ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
20.03.2019Справа № 910/17505/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є. при секретарі судового засідання Хмельовському В.О., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. (01601, м.Київ, вул.Прорізна,8)
до Фізичної особи-підприємця Дубінчук Олександра Володимировича
(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)
про стягнення 530 000,00 грн,-
представники учасників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Щиголь В.В.(адвокат посвідчення НОМЕР_2 від 25.04.02)
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А., 27 грудня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Дубінчук Олександра Володимировича, про стягнення 530 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням Фізичною особою-підприємцем Дубінчук Олександром Володимировичем Договору №190615 про виконання архівних робіт від 19.06.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.
16.01.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17505/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.02.19.
07.02.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Дубінчук Олександра Володимировича надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 20.02.2019 з'явився представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав.
У підготовчому засіданні 20.02.2019 було оголошено перерву до 20.03.2019.
У підготовче засідання 20.03.2019 з'явився представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав.
Представник відповідача в судове засідання 20.03.2019 на запитання суду щодо можливості почати розгляд справи за відсутності представника позивача відповів, що вважає причини неявки представника Публічного акціонерного товариства "Златобанк" неповажними та зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Приписами ч.4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.
Наведене підтверджується і змістом ч.ч. 1, 2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2019 підготовче засідання призначено на 20.02.2019.
Позивача було належним чином повідомлено про підготовче засідання, призначене на 20.02.2019 за адресою, вказаною у позовній заяві, як адресу для листування (01601, м.Київ, вул. Прорізна, 8), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103049110867 (ухвала від 21.01.2019 вручена позивачу 23.01.2019).
Одночасно, 20.02.2019, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, на адресу позивача було направлено ухвалу про виклик у судове засідання, призначене на 20.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103049829861 (ухвала від 20.02.2019 вручена позивачу 26.02.2019).
Однак, у судові засідання 20.02.2019 та 20.03.2019 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не подавав.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що у зв'язку з неявкою представника позивача у судові засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги, заявлені у даній справі, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є забезпечення явки представника позивача в судові засідання, яка відповідно до ухвали суду від 21.01.2019 була визнана для всіх учасників справи обов'язковою.
Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись п.4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А до Фізичної особи-підприємця Дубінчук Олександра Володимировича про стягнення 530 000,00 грн залишити без розгляду.
2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на позивача - Публічне акціонерне товариство "Златобанк".
3. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена відповідно до приписів ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.Є.Блажівська