту узгоджується сторонами окремо.
Поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з0 постачальником, за цінами вказаними у специфікації (п. 5.1 договору).
Позивачем було здійснено поставка товару відповідно до видаткових накладних: №4557 від 20.11.2015 на суму 213111,36 грн.; №6066 від 29.10.2015 на суму 7554,12 грн.; №4587 від 20.11.2015 на суму 230688,96 грн.; №6053 від 29.10.2015 на суму 194303,46 грн.
В матеріалах справи наявний гарантійний лист (копія) від 23.11.2017 за підписом директора відповідача в якому останній зобов'язався погасити заборгованість за графіком передбачений даним листом.
Відповідачем відзиву чи будь яких заперечень до суду не надано, докази які б спростовували зазначене позивачем та підтверджували відсутність боргу у відповідача до матеріалів справи відповідачем не додано.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, в розмірі 645657.90 грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача в зв'язку із порушенням зобов'язання 3% річних в розмірі 51946,88 грн., інфляційні збитки в розмірі 104719,70 грн.
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Суд, враховує наявний розрахунок позивача з простроченої суми 3% річних в розмірі 51946,88 грн. та інфляційні втрати в розмірі 104719,70грн., а оскілки відповідач не подав свій контррозрахунок у суду відсутні підстави відхиляти вимоги позивача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Задовольнити позовні вимоги повністю.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайн Хауз Групп» (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, б. 37/48, кВ. 1, ідентифікаційний номер 35363688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейдинг» (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний номер 37029549) основну заборгованість в розмірі 645657 (шістсот сорок п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 51946 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот сорок шість) грн. 88 коп., інфляційні втрати в розмірі 104719 (сто чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 70 коп., судовий збір в розмірі 12035 (дванадцять тисяч тридцять п'ять) грн.
3. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20.03.2019
Суддя В.І. Мельник