20.03.2019 року Справа № 912/2920/18
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Абадей М.О.
представники сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 17.09.2018, адвокат
відповідача - представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2019 у справі №912/2920/18, ухвалену суддею Кабакова В.Г., повна ухвала складена 17.01.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТРЕЙД», м. Київ
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс», м. Кропивницький
про стягнення 1 374 807,05 грн
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2019 у справі №912/2920/18 (суддя Кабакова В.Г.) відмовлено в задоволенні клопотання від 03.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" про продовження процесуального строку. Залишено без розгляду відзив на позов від 03.01.2019 та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду від 15.01.2019 скасувати, поновити йому строк на подання відзиву на позовну заяву як такий, що пропущений з поважних причин.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що після отримання позову з'ясував, що акти виконаних робіт були підписані не директором, та для вивчення цього питання потрібно було провести опитування працівників, що потребувало тривалого часу, та на той час юрист Товариства знаходилася у відрядженні.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2019 у справі №912/2920/18 та призначено судове засідання на 20.03.2019.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечував, посилаючись на те, що судом прийнято законну ухвалу, а відповідач пропустив строк для подання відзиву без поважних причин, оскільки спірні акти виконаних робіт на його адресу були надіслані задовго до подання позову, належних доказів відрядження юриста відповідачем не надано, та на підприємстві наявний юридичний відділ, що підтверджується матеріалами справи, та відповідач міг вчасно виконати вимоги суду та процесуального закону.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві, просив ухвалу суду залишити без змін.
Апелянт не скористався своїм правом на участь в судовому заасіданні, надіслав відповідь на відзив, в якій підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її безпідставність з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (п.9). Відповідно до ч. 8 ст.119 цього Кодексу ухвалу про відмову в поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на приведені положення процесуального закону ухвала суду від 15.01.2019 підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою від 12.11.2018 року Господарський суд Кіровоградської області прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" про стягнення заборгованості по договору на виконання будівельно-монтажних робіт №ГП 0600001/2016 від 14.06.2016 в сумі 1 374 807,05 грн та відкрив провадження у справі №912/2920/18 за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 04.12.2018 о 15:00. Встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, а саме для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 19.11.2018, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення (а.с.97), отже строк на подання відзиву спливає - 04.12.2018.
03.12.2018 відповідачем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи на пізнішу дату в січні 2019 року у зв'язку з тривалим знаходженням представника у відрядженні. До клопотання додано копію наказу №71-С/Ввід 03.12.2018 про відрядження юриста Алєксєєвої О.П. з 04.12.2018 по 28.12.2018 для проведення переговорів з контрагентами, втім відзиву на позовну заяву разом з цим клопотанням подано не було, як не було подано і інших клопотань.
Ухвалою від 04.12.2018 суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, продовжив строк підготовчого провадження на 4 дні, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.01.2019.
04.01.2019 до суду надійшло клопотання відповідача, датоване 03.01.2019, про продовження строку на подання відзиву на позов та відзив на позов від 03.01.2019, у якому зазначено клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи. Клопотання про продовження строку на подання відзиву було обгрунтоване тим, що ухвалу було отримано тільки 26.11.2018, з'ясування обставин підписання актів виконаних робіт потребувало певного часу, а юрист Алєксєєва О.П. перебувала у відрядженні.
У свою чергу позивач заперечив щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи та просив залишити відзив на позов без розгляду (заява від 14.01.2019).
Розглянувши дане клопотання відповідача про продовження процесуального строку, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні та залишив відзив без розгляду. Ухвала суду обгрунтована посиланнями на положення ст.42, 113, 118, 119, 207 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю поважних причин щодо неподання відповідачем відзиву у строк, встановлений судом. Суд також зазначив, що клопотання про продовження строку на вчинення процесуальної дії повинно подаватися суду до спливу цього строку.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом першої інстанції при встановленні відповідачу строку на подання відзиву дотримано вище наведених положень процесуального закону.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №904/5995/16 від 03.12.2018.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
У своєму клопотанні від 04.01.2019 відповідач просив саме продовжити йому строк для вчинення процесуальної дії - подання відзиву на позов. Втім, як встановлено судом вище таку дію він повинен був вчинити до 04.12.2018, тобто і клопотання про продовження строку він мав право подати до цієї дати - 04.12.2018, але ним подано клопотання через місяць після спливу строку, встановленого судом.
Тому суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку щодо відсутності законодавчих підстав для продовження строку на подання відзиву та залишив відзив без розгляду.
Суд також вірно встановив, що були відсутні і фактичні підстави, які не залежали від волевиявлення відповідача, щодо вчасного вчинення процесуальної дії, а саме невірне зазначення відповідачем дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі; отримання відповідачем вимоги позивача про сплату боргу (вих. № 461 від 04.10.2018), в якій також міститься посилання на акти виконаних робіт, та можливість з'ясувати обставини підписання спірних актів в установлений строк; можливість ознайомитися в любий час з матеріалами справи; представництво інтересів сторони в судовому процесі не обмежено певними учасниками та з наказу від 03.01.2019 №06-к "Про виконання обов'язків тимчасово відсутнього директора ТОВ "Агродар-Україна Плюс", вбачається, що у товаристві наявний юридичний відділ та повноваження начальника цього відділу виконує інша особа; наказ про відрядження юриста Алєксєєвої О.П. було видано саме в день закінчення строку на подання відзиву, що свідчить про можливість підготовки та подання відзиву вчасно.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на подання відзиву, що не було заявлено в суді першої інстанції та не було предметом оскаржуваної ухвали суду. В силу положень ст. 269 ГПК такі вимоги апеляційної скарги не можуть бути предметом розгляду в апеляційній інстанції.
За встановлених судом обставин справи ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2019 у справі №912/2920/18 прийнята у відповідності до норм процесуального права, підстави, встановлені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для її зміни чи скасування відсутні; ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 118, 119, 165, 167, 269, 270, 271, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2019 у справі №912/2920/18 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2019 у справі №912/2920/18 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 21.03.2019.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна