Справа № 362/1642/19
Провадження № 2-а/362/97/19
"19" березня 2019 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
за участю представника позивача - Іщенка А.П.,
відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_3,
перекладача - Мохаммеда Солемана,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Київської області справу за адміністративним позовом Васильківського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про затримання,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що 16 березня 2019 року співробітниками Управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на території міста Василькова Київської області було виявлено громадян Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які перебувають на території України без законних підстав і документів, які б надавали їм право законно перебувати на території України у визначений термін.
Прийняте органом держави відносно даних осіб рішення про примусове їх повернення, ними не виконано через відсутність грошових коштів та документів які б підтверджували їх законне перебування на території України.
Посилаючись на порушення вказаними громадянами Народної Республіки Бангладеш вимог чинного законодавства щодо перебування іноземців в Україні, а саме: положень Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», позивач просить їх затримати з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном на 6 місяців для їх подальшого примусового видворення з України за рішеннями судів, що прийняті стосовно вказаних осіб.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.
Відповідачі в судовому засіданні не заперечили факту їх перебування на території України та пояснили, що бажають повернутись до країни походження. Також, пояснили суду, що їх паспортні документи були відібрані у них невідомими їм особами після перетинання ними кордону поза межами державного контролю.
Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Під час перевірки законності перебування іноземних громадян на території України, 16 березня 2019 року по вулиці Донбасівській в місті Василькові Київської області співробітниками Управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області було виявлено громадян Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що підтверджується відповідними протоколами №№ 000133 і 000142 від 16.03.2019 року про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП.
Відносно даних осіб Васильківським РВ НМУ ДМС України у м. Києві та Київській області були прийняті рішення від 16.03.2019 року про їх поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», він визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України; це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, документи які б підтверджували законне перебування кожного із відповідачів на території України - відсутні, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію їх особи.
Згідно із нормами статті 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України; порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України; перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну або транзитний проїзд через територію України громадянами держав та особами без громадянства, які постійно проживають у зазначених державах, здійснюються після подання ними підтвердження фінансового забезпечення свого перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України та виїзду за межі України.
Натомість, жоден із відповідачів не має законних джерела існування, власності та родинних зв'язків на території України.
Частина перша статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
Частина перша статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Таким чином, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачі, які знаходяться на території України без законних на те підстав, ухилилися від виконання рішення компетентного органу держави про їх примусове повернення, суд приходить до висновку, що існують законні підстави для їх затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України для їх подальшого примусового видворення з України на підставі рішень судів, що прийняті стосовно вказаних осіб.
Зокрема, суд враховує, що відносно громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_4 Вишгородським районним судом Київської області 10 серпня 2018 року прийнято рішення про його затримання та примусове видворення з України.
Також, відносно громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 Дніпровським районним судом м. Києва 14 серпня 2018 року прийнято рішення про його затримання та примусове видворення з України.
Зазначені вище рішення органу державної влади жоден із відповідачів не виконав.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи заяву представника позивача про негайне виконання рішення суду та пункт 3 частини другої статті 371 КАС України, який передбачає, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, суд приходить до висновку про необхідність звернення рішення до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 21, 23, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 1 - 16, 19 - 22, 31, 32, 35, 90, 93, 94, 192, 193, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262, 288, 289, 371 КАС України,
Позов задовольнити.
Затримати з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном на 6 (шість) місяців громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Затримати з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном на 6 (шість) місяців громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк із дня їх проголошення.
Головуючий
Дата складення повного рішення суду - 20 березня 2019 року.