вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.03.2019м. ДніпроСправа № 904/784/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49003, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122)
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
Представники:
від позивача ОСОБА_2 особисто
від відповідача представник Сорокін В.В. дов. № 53/юр-34 від 27.12.18р.
27.02.19р. громадянка ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 27.02.19р. прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 20.03.2019 р. о 12:00 год.
Представник відповідача 20.03.19р. подав відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги ОСОБА_1 частково, а саме заборгованості по заробітній платі у розмірі 7 824,00грн.; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2017р. по 20.03.2019р. у розмірі 48 089,32 грн.
Позивач в судовому засіданні заявив усне уточнення позовних вимог.
Усне уточнення позивача позовних вимог відповідає вимогам ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.
Розглядаються уточнені позовні вимоги.
Позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд винести рішення у цій справі яким стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 7 824,00грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.11.2017р. по 20.03.2019р. у розмірі 48 089,32 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні проти уточнених позовних вимог не заперечував.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.03.2019р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач з 13.07.1992р. по 10.11.2017р. перебував у трудових відносинах з відповідачем - ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", що підтверджується копією трудової книжки, поданою позивачем.
10.11.2017р. позивача звільнено із займаної посади наказом № 153 на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Як зазначив позивач, при звільненні з роботи з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме не виплачено 7 824,00грн. заборгованості із заробітної плати. Вказана сума підтверджується довідкою відповідача від 14.03.19р. № 49-р/79 та не оспорюється відповідачем, тому підлягає стягненню.
У зв'язку з тим, що позивачеві не було виплачено належну йому заробітну плату, останнім нарахована суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у сумі 7 824,00 грн.
Так, статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Обчисленні середньої заробітної плати для нарахування компенсації за час затримки працівникові всіх належних йому сум, проводиться у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, виходячи з виплати за останній 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Нарухвання виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарі) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р.)
Приписами п. 20 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підстава ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доводе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
В судовому засідання присутній представник відповідач повністю визнав суми компенсації середнього заробітку за затримку розрахунків по заробітній платі відповідно до наданої довідки за період з 11.11.2017р. по 20.03.2019р. у розмірі 48 089,32 грн. (334 р/дн. х 143,98 грн.).
Враховуючи вищенаведене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації заробітку за несвоєчасній розрахунок при звільненні за період з 11.11.2017р. по 20.03.2019р. задовольняються господарським судом у розмірі 48 089,32 грн.
Крім того, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до Господарського процесуального кодексу України сплату судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1 921,00 грн. в дохід держбюджету.
Керуючись ст.ст. 47, 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 20, 129, 194, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31; код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7 824 (сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. заборгованість по заробітній платі; 48 089 (сорок вісім тисяч нуль вісімдесят девять) грн. 32 коп. - середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 11.11.2017р. по 20.03.2019р.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.03.2019р.
Суддя І.В. Владимиренко