79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" березня 2019 р. Справа №921/502/17-г/8
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді - Плотніцького Б.Д.
суддів Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання: Михайлишин С.В.
та представників учасників судового процесу
від позивача (апелянта): не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2;
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вих. № 98 від 17.01.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/467/19 від 30.01.2019)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 (повний текст складено 10.01.2019),
у справі №921/502/17-г/8, суддя Чопко Ю.О.,
про залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль,
до відповідача ОСОБА_3 підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу в сумі 718 172,14 грн, ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_3 підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 718 172,14 грн компенсації вартості об'єму спожитого у березні-квітні 2017 року природного газу.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в березні-квітні 2017 відповідачем, за відсутності підтвердженого оператором газотранспортної системи обсягу природного газу (номінації), спожито природного газу в обсязі 31,663 та 7,922 тис. куб. м, що, в свою чергу, призвело до виникнення неврегульованого небалансу позивача, як оператора ГТМ. У зв'язку із цим, на думку позивача, відповідач зобов'язаний компенсувати вартість об'єму спожитого природного газу у розмірі 718 172,14 грн.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2017 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 718 172 грн 14 коп компенсації вартості об'єму спожитого природного газу та 10 772 грн 58 коп в повернення сплаченого позивачем судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2017 у справі №921/502/17-г/8 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 16.07.2018 рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду України від 01.02.2018 у справі №921/502/17-г/8 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, зокрема, що судом було створено усі умови для реалізації позивачем його процесуальних прав, однак останній не з'являвся у судові засідання. Враховуючи неповідомлення позивачем про причини неявки у судові засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі імперативної норми частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом не мотивовано як саме неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду судом справи по суті за наявними матеріалами.
Зазначає, що залишаючи позов без розгляду, суд не дослідив необхідності явки представника позивача в судове засідання для вирішення спору по суті.
Вважає, що, участь представника позивача у справі це його право, а не обов'язок, а справу можна було розглянути за наявними у ній матеріалами, оскільки всі необхідні для розгляду справи документи були надані позивачем, жодних додаткових доказів судом від позивача не витребовувалось.
Заперечення інших учасників справи
Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 у даній справі залишити без змін з підстав правомірності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, зокрема, що після призначення справи до судового розгляду по суті позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, жодних заяв про розгляд справи за його відсутності не подав. Окрім того, під час підготовчого провадження позивачем не було подано письмових пояснень, тому відповідач вважає, що участь уповноваженого представника позивача була обов'язковою з метою надання обгрунтованих пояснень з врахуванням висновків Верховного суду, викладених у постанові від 16.07.2018.
Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Стислий виклад встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин
Постановою Верховного Суду від 16.07.2018 рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду України від 01.02.2018 у справі №921/502/17-г/8 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.08.2018 прийнято матеріали даної справи до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.09.2018.
Підготовчі засідання неодноразово відкладались з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12. 2018.
Зокрема, у вказаній ухвалі суду зазначено, що представник позивача у судовому засіданні 27.11.2018 подав суду клопотання про долучення до справи документів (вх.№21761 від 27.11.2018), а саме: копію Інформації за березень 2017; копію Акта №03-17-1512000729-Баланс від 31.03.2017; копію розрахунку від 31.03.2017; копію розрахунку №03-17-1512000729-Баланс від 31.03.2017; копію Інформації за квітень 2017; копію Акта №04-17-1512000729-Баланс/2 від 30.04.2017; копію розрахунку від 14.06.2017.
Окрім того, закриваючи підготовче провадження, судом зазначено, що представники сторін у судовому засіданні повідомили про усі обставини даної справи, а також надали усі докази на підтвердження заявлених вимог.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.12.2018 відкладено розгляд справи по суті на 09.01.2019.
У судові засідання, призначені для розгляду справи по суті на 19.12.2018 та на 09.01.2019 позивач участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Відтак, місцевий господарський суд, зважаючи на неповідомлення позивачем причин неявки у судові засідання, відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі імперативної норми частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Мотиви та норми права, якими керується суд апеляційної інстанції
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 2 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час, учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Разом з тим, у жодній з ухвал у цій справі судом не визнавалась обов'язковою участь учасників судового провадження у справі (як позивача, так і відповідача) в судових засіданнях.
Щодо обов'язку позивача надати докази у справі, то на стадії підготовчого провадження ухвалою від 24.10.2018 позивачу було запропоновано, а не зобов'язано, надати суду письмові пояснення з врахуванням постанови Верховного суду.
Більше того, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно з частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (п.7 ч.2 ст.182); вирішує заяви та клопотання учасників справи (п.10 ч.2 ст.182); встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення (п.12 ч.2 ст.182); встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання (п.15 ч.2 ст.182); призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (п.18 ч.2 ст.182).
Згідно приписів статті 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Отже, ухвалою від 27.11.2018 суд першої інстанції, закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до розгляду по суті, без висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду та без встановлення додаткових вимог до сторін, визнав за можливе призначити справу до розгляду по суті, що свідчить про достатність матеріалів для її розгляду по суті.
Статтею 194 ГПК України регламентовано, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції явка позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У даному випадку, місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу, не обґрунтував, яким чином нез'явлення позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказав, які саме вимоги суду не були виконані позивачем та не з'ясував причини їх невиконання.
Положеннями частин 1, 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Колегія суддів зазначає, що наведені положення статтей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся з заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Висновки суду
Таким чином, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Таким чином, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, при виконанні позивачем всіх вимог суду та наявності в матеріалах справи достатніх доказів для вирішення спору по суті, господарський суд зобов'язаний був мотивувати ухвалу суду, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.
Колегія суддів констатує, що судом першої інстанції в оспорюваній ухвалі суду не наведено мотивів неможливості розгляду справи за наявними у ній матеріалами та мотивів, за якими неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи, що стадія підготовчого провадження була завершена ухвалою суду від 27.11.2018 та суд перейшов до стадії розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на розгляд Господарського суду Тернопільської області.
Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 240, 269, 275, 280, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2019 у справі №921/502/17-г/8 - скасувати.
Справу № 921/502/17-г/8 направити до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2019
Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький
Судді Г.Т. Кордюк
ОСОБА_1