21.03.2019 Справа № 904/2374/18
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2019 у справі №904/2374/18 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (суддя Загинайко Т.В.; ухвалу постановлено у місті Дніпро без участі представників сторін)
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", смт.Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область
до відповідача-1: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
до відповідача-2: Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Марганець, Дніпропетровська область
третя особа: Національний банк України, м.Київ
про визнання заставодержателем за Договором застави від 25.03.2015 року №37
у справі:
за позовом Національного банку України, м.Київ
до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Марганець, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
про звернення стягнення на предмет застави
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2019 у справі №904/2374/18 (суддя Загинайко Т.В.) повернуто без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до відповідача-1: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та відповідача-2: Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", третя особа - Національний банк України про визнання заставодержателем за Договором застави від 25.03.2015 №37.
Місцевий господарський суд виходив із того, що позовну заяву подану Приватним акціонерним товариством "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", як третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, 05.02.2019 з порушенням вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач-2 за означеним позовом, відповідач за первісним позовом) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2019 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та прийняти позов третьої особи Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання ПрАТ "ТовГЗК" заставодержателем за Договором застави №37 від 25.03.2015, що був укладений між Національним банком України та ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в частині виконання Приватним акціонерним товариством "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" зобов'язання на суму 8146840,00 грн. в рахунок забезпечення цим Договором застави вимог Кредитного договору №19 від 24.10.2008 для об'єднання в одне провадження позову третьої особи ПрАТ "ТовГЗК" з первісним позовом Національного банку України та подальшого їх спільного розгляду.
АТ "Марганецький ГЗК" вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню у зв'язку з наступним. Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін, а ч.1 ст.180 ГПК встановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Таким чином, за твердженням апелянта, обмеження в часі для пред'явлення зустрічного позову встановлено лише для відповідача, а Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" у справі не є відповідачем. АТ "Марганецький ГЗК" зазначає, що на думку господарський суд повинен був застосувати ст.49 ГПК та прийняти до розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки на дату подання цього позову, підготовче провадження не було закінчене, що свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали господарського суду від 07.02.2019.
Національний банк України (третя особа за означеним позовом, позивач за первісним позовом) у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що у відповідності до п.5 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній має бути зазначено у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо). В свою чергу, статтею 280 ГПК України встановлено підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що в тексті апеляційної скарги апелянт жодним чином не надає правових висновків щодо визначених статтею 280 ГПК підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Виходячи з вищевказаного, Національний банк України вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області під час постановлення оскаржуваної ухвали було дотримано усіх норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.
У червні 2018 року Національний банк України (позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач), в якій просив: - в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором від 24.10.2008 №19 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в сумі заборгованості НОМЕР_1 грн. 02 коп., звернути на користь Національного Банку України стягнення на майно відповідача - Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що належить йому на праві власності - предмет застави за договором застави від 25.03.2015 №37, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №656, встановивши спосіб реалізації предметів застави шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", а саме на майно згідно з переліком; - залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"; - розгляд справи проводити у закритому режимі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2374/18, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 31.07.2018 на 12:00 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк". Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2018 у справі №904/2374/18 було встановлено відповідачу подати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України в строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.02.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", як третьої особи з самостійними немайновими вимогами щодо предмета спору, до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", третя особа - Національний банк України, в якій просить визнати заставодержателем за Договором застави від 25.03.2015 №37, що був укладений між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований у реєстрі 25.03.2015 за №656) в частині виконання Приватним акціонерним товариством "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" зобов'язання на суму 8146840 грн. 00 коп. в рахунок забезпечених договором застави вимог кредитного договору від 24.10.2008 №19.
Повертаючи подану позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд у своїй в ухвалі від 07.02.2019, яка є предметом апеляційного оскарження Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" зазначив, що ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2018 про відкриття провадження у справі №904/2374/18 було отримано відповідачем 12.07.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося судом відповідачеві, та яке повернулося до суду 17.07.2018 (а.с.158 т.1), отже, встановлений судом строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та, відповідно, для подання позовної заяви третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору закінчився 27.07.2018.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
За приписами частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що:
- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2018 ця справа призначалась до розгляду в підготовчому засіданні на 31.07.2018;
- в судовому засіданні 31.07.2018 провадження у справі було зупинено;
- постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2018 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 у цій справі було скасовано, а цю справу направлено для продовження розгляду суду першої інстанції;
- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2018 розгляд справи призначений на 19.12.2018, одна це судове засідання не відбулось, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 06.12.2018 провадження у справі зупинено до розгляду Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду касаційної скарги Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та повернення матеріалів справи до Господарського суд Дніпропетровської області;
- ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у цій справі, а матеріали справи повернуті суду першої інстанції;
- 14.01.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області поновлено провадження у цій справі, розгляд справи призначений до розгляду на 05.02.2019 в підготовчому судовому засіданні.
Таким чином, заява Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", як третьої особи з самостійними немайновими вимогами щодо предмета спору, що була подана суду 05.02.2019, була отримана судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження.
Згідно з частиною третьою статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовів третіх осіб, які заявляються самостійні вимоги щодо предмету спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Згідно ж з частиною першою статтею 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина шоста статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом наведених вище положень процесуального законодавства граничний строк для пред'явлення зустрічного позову до подання відзиву на позов встановлено лише для відповідача.
Оскільки ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" була подана суду першої інстанції заява, в якій ця особа мала намір вступити у справу у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, то за приписами частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України таке право може бути реалізоване до закінчення підготовчого провадження.
Як встановлено вище судом апеляційної інстанції, підготовче провадження у цій справі за станом на 05.02.2019 закінченим судом першої інстанції не було.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково застосував до третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, положення частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України щодо наслідків спливу строку пред'явлення зустрічного позову відповідачем.
За наведеного є недоречним посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 07.02.2019 на те, що згідно з частиною восьмою статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Разом із наведеним вище колегія суддів враховує також наступне.
У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті (так правова позиція відзначена у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №904/9129/17).
У справі, що розглядається у цій справі Національний банк України, як кредитор за кредитним договором №19 від 24.10.2008, що був укладений між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк", та як заставодержатель за договором застави №37 від 25.03.2015, укладеним між Національним банком України та ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", просить в рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №19 від 24.10.2008 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в сумі 2464245586,02 грн. звернути на користь Національного банку України стягнення на майно ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що належить йому на праві власності - предмет застави за договором застави №37 від 25.03.2015, встановивши спосіб реалізації предметів застави шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Натомість ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, подавши позов про визнання цієї особи заставодержателем за Договором застави №37 від 25.03.2015, що був укладений між Національним банком України та ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в частині виконаного ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" зобов'язання на суму 8146840 грн. в рахунок забезпечених цим договором застави вимог Кредитного договору №19 від 24.10.2008.
Отже, судом першої інстанції при вирішенні питання про прийняття заяви ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" із самостійними вимогами на предмет спору необхідно було вирішити також й питання щодо можливості прийняття такої заяви з огляду на відповідність й іншим приписам статей 42, 49 та 50 Господарського процесуального кодексу України.
Проте правової оцінки таким спірним обставинам справи оскаржена ухвала суду першої інстанції не містить.
Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки у даному випадку колегією суддів суду апеляційної інстанції встановлено, що мало місце неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, наявні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача про скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати в сумі 1921,00 грн. на оплату судового збору, понесені Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" у зв'язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача та підлягають розподілу між сторонами судом першої інстанції за результатами остаточного вирішення цієї справи.
Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2019 у справі №904/2374/18 - скасувати.
Направити справу №904/2374/18 для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Судові витрати Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в сумі 1921 грн. 00 коп. у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Національний банк України, остаточний розподіл яких здійснити за результатами розгляду справи по суті спору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 21.03.2019.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова