20.03.2019
Єдиний унікальний № 497/315/19
Провадження № 1-кс/497/119/19
20.03.2019 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
перекладача підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тіанеті, Республіки Грузія, грузина за національністю, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 31.10.2018 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 3 КК України до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина Грузії НОМЕР_1 виданого Міністерством юстиції 09.01.2019 року
20.03.2019 року старший слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019160270000052 від 21 лютого 2019 року, за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
З поданого клопотання вбачається, що слідчим відділом Болградського відділення поліції здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019160270000052, відомості щодо якого 21 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за первинною правовою кваліфікацією передбаченою ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_5 , раніше судимий 31.10.2018 року року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3 КК України до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку, знову вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
14.02.2019 року близько о 19 годині (точний час досудовим слідством не встановлено), ОСОБА_5 маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, підійшов до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Знаходячись біля вказаного будинку зі східної сторони, він переконавшись, що на другому поверсі в квартирі АДРЕСА_3 , у той час ніхто не проживав, вирішив вчинити крадіжку з вказаного житла шляхом незаконного проникнення до нього.
У подальшому, ОСОБА_5 діючи умисно, таємно та з корисливих мотивів, заліз на другий поверх, де за допомогою викрутки, яка знаходилася при ньому, віджав одну стулку заскленого балкону, через яку проник всередину балкону зазначеної квартири. Надалі він через відчинені балконні двері проник всередину вказаної квартири, де знайшов та викрав наступне майно:
-грошові кошти у сумі 500 євро (п'ять купюр номіналом по 100 євро), що становить по відношенню до української гривні станом на 14.02.2019 - 15250.00 гривень,
-планшетний комп'ютер «Ipad» виробництва «Apple», вартістю 12000 грн.,
-чоловічий спортивний костюм (куртка і брюки) виробництва «adidas», вартістю 2000 гривень,
-чоловічі брюки-джинси виробництва «Дизель», вартістю 2500 гривень,
-чоловічі брюки-джинси виробництва «Лєвіс», вартістю 300 гривен,
-чоловічі брюки-джинси виробництва «Лєвіс», вартістю 300 гривен,
-спортивну жіночу куртку виробництва «Ребек», вартістю 1000 гривень,
-чоловічу футболку виробництва «Дизель», вартістю 800 гривень,
-чоловічу футболку виробництва «Гез», вартістю 200 гривень,
-чоловічий одеколон «Bleu» виробництва «Шанель», вартістю 1500 гривень,
-дезодорант виробництва «Гучі», вартістю 300 гривень,
-жіночі парфуми виробництва «Діор», вартістю 1000 гривень,
-нові чоловічі шкарпетки виробництва «Ребек» у кількості 12 пар, загальною вартістю 400 гривень,
-електричний станок для бриття «Avon», вартістю 500 гривень,
-нові чолові шкарпетки виробництва «Аdidas», вартістю 40 гривень,
-чоловічі спортивні штани виробництва «Ребек», вартістю 500 гривень,
-чоловічий светр виробництва «Дизель», вартістю 500 гривень,
-чоловічий светр виробництва «Аdidas», вартістю 200 гривень,
-чоловічу спортивну кофту виробництва «Аdidas», вартістю 200 гривень,
-шкіряний ремінь виробництва «BLK JEANS», вартістю 300 гривень,
-нові чоловічі труси виробництва «Sweet dream», вартістю 50 гривень,
-дорожню сумку виробництва «Nike», вартістю 350 гривень,
яке належить ОСОБА_9 .
Викрадене майно він помістив у викрадену там же сумку, з яким з місця вчинення кримінального правопорушення зник у спосіб аналогічний проникненню, та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 28 190.00 гривен.
ОСОБА_5 , 20 березня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Допитаний як підозрюваний, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав себе винним повністю, розкаявся та надав правдиві показання.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав. Стверджував про наявність ризиків визначених ст.177 КПК України, а також, що з метою більш повного та комплексного використання можливостей правоохоронних органів у встановленні об'єктивних обставин вчиненого злочину, виникла необхідність у затриманні та обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В наявності є достатньо ризиків, передбачених КПК України, в тому числі приховування від органу досудового розслідування, відсутність будь-яких соціальних зв'язків, сім'ї та родичів не має, являється громадянином іноземної держави, ніде не зареєстрований, а ні постійного, а ні тимчасового місця роботи також не має, суспільно-корисною працею не займається, будучи засудженим Шевченківським районним судом м. Києва вчинив новий злочин, тобто жодних висновків не зробив та на шлях виправлення не став.
Всі ці обставини свідчать про неможливість забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Підозрюваний пояснив слідчому судді про обставини вчинення ним даного злочину, стверджував, що вину визнає цілком та беззаперечно, щодо клопотання слідчого не заперечував. На даний час ніхто з працівників поліції не вчиняв відносно нього ніякого тиску, а ні морального, а ні фізичного, не дозволені методи впливу до нього не застосовувалися.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 , - ОСОБА_7 підтримав клопотання слідчого, вважав за можливе його задовольнити. Разом з цим, просив зменшити розмір застави до суми спричинених збитків.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що в провадженні Болградського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області перебуває кримінальне провадження за № 12019160270000052, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2019 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
За інформацією, викладеною в клопотанні, та безпосередньо отриманою під час розгляду цього клопотання в судовому засіданні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця події, а саме квартири АДРЕСА_4 , за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_9 , яким зафіксовано характер та обставини викрадання майна належного ОСОБА_9 ;
- допитом потерпілої ОСОБА_9 , яка надала пояснення з приводу відомих їй обставин таємного викрадання, належного їй майна, то детально описала зовнішні особливості викраденого майна;
- протоколом обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , в ході якого вилучено майно викрадене у ОСОБА_9 ,
- оглядом предметів, вилучених при обшуку, які були впізнані потерпілою;
- протоколами допитів свідків,
- іншими матеріалами даного кримінального провадження.
З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа
Відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
Слідчий суддя вважає, що усі докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 названого кримінального злочину, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі:
- тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі доведеності вини у вчиненому злочині, у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років;
- відсутність будь-яких соціальних зв'язків на території України, сім'ї та родичів не має,
- жодного місця мешкання на території України не має, ніде не зареєстрований,
- зі слів підозрюваного прибув до України в 2017 році, посвідку на проживання в Україні не отримував, а відтак перебуває на Україні безпідставно, тобто незаконно;
- а ні постійного, а ні тимчасового місця роботи також не має,
- суспільно-корисною працею не займається,
- будучи засудженим Шевченківським районним судом м. Києва 31.10.2018 року до умовної міри покарання, вчинив новий злочин після спливу лише трьох місяців, тобто жодних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став.
А відтак дані обставини не зможуть гарантувати того, що підозрюваний і надалі не буде вчиняти злочини.
А ні підозрюваний, а ні захисник не заперечували щодо клопотання слідчого, та доводів прокурора.
Проте, захисник просив зменшити розмір застави, на якій на голошував прокурор до суми спричинених збитків потерпілій до 28 190.00 гривен.
Усі, вище перелічені обставини свідчать про відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, які є досить очевидними.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначаючи строк дії запобіжного заходу слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно положень ст. 219 ч.1 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
ОСОБА_5 було повідомлено про підозру 20.03.2018 року о 12:00 годині, та саме з цієї дати починає спливати строк досудового розслідування.
А відтак, слідчий суддя вважає за можливе обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 травня 2019 року.
Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 цієї ж статті щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального злочину, за яким він підозрюється, являється громадянином іншої держави, постійного місця роботи не має, відсутні відомості про будь-які взагалі джерела його доходів, соціальних зв'язків в Україні не має, які б могли стримувати останнього від неправомірних дій, чи забезпечити його правомірність перебування на території України, суд вважає за необхідне визначити заставу в 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921.00 гривен х 50 = 96 050.00 гривен), що є далеко не максимальною, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 18.05.2019 року, вважаю за необхідне покласти наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Болградського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, вжити заходи до офіційного працевлаштування, здати на зберігання до Болградського ВП паспорт громадянина Грузії.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні №12019160270000052 від 21.02.2019 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Тіанеті, Республіки Грузія, громадянину Грузії запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльська установа виконання покарань (№ 22)» Міністерства юстиції України.
Строк тримання під вартою рахувати з дати оголошення даного судового рішення 20.03.2019 року 20:15 години.
Строк дії ухвали до 20:15 години 18 травня 2019 року.
Одночасно визначити розмір застави у межах 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96 050.00 гривен (дев'яносто шість тисяч п'ятдесят гривен) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Болградського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, вжити заходи до офіційного працевлаштування, здати на зберігання до Болградського ВП паспорт громадянина Грузії.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20:15 години 18 травня 2019 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Ізмаїльського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України (СІЗО № 22).
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1