Справа № 361/1593/19
Провадження № 1-кс/361/637/19
20.03.2019
20 березня 2019 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари скаргу адвоката ОСОБА_4 - захисника підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12019110130000670 від 28 лютого 2019 року на незаконне затримання, -
Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді зі скаргою, у якій просила прийняти скаргу до розгляду, визнати затримання ОСОБА_5 , яке відбулося 01 березня 2019 року, незаконним та негайно відпустити з під варти її підзахисного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , вимоги скарги підтримала з викладених у ній підстав та зазначила, що підзахисний ОСОБА_5 був незаконно затриманий.
ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та зазначив, що погоджується з її доводами.
Слідчий у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, пославшись на її необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що питання про законність затримання підозрюваного ОСОБА_5 вирішувалося під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 01 березня 2019 року підозрюваного ОСОБА_5 затримано 01 березня 2019 року о 20 годині 30 хвилин, підставами затримання зазначено:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
02 березня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на строк по 29 квітня 2019 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави у встановленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Згідно до ч. 4 ст. 206 КПК України якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) не перевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставлянні особи до суду.
Згідно до ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Норма ст. 206 КПК України, крім іншого, покликана врегулювати питання незаконного тримання особи під вартою та її звільнення з-під варти за доведеності такого тримання.
Відповідно до листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ);
- зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» -1);
- ретельно перевіряти дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК у випадках затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.
З досліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 було затримано в межах кримінального провадження, а повідомлення про підозру вручено в встановлені КПК строки.
Аналізуючи доводи зазначені у скарзі, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини зокрема рішення ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», в яких зазначено, що для підозри достатньо існування інформації про те, що особа могла вчинити правопорушення. Така інформація щодо ОСОБА_5 існує. При цьому в ході досудового розслідування при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. При цьому мета затримання - продовжити розслідування й підтвердити або спростувати підозри, які стали підставою для затримання.
Слідчий суддя враховує, що у визначені КПК України строки, слідчий звернувся з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_5 був доставлений до слідчого судді, за результатами розгляду клопотання слідчого відносно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Питання про законність затримання було вирішено під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного. На теперішній час існує судове рішення, на підставі якого ОСОБА_5 тримається під вартою.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя не знаходить підстав для визнання затримання підозрюваного ОСОБА_5 , яке відбулося 01 березня 2019 року, незаконним, а тому відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 206,208, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019110130000670 від 28 лютого 2019 року ОСОБА_5 на незаконне затримання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1