вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" березня 2019 р. Справа№ 910/12409/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Козир Т.П.
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 (дата підписання повного тексту рішення - 23.11.2018)
у справі № 910/12409/18 (суддя - Морозов С.М.)
за позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
до Київського квартирно-експлуатаційного управління
про стягнення 28 333,77 грн.
Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі за текстом - відповідач) заборгованості за договором №34-1020149 від 17.05.2017 про закупівлю послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в розмірі 28 333,77 грн., з яких: 28 130,77 грн. - основний борг за надані послуги ІІІ етапу, 203,00 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання перед позивачем в частині проведення повних і своєчасних розрахунків за виконані роботи, внаслідок чого і виникла заборгованість, яку просить стягнути позивач.
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про ненадання позивачем належним чином оформлених примірників актів приймання-передачі наданих послуг з доданим до них комплектом документації, передбаченої в технічному завданні. Окрім того, за твердженням відповідача, умовами укладеного між сторонами договору погоджено оплату наданих у повному обсязі послуг, а не їх етапів, відтак умови договору щодо поетапної оплати не відповідають проекту договору, який міститься в технічній документації, затвердженій протоколом засідання тендерного комітету, а тому є нікчемними та не можуть братися до уваги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі №910/12409/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/12409/18 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з огляду на невиконання відповідачем свого обов'язку з поетапної оплати наданих позивачем послуг. При цьому судом відхилено доводи відповідача про відсутність такого обов'язку як такі, що суперечать умовам укладеного між сторонами договору, погодженим за згодою та вільним волевиявленням сторін, а тому ці умови підлягають обов'язковому виконанню сторонами належним чином і в погоджені у договорі строки.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/12409/18 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права. Загалом доводи апеляційної скарги ідентичні тим, які наводилися під час розгляду справи місцевим господарським судом. Водночас відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступне:
- місцевим судом у рішенні не відображено доводів та заперечень відповідача, не вказано, з яких причин суд не бере до уваги та відхиляє доводи відповідача;
- договором передбачено альтернативне право оплатити надані позивачем послуги після їх надання у повному обсязі, оскільки місцевий суд невірно трактував п.2.1 Договору;
- додатковою угодою від 26.12.2017 сторони змінили умови виконання Договору в частині порядку оплати наданих послуг;
- судом не надано належної оцінки листу відповідача №303/25-4653 від 05.09.2017, в якому позивача повідомлено про здійснення оплати послуг після виконання та прийняття робіт (послуг) на третьому та четвертому етапах. Оскільки зауважень від позивача з цього приводу не надходило, відповідач вважає, що позивач погодився із умовами, викладеними в листі;
Заперечення позивача у відзиві на апеляційну скаргу зводяться до того, що технічна документація згідно з укладеним між сторонами Договором передається відповідачу лише після виконання договору у повному обсязі, тобто після закінчення надання послуг, а не окремого етапу цих послуг. Також позивач зазначав про відсутність неврегульованих розбіжностей між сторонами ані на етапі укладення договору, ані на етапі його виконання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/12409/18 та вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
17.05.2017 між позивачем, як учасником, та відповідачем, як замовником, укладено договір № 34-1020149 про закупівлю послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі за текстом - Договір), за умовами якого (п.п.1.1, 1.3) замовник замовляє, приймає та оплачує послуги, а учасник зобов'язується з дотриманням вимог законодавства, надати послуги, код 71250000-5 - архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (послуги по виготовленню технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель Міністерства оборони України для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і споруд військових містечок) Лот №2 - Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на вул. Онуфрія Трутенка, 9 у Голосіївському районі м. Києва. Надання послуг здійснюється відповідно до технічного завдання (Додаток № 1) та календарного плану надання послуг (Додаток № 2), які є невід'ємною частиною договору.
Загальна вартість послуг становить 114 997,00 грн. з ПДВ відповідно до кошторису (Додаток №3). Замовник сплачує вартість послуг/етапу послуг протягом 20 днів з дня приймання наданих послуг/етапу послуг згідно з належним чином оформленим актом приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг (п.2.1 Договору).
В розділі 3 Договору сторонами погоджено порядок приймання і передачі послуг, згідно з п.3.3 якого після закінчення послуг замовник приймає від учасника два належно оформлених ним примірника акта приймання-передачі наданих послуг з доданням до нього комплексу документації, передбаченого в технічному завданні (Додаток № 1) і умовами цього договору. Після завершення виконання кожного етапу послуг, вказаного у календарному плані надання послуг (Додаток № 2), сторонами підписується акт приймання-передачі наданого етапу послуг, який підлягає оплаті замовником у строк, визначений у п. 2.1. цього договору.
Строки виконання послуг врегульовані сторонами у розділі 4 Договору, в п.п.4.1, 4.5 якого передбачено, що послуги надаються учасником і оплачуються замовником поетапно. У випадку дострокового виконання робіт замовник достроково приймає надані послуги і здійснює оплату послуг.
В п.п.6.1.1 п.6.1 Договору встановлено обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі прийняти та оплатити послуги/етапи послуг.
Згідно з п.9.1 Договору останній набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором.
В Додатку №1 до Договору сторони погодили технічне завдання з надання послуг по виготовленню технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель Міністерства оборони України для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і споруд військових містечок на вул. Онуфрія Трутенка, 9 у Голосіївському районі м. Києва, площа 20,24 га.
26.12.2017 сторонами було укладено додаткову угоду №2, в якій вони вирішили внести зміни до п.2.1 Договору, виклавши його у наступній редакції: «Загальна вартість послуг у 2017 році становить 0 грн., у тому числі ПДВ 0 грн. Загальна вартість послуг у 2018 році становить 114 997,00 грн., у тому числі ПДВ - 19 166,17 грн. (95830,83 грн. без ПДВ) відповідно до Кошторису (Додаток №3)».
Окрім того, вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни до п.4.1 Договору, зазначивши про те, що строк виконання послуг зазначений у Календарному плані надання послуг (Додаток №2), а також до п.9.1, скоригувавши строк дії Договору до 30.07.2018.
Згідно з Календарним планом надання комплексних інженерних послуг за кодом CPV ДК 021-2015 71250000-5, викладеним у Додатку №2 до Договору у редакції додаткової угоди №2 від 26.12.2017, термін виконання І етапу робіт вартістю 4 088,09 грн. з ПДВ - протягом травня-серпня 2017 року; ІІ етапу робіт вартістю 17 271,52 грн. з ПДВ - протягом серпня-вересня 2017 року; ІІІ етапу робіт вартістю 28 130,77 грн. з ПДВ - протягом вересня-грудня 2017 року; ІV етапу робіт вартістю 65 506,62 грн. з ПДВ - протягом грудня 2017 року - червня 2018 року.
За твердженням позивача, після надання ним послуг ІІІ етапу відповідачу, на підтвердження чого надано погоджену відповідачем технічну документацію, позивач звернувся до відповідача з листом №5/1022 від 27.03.2018, в якому просив оплатити надані послуги у передбачений п.2.1 Договору строк. Також позивач зазначав про наявність заборгованості з оплати вартості послуг попередніми етапами, прийнятими відповідачем без зауважень, додавши до листа Акт приймання-передачі ІІІ етапу наданих послуг за Договором.
Відповідач у листі №303/25-2927 від 15.05.2018 підтвердив одержання 10.05.2018 від позивача оригіналу акту приймання-передачі наданих послуг за ІІІ етап та повідомив про здійснення оплати послуг після виконання та прийняття робіт (послуг) у повному обсязі, а саме після прийняття замовником від учасника два належно оформлених примірники акта приймання-передачі наданих послуг з доданням до нього комплекту документації, передбаченої у Технічному завданні, про що також відповідач вказував позивачеві у листі №303/25-4653 від 05.09.2017.
Спір у даній справі стосується наявності чи відсутності підстав для здійснення оплати за наданні позивачем послуги, передбачених умовами Договору.
Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, зі змісту укладеного між сторонами Договору вбачається, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно зі ст. ст. 837, 843 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Нормами ст. ст. 846, 854 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Виходячи з умов п.п.2.1, 3.4, 4.1 Договору, сторони передбачили поетапне виконання та оплату робіт, відповідно до погодженого календарного плану та після надання належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг, протягом 20 днів з дня їх приймання. Замовник протягом 5 робочих днів після отримання акта приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг зобов'язаний повернути учаснику підписаний та засвідчений печаткою акт приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг.
З огляду на викладене, апеляційний суд не приймає доводи відповідача про те, що Договором передбачено альтернативне право оплатити надані позивачем послуги після їх надання у повному обсязі.
Матеріали справи свідчать про те, що Акти приймання-передачі наданих послуг за І та ІІ етапами за Договором були прийняті відповідачем без зауважень, про що зазначено безпосередньо відповідачем у листі №303/25-4653 від 05.09.2017 (т.с. 1, а.с. 187).
Також до позову додано Акт №3 від 26.03.2018 приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг (ІІІ етап послуг (камеральні роботи) за Договором на суму 28 130,77 грн., підписаний та скріплений печаткою позивача, який було надіслано на адресу відповідача та отримано ним, про що вказано в листі №303/25-2927 від 15.05.2018 (т.с. 1, а.с. 204-205).
Доказів, які б свідчили про наявність у відповідача будь-яких зауважень до виконаних позивачем робіт за ІІІ етапом матеріали справи не містять, але у встановлені Договором порядку і строки відповідач не розрахувався з позивачем.
При цьому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що умовами Договору не передбачено поетапної оплати виконаних робіт, оскільки вони суперечать умовам укладеного між сторонами Договору, зокрема п.п.2.1, 3.3, 3.4, який є обов'язковим до виконання сторонами, а обов'язок з оплати та строк оплати послуг умовами Договору не ставиться в залежність від факту надання комплекту технічної документації, передбаченого в технічному завданні.
Колегія суддів вважає непереконливими твердження відповідача про невідповідність умов Договору в частині визначення поетапної оплати вартості виконаних робіт проекту договору, який міститься в технічній документації, а тому такі умови є нікчемними, з огляду на таке.
Засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі", в ст. 2 якого передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Як вбачається з Договору, його сума не перевищує 200 тисяч гривень, а тому Закон України "Про публічні закупівлі" застосовується виключно в частині дотримання принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом та з метою відбору надавача послуг та виконавця робіт шляхом використання електронної системи закупівель.
Окрім того, відповідно до ст. 36 вищезгаданого Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до норм ст. ст. 179, 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
В ст. ст. 6, 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає вільний вибір контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З наведеного слідує, що уклавши Договір №34-1020149 від 17.05.2017, сторони у належній формі досягнули згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема, в частині поетапної оплати наданих послуг. Доказів оспорення умов Договору або визнання його недійсним повністю чи частково матеріали справи не містять, а тому умови Договору є обов'язковими для виконання сторонами.
Також колегією суддів враховано, що оплата відповідачем наданих позивачем послуг по І-ІІІ етапах робіт за укладеним між сторонами Договором здійснювався у судовому порядку і з цього приводу винесено низку рішень, які набрали законної сили, зокрема, у справах №910/5543/18, №910/5542/18, №910/5546/18, №910/5547/18. Під час розгляду вказаних справ судами, серед іншого, встановлено, що умовами укладеного між сторонами Договору передбачено поетапне виконання та оплата робіт, відповідно до погодженого календарного плану та після надання позивачем належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг, протягом 20 днів з дня їх приймання у порядку п.2.1 Договору.
Наведене свідчить про те, що в судовому порядку у межах розгляду справи №910/5543/18 вже було встановлено обов'язок відповідача здійснювати оплату наданих за Договором послуг після кожного виконаного етапу (надання послуг) на підставі наданих Актів приймання-передачі таких послуг, що в силу ч.4 ст. 75 ГПК України не потребує повторного доказування у справі №910/12409/18, в якій беруть участь ті ж самі сторони і предметом спору є стягнення боргу за тим самим Договором.
В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як уже зазначалося вище, відповідачем підтверджено факт отримання Акту приймання-передачі ІІІ етапу наданих послуг за Договором (№303/25-2927 від 15.05.2018).
В ч.4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Тобто, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Водночас, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Окрім того, згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
З наведеного випливає, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Однак, отримавши від позивача Акт приймання-передачі ІІІ етапу наданих послуг за Договором 10.05.2018, відповідачем не було вчинено дій щодо належного оформлення вказаного Акту та оплати наданих позивачем послуг на суму 28 130,77 грн. у встановлений п.2.1 Договору строк, тобто до 30.05.2018, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що прострочення відповідача з оплати вартості виконаних робіт за ІІІ етапом виникло з 31.05.2018.
Колегія суддів вважає непереконливими доводи відповідача про те, що додатковою угодою від 26.12.2017 сторони змінили умови виконання Договору в частині порядку оплати наданих послуг, а також посилання відповідача на лист №303/25-4653 від 05.09.2017, яким він останній повідомив позивача про здійснення оплати послуг після виконання та прийняття робіт (послуг) по третьому та четвертому етапах.
За умовами п.10.5 Договору всі додатки до нього, зміни доповнення оформлюються шляхом укладання додаткових угод, що є невід'ємними його частинами та мають рівну йому юридичну силу в разі, якщо вони підписані належним чином уповноваженим представниками сторін та скріплені печатками.
Натомість ані додатковою угодою від 26.12.2017, ані будь-якою іншою угодою не було внесено змін до п.п.2.1, 3.3, 4.1 Договору, за умовами яких відповідач зобов'язаний сплачувати за послуги поетапно. До того ж, згідно з п.2 вищевказаної додаткової угоди, сторони підтвердили, що умови Договору залишаються в силі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо здійснення оплати наданих послуг поетапно і така оплата не суперечить вимогам законодавства України та відповідає ціновій пропозиції позивача, зробленій на етапі підготовки в процедурі публічних закупівель.
Таким чином, зважаючи на відсутність доказів оплати наданих позивачем послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 28 130,77 грн. основного боргу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, встановлені договором або законом.
Окрім вимог про стягнення з відповідача основного боргу, позивач просив стягнути 3% річних, нарахованих на суму боргу за період з 31.05.2018 по 27.08.2018 відповідно до ст. 625 ЦК України.
Оскільки в процесі перегляду справи було підтверджено факт прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем, то нарахування 3% річних є правомірним.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів дійшла висновку про його арифметичну правильність, у зв'язку з чим в цій частині вимог позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не відображено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення всі доводи відповідача та підстави їх відхилення є неспроможним, оскільки аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/12409/18 залишити без змін.
3. Справу №910/12409/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 20.03.2019.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
Т.П. Козир