ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2397/19
провадження № 1-кп/753/997/19
"20" березня 2019 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальні провадження № 12019100020000010 від 01.01.2019 р.; № 12019100020000610 від 28.01.2019 по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова Одеса, Миколаївська область, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території м. Києва, раніше судимого:
-24.05.2017 Заводським районним судом м. Миколаєва, за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,
У невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи ОСОБА_6 умисно, незаконно придбав кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно- дробильної дії, виготовлений саморобним способом за допомогою металообробного устаткування, який поклав до лівої кишені куртки, в яку був одягнений, тим самим почав незаконно, тобто всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, носити його без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 01.01.2019 близько 17 год. 31 хв. на перехресті вулиць Здолбунівська та Ревуцького в м. Києві, працівниками поліції затримано ОСОБА_7 , в якого під час особистого обшуку в присутності двох понятих виявлено та вилучено кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом за допомогою металообробного устаткування, який ОСОБА_8 незаконно носив без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_6 здійснив незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України.
27.01.2019 року приблизно о 21 год. 00 хв., в невстановлений досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, вступив в спільну злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_8 разом з невстановленою досудовим слідством особою, того ж дня приблизно о 23 год. 00 хв., перелізли через паркан, тим самим проникли на територію земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_2 , де впевнившись та переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, діючи узгоджено та обопільно, виконуючи чітко умови злочинної змови ОСОБА_8 , разом з невстановленою досудовим слідством особою, демонтували з металопластикового вікна захисну решітку.
Далі, ОСОБА_8 , відповідно до відведеної йому злочинної ролі, допомагав в демонтуванні вікна, а саме придавлював секцію відкривання вищевказаного вікна, а невстановлена особа за допомогою заздалегідь приготовленого для полегшення вчинення злочину, а саме викрутки, віджав вікону раму металопластикового вікна, тим самим його відкрив, після чого через зазначене вікно проникли до вище вказаного будинку звідки з метою подальшого таємного викрадення, вибрали чуже майно, що належить ОСОБА_9 , а саме: набір інструментів вартістю 200 грн., 4 викруток вартістю 200 грн., плитку шоколадки «Оленка» вартістю 20 грн., 2 пачки кульок для пневматичного пістолету вартістю 400 грн., іграшку «спінер» вартістю 5 грн., які були покладені до рюкзаку, що був при ОСОБА_6 , два пульти від телевізорів «Самсунг» та «Акаі» вартістю 200 грн., ТВ-тюнер марки «Tiger» вартістю 500 грн., підставки для телевізора вартістю 70 грн., одна сушилки для взуття вартістю 200 грн., 2 пачки касет від станка для гоління марки «Gillette Mach 3» вартістю 250 грн., пляшка коньяку марки «Клінков» 0,5 л., вартістю 160 грн., 2 дроти для телевізора вартістю 100 грн., сонцезахисні окуляри вартістю 50 грн., вимірювальна рулетка вартістю 120 грн., кусачки вартістю 50 грн., які були поміщені до іншого рюкзаку, телевізор марки «Samsung» вартістю 3000 грн., та телевізор «Акаі», вартістю 5000 грн., які були поміщені до великої сумки.
Після чого ОСОБА_8 , утримуючи речі, що були в його рюкзаку, намагався зникнути з місця вчинення злочину, однак з причин, що не залежали від його волі, не зміг довести свої злочинні дії до кінця, оскільки був затриманий працівниками охорони при виходу з будинку.
Таким чином, ОСОБА_6 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у інше приміщення, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 263,ч.2 ст. 15, ч.3 185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 01.01.2019 близько 17 год. 31 хв. на перехресті вулиць Здолбунівська та Ревуцького в м. Києві його було затримано працівниками поліції, які вилучили у нього кастет, який він незаконно придбав. Крім того, 27.01.2019 року приблизно о 21 год. 00 хв., він домовився із своїм знайомим щодо викрадення майна з приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Приблизно о 23 год. 00 хв., він разом зі знайомим перелізли через паркан вказаної земельної ділянки, після чого підійшли до будинку, де він допоміг демонтувати вікно, а його знайомий віджав раму вікна, відкрив його, після чого вони проникли в приміщення будинку через вікно, звідки викрали майно, яке зазначено в обвинувальному акті, сховавши його в сумки. Після цього він намагався зникнути з місця вчинення злочину, однак був затриманий працівниками охорони при виході з будинку. Найменування та загальної вартості викраденого майна обвинувачений в судовому засіданні не оспорював. У скоєному щиро покаявся.
Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.
При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується посередньо, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.
Також суд враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 ч.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, розмір збитків, завданих злочином, передбаченим ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, які усунені внаслідок повернення викраденого майна, позицію потерпілої, яка не наполягала на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання за сукупністю злочинів із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи, що злочини були вчинені ОСОБА_6 в період іспитового строку за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2017, остаточне покарання ОСОБА_6 підлягає призначенню за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Зважаючи на призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити без змін ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-
Визнати винним ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст. 263 КК України - 1 \один рік позбавлення волі;
-за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України - 3 \три роки позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання - 3 \три роки позбавлення волі.
На підставі вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 частково приєднати невідбутий строк покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2017 та за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань остаточно до відбуття ОСОБА_6 призначити 3 \ три роки 1 \один місяць позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з 28.01.2019 року.
До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді «тримання під вартою» у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» - залишити без змін.
Речові докази:
набір інструментів, 4 викрутки, плитку шоколадки «Оленка», 2 пачки кульок для пневматичного пістолету, іграшку «спінер», два пульти від телевізорів «Самсунг» та «Акаі», ТВ-тюнер марки «Tiger», підставки для телевізора, одна сушилка для взуття, 2 пачки касет від станка для гоління марки «Gillette Mach 3», пляшка коньяку марки «Клінков» 0,5 л., 2 дроти для телевізора, сонцезахисні окуляри, вимірювальна рулетка, кусачки, телевізор марки «Samsung», та телевізор «Акаі» - залишити у власності ОСОБА_9 ;
кастет, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві за квитанцією № ЗБ-0054 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1